Переможцем шахового турніру вихідного дня, який відбувся у Кам`янському 8 лютого, став Владислав Литвин.
У фойє Кам`янського кіно-концертного комплексу "Мир" відбувся п`ятий за рахунком у нинішньому році шаховий турнір вихідного дня. За нагороди змагалися девять шахістів. І втретє перемогу отримав Владислав Литвин. У юного гравця в активі 26 очок (всього лише дві нічиї). На п`ять очок від Влада відстав Геннадій Максимів. Третє місце посів Андрій Козорог з шістнадцятьма очками.
На верхньому фото: партія Литвин - Максимів
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=619321210792412&set=a.619322537458946
Після п`яти турів, в чемпіонаті Кам`янського з шашок-64 лідирують два гравці - Ольга Губарєва та Ілля Демченко.
Чемпіонат Кам`янського з шашок-64, перетнувши свій екватор вступив у завершальну фазу. В п`ятому турі, з попереднім одноособовим лідером Олегом Підгорним-Піциком грав Ілля Демченко. Помилка Олега в достатньо хорошій для нього позиції коштувала двох очок. Ольга Губарєва вигравши зустріч у Миколи Ляшка, тим не менш могла і програти її. Як пояснив Заслужений тренер України Ігор Губарєв, тільки неточність Миколи привела його до поразки. Таким чином, набравши по 8 очок лідирують Ілля Демченко (на фото) і Ольга Губарєва. На одне очко менше мають Олег Підгорний-Піцик, Ігор Губарєв і Олена Коротка, які між собою зіграли внічию, та Віталій Годун, отримавший перемогу у над Тимофієм Кобзєвим.
Шостий тур розпочнеться 14 лютого о 17:00.
РЕЗУЛЬТАТИ П`ЯТОГО ТУРУ
Підгорний-Піцик Олег - Демченко Ілля 0:2
Губарєв Ігор - Коротка Олена 1:1
Губарєва Ольга - Ляшко Микола 2:0
Кобзєв Тимофій - Годун Віталій 0:2
Савінський Добриня - Кривоніс Максим 1:1
Губарєва Анастасія - Крупій Олександр 1:1
Гученков Василь - Лисиченко Володимир 1:1
Федорченко Аріна - Синельников Микола 1:1
Жукоцький Володимир - Вовк Альона 2:0
Діденко Марія - Тамбовцев Артем 1:1
Бабій Єва - Кучер Лада 1:1
Кравченко Кіра - Дудник Микола 0:2
Стахов Станіслав - Свинаренко Віталій 1:1
Бердник Мирослава - Ісенко Данило 2:0
Майстренко Владислав - Хрипко Дарина 0:2
Текст Віктора КУЛЕНКА
Четверо спортсменів Кам`янської ДЮСШ № 4 посіли призові місця на чемпіонаті Дніпропетроської області
В залі Дніпровської школи олімпійського резерву, 1 лютого пройшов чемпіонат Дніпропетровської області з дзюдо. На двох татамі боролися 200 кадетів до 18 років. Спортсмени представляли 19 команд із Дніпра, Запоріжжя, Кам’янського, Кривого Рогу, Марганцю, Нікополя, Павлограда, Синельникового та міста Самар. Команду Кам`янської ДЮСШ № 4 представляли одинадцять вихованців тренерів Василя Мосьпана та Олександра Черненка. На протязі дев`яти годин медалі розігрували в семи вагових категоріях у дівчат та девʼяти у юнаків. Четверо кам`янчан стали призерами. Чемпонський титул серед дівчат вагової категорії понад 90 кг здобула Ярослава Кірієнко (на фото). Срібні нагороди здобули Іванна Арутюнова (до 48 кг) і Тимур Жалдак (до 90 кг). "Бронза" у Анастасії Інгул (до 40 кг)
Змагання стали відбором до Чемпіонату України U18, який пройде 19-21 лютого в Черкасах.
Фото Євгена Лаптєва
Третього лютого своє 60-річчя святкує футбольний голкіпер з Кам`янського Сергій Петрович Бакінов.
Сергій Бакінов родом з Верхньодніпровщини. В дитинстві навчався в середній школі селища Дніпровське (КПК). Дякуючи своєму першому тренеру Анатолію Олександровичу Литовченко, після шостого класу Сергій потрапив до Київського спортивного інтернату. В своїй футбольній кар`єрі грав на позиції голкіпера в командах Дніпродзержинська, Душанбе, Нікополя, Сєвєродонецька, Херсона та інших міст. Виступав у юнацькій збірній СРСР. Тренував воротарів дефлімпійської збірної України. Зараз воює на фронті в лавах ЗСУ.
Кажуть, що 60 років - це ті самі 30, тільки вдруге. І ті, хто підійшов до своїх 60-ти, ствердно кивають: у душі справді ті самі 30, просто дзеркало і паспорт, найімовірніше, брешуть. 60 років - привід не для смутку, а для гордості, адже, як співав легендарний Вахтанг Кікабідзе, "Мої роки - моє багатство". Сергію, друзі вітають тебе з 60-річчям! Це прекрасний вік. Нарешті ми виросли і дещо зрозуміли в цьому житті. Адже тільки з віком розумієш, що цифра в паспорті нічого не означає - набагато важливіше, на скільки років ти себе почуваєш. Уже розумієш, що важлива не кількість друзів, а їхня якість. Що важливі не погода, не атмосферний тиск, а коліна, які болять або не болять. Бажаємо, щоб уся ця мудрість поступово приходила, але молодість душі нікуди не поділася. Потрібно жити і любити ще багато-багато років. А поки що від душі вітаємо з ювілеєм!
Спортсмени Кам`янського клубу "Бусін-кан" здобули шість нагород у відкритому чемпіонаті Дніпропетровської області з кіокушинкайкан карате, який відбувся першого лютого в Слобожанському.
В розділі "куміте" серед дітей 6-9 років та юнаків 10-15 років змагалися понад 300 спортсменів з Броварів, Вільногірська, Верхівцевого, Дніпра, Запоріжжя, Кам`янського, Самар, Харкова. Вихованці тренера Романа Кашири з клубу "Бусін-кан" відділення кіокушин карате ДЮСШ №4 посіли шість призових місць (3+1+2). Золоті нагороди здобули Марина Пальчик, Софія Філіп`єва, Артем Полонський. "Срібло" у Володимира Львова. Медалі з бронзовим блиском у Мар`яни Кашири та Поліни Никифоріви.
Владислав Литвин став переможцем турніру вихідного дня, який відбувся другого лютого в Кам`янському.
Перші місця здобуті в турнірах вихідного дня колекціонує Владислав Литвин. Після вчорашньої перемоги в кіно-концертному центрі "Мир", юний вихованець тренера Дмитра Задорожного з Кам`янської ДЮСШ № 3 знову став першим в змаганнях, які відбулися в ДЮСШ № 1. Другого лютого грали 14 прихильників богині Каїси. Набравши 14 очок, першорозрядник Владислав Литвин став переможцем. Друге місце дісталося Геннадію Максиміву, у якого 12,5 очок. Ще один гравець ДЮСШ № 3 Максим Вітютнєв з одинадцятьма очками замкнув призову трійку.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
В шаховому турні вихідного дня, що відбувся у Кам`янському першого лютого, призову трійку склали юні гравці.
Незважаючи на дощову погоду, в затишному фойє Кам`янського кіно-концертного центру "Мир", першого лютого відбувся черговий шаховий турнір вихідного дня. На шахівницях стосунки між собою виясняли вісім гравців. Найцікавішим стало те, що трійка вихованців тренера ДЮСШ № 3 Дмитра Задорожного посіла всі призові місця. Таким чином молоде покоління шахістів дало урок старій гвардії Камянського: Андрію Козорогу, Геннадію Максиміву, Володимиру Петровському, Олександру Давидчику, Павлу Твердохлібу. А перше місце посів Владислав Литвин, в активі якого 34 очка. На п`ять пунктів менше у Максима Вітютнєва. Третім став Максим Косухін (27).
Текст Віктора КУЛЕНКА
Другого лютого виповнюється 60 років відомим в Кам`янському спортсменам-веслярам, братам Гладощукам, Олександру і Сергію.
В 80-х роках минулого сторіччя на спортивній арені нашої країни гриміли імена братів Гладощуків, Олександра і Сергія. Учні СШ № 17 тренувалися у Володимира Михайловича Морозова на водній базі ДКХЗ, неодноразово перемагали та ставали призерами багатьох змагань з академічного веслування. Свого часу чемпіони Радянського Союзу, майстри спорту Олександр і Сергій Гладощуки навчалися в індустріальному технікумі (тепер Дніпровський коледж інженерії та педагогіки - ДФКІП). До цих пір їх портрети прикрашають стенд кращих спортсменів вузу.
Олександр Гладощук, Володимир Солод, Віктор Тонконог
Після закінчення активної фази занять веслуванням, брати не залишили спорт. Нині доцент, кандидат педагогічних наук Олександр Григорович Гладощук являється завідуючим кафедри фізичної культури і спорту Дніпровського державного технічного університету. Сергій Григорович Гладощук днями повернувся з лав ЗСУ, де на фронті більше року захищав нашу територіальну цілісність, і знову буде займатися господарчою діяльністю на стадіоні "Буревісник".
Олександре і Сергю, друзі вітають вас з днем народження. Нехай у вашому житті завжди буде подвійне щастя і подвійна радість. Нехай множаться на два і успіх, і удача. Нехай на двох вам яскраво світить одне сонце. Нехай між вами завжди тримається міцний зв’язок. Бажаємо жити і насолоджуватися всім, що відбувається, ніколи не сумувати і постійно підтримувати один одного.
Вже 10 років немає з нами Юрія Олександровича Кролюса. Якщо хтось не знає або забув хто це - можу нагадати. Юрій Кролюс у свій час був одним з найвідоміших велотуристів у нашій області і в Україні, за що неодноразово отримував винагороди від республіканської Федерації туризму. Кандидат у майстри спорту, організатор і керівник першого в Дніпродзержинську клубу велотуристів. Цей клуб впродовж більш ніж двох десятиліть (70-90 роки минулого століття) активно відвідували декілька десятків молодих і не лише молодих дніпродзержинців – романтиків туристських доріг. Цікаво, що створювати клуб Юрій Кролюс почав зі своєї власної родини – одним із найактивніших членів клубу стали його син Валерій і невістка Валентина.
Особливу увагу Юрій Олександрович приділяв молоді, бо щиро вірив в те, що велоподорожі роблять молодих людей фізично сильнішими, духовно багатшими, стійкими до будь–яких негараздів. А ще, що особливо важливо, більш добрішими. Найулюбленіша фраза Юрія Кролюса – "Я не знаю кращого способу пізнання світу, ніж велоподорожі", стала девізом Дніпродзержинського клубу велотуристів.
Велотуризмом Юрій Кролюс захопився досить пізно, у 39 років (до цього в молодості займався велоспортом). У 1971 році він здійснив свій перший велопохід із Дніпродзержинська до Ялти. Пізніше, вже разом із членами клубу, організував походи по Полтавщині, до Києва та інших цікавих міст України. Потім розпочалися по-справжньому великі веломандрівки – географія їх вражає! Судіть самі: по республікам Закавказзя з відвідуванням Тбілісі, Єревана, Баку, а також навколо озера Севан. Потім - по Таджикистану, по Алтаю, навколо озера Байкал та багато інших – неймовірно цікавих та дуже важких.
Через декілька хвилин – у далеку путь!
І, нарешті, у 1988 році головний велопохід його життя – до тодішнього Ленінграду, у який він запросив і мене, як журналіста. Чи було мені страшно вперше у своєму житті їхати у таку фантастичну подорож? Не буду брехати: було. Але ж поїхав, бо дуже хотілося випробувати себе. Це й дійсно стало справжнім випробуванням – майже 3 тисячі кілометрів! Група нараховувала 6 чоловік: четверо з нашого міста, та двоє гості – із Запоріжжя та Маріуполя. Завжди с повагою і вдячністю згадую цих двох чоловіків – Євгена та Юрія – сильних і мужніх.
Нажаль, від втоми і перенапруження двоє наших земляків змушені були зійти з дистанції, а ми з Кролюсом і з гостями на 26-й день подорожі все ж таки доїхали до міста на Неві. Це була велика перемога, радісна до сліз! Проїхали ми 6 республік тодішнього СРСР (Україну, Білорусь, Латвію, Литву, Естонію та частину Росії). Побували в таких великих містах (не кажучи вже про малі), як Київ, Житомир, Новоград–Волинський, Рівне, Луцьк, Брест, Мінськ, Вільнюс, Каунас, Шяуляй (з його чудовим музеєм велосипедів), Рига, Таллінн та інші. "Шестеро сміливих" - так про нас писала республіканська та міська преса, газети "Дзержинець" та "Знамя Дзержинки".
Ю.Кролюс і автор статті на Дворцовій площі у місті на Неві
Після тієї пам’ятної мандрівки я вже не зміг розлучитися з велосипедом, і на протязі кількох років здійснив 11 велопоходів по Криму і 2 по Карпатах. Вони були чудові, але ж ленінградський не забудеться ніколи – це пам’ять на все життя, що залишилося. До речі, в цій подорожі Юрій Кролюс відсвяткував свій 56-й день народження, а в 1991 році Федерація туризму України присвоїла йому почесне звання "Кращий велотурист".
Ще кілька років Юрій Олександрович очолював клуб велотуристів міста, а його син, Валерій Юрійович, очолював подібний клуб на лівобережжі. Юрій Кролюс пішов з життя у 2014 році, усього два тижні не доживши до свого 83–річчя. Його син разом із дружиною декілька років працювали над відеофільмом "Наш друг – велосипед". Хто побажає – подивіться: якщо сподобається, обов’язково підпишиться. Валерій Юрійович, як і батько, чудовий майстер по ремонту і вдосконаленню велосипедів. І завжди готовий допомогти, якщо комусь треба.
І наостанок. На превеликий жаль, у нашому місті вже давно нічого не чути про велотуризм. Мабуть, немає такого великого ентузіаста, яким був Юрій Кролюс. Але будемо вірити, що вони – ентузіасти, обов’язково ще з’являться і продовжать добру справу Юрія Олександровича.
Володимир Кашнер, журналіст, учасник велоподорожі до тодішнього Ленінграду