У нашому магазині працює Віра Бутиліна. Чоловік її Георгій Бутилін - майстер годинникової майстерні артілі "Червоний гвоздильник" - безперервно пиячить, майже щодня влаштовує дома скандали, б'є дружину, яка часто з двома маленькими дітьми вимушена ховатися від цього хулігана. Він з ножем в руках кидається на дружину, загрожуючи їй і тим, хто захищає її.
Мешканці вулиці Котовського (сім'я проживає по цій вулиці, в будинку № 22, кв. 1) знають, що цей п'яниця вже тривалий час знущається з дружини і дітей. 7 січня з ножем в руках біля трамвайної зупинки на Транспортній площі він знову ганявся за дружиною, але їй вдалося втекти. Часто Бутилін заходить у магазин і тут влаштовує дебоші.
Якось я подзвонив по телефону в артіль "Червоний гвоздильник", вимагаючи, щоб правління її втрутилося в життя годинникового майстра. Однак там не звернули на це уваги. Керівники артілі знають, що Бутилін працює коли хоче і як хоче, ніхто його роботу не контролює.
Бутиліну 25 років. Одружився він всього п'ять років тому. Просто дивно, звідки у цієї молодої людини стільки гнилого, огидного в поведінці. Очевидно, батьки його не дуже піклувалися про те, кого вирощують. До речі, і зараз батько Бутиліна замість того, щоб стати на захист невістки і онуків, потурає синові-п'ниці. Під час дебошів, які той влаштовує в батьківській квартирі, Василь Бутилін, замість того, щоб зупинити хулігана, заявляє:
- Виводь її на вулицю і там бий, у моїй квартирі цього не роби.
Цього далі терпіти не можна. Ми вимагаємо приборкати хулігана Бутиліна, стати на захист його дружини і дітей!
І.Скороходов, завідуючий магазином № 9 міськпромторгу.
"Дзержинець" 30.01.1956.
У нашому магазині працює Віра Бутиліна. Чоловік її Георгій Бутилін - майстер годинникової майстерні артілі "Червоний гвоздильник" - безперервно пиячить, майже щодня влаштовує дома скандали, б'є дружину, яка часто з двома маленькими дітьми вимушена ховатися від цього хулігана. Він з ножем в руках кидається на дружину, загрожуючи їй і тим, хто захищає її.
Мешканці вулиці Котовського (сім'я проживає по цій вулиці, в будинку № 22, кв. 1) знають, що цей п'яниця вже тривалий час знущається з дружини і дітей. 7 січня з ножем в руках біля трамвайної зупинки на Транспортній площі він знову ганявся за дружиною, але їй вдалося втекти. Часто Бутилін заходить у магазин і тут влаштовує дебоші.
Якось я подзвонив по телефону в артіль "Червоний гвоздильник", вимагаючи, щоб правління її втрутилося в життя годинникового майстра. Однак там не звернули на це уваги. Керівники артілі знають, що Бутилін працює коли хоче і як хоче, ніхто його роботу не контролює.
Бутиліну 25 років. Одружився він всього п'ять років тому. Просто дивно, звідки у цієї молодої людини стільки гнилого, огидного в поведінці. Очевидно, батьки його не дуже піклувалися про те, кого вирощують. До речі, і зараз батько Бутиліна замість того, щоб стати на захист невістки і онуків, потурає синові-п'ниці. Під час дебошів, які той влаштовує в батьківській квартирі, Василь Бутилін, замість того, щоб зупинити хулігана, заявляє:
- Виводь її на вулицю і там бий, у моїй квартирі цього не роби.
Цього далі терпіти не можна. Ми вимагаємо приборкати хулігана Бутиліна, стати на захист його дружини і дітей!
І.Скороходов, завідуючий магазином № 9 міськпромторгу.
"Дзержинець" 30.01.1956.
В спортзале Днепропетровского института повышения квалификации учителей прошел юбилейный ХХ открытый чемпионат области по зимнему спортивному туризму, в котором свои навыки показывали 150 спортсменов из 17 команд. Соревнования проводились в двух основных категориях: "Горные препятствия" и "Спасательно-технические приемы". В обеих категориях по результатам четвертого класса лучшей стала днепродзержинская команда "Днепр". Она же была первой и в общекомандном зачете. Все члены команды "Днепр" - кандидаты в мастера спорта, чемпионы (2013 г.) и многократные призеры чемпионатов Украины по спортивному горному туризму. Являются участниками спортивных походов по Кавказу, Хибинам, Уралу, Крыму, Карпатам, Фанским горам. Ребята самоорганизовались в 2008 году и занимаются в своё удовольствие.
СОСТАВ КОМАНДЫ "ДНЕПР"
Скороходова Юлия (капитан)
Скороходов Валерий
Скороходов Евгений
Малый Александр
В.Куленко
Живу я на робітничому селищі азотно-тукового заводу. Приходять до мене приятелі і кажуть:
- Поїдемо у центр міста, сфотографуємось.
Так і зробили. Тільки зійшли з трамваю, коли ось фотографія біля міського ринку. Читаємо вивіску: "Фотографія № 6 артілі "Фототруд". Подивились на фотовітрину і вирішили, що тут фотографи працюють якісно. Сфотографувались. Мій приятель пізніше каже:
- Сфотографуємось ще раз на всякий випадок. Якщо у першого погана якість роботи, то у другого фотографа буде кращою. Пішли ми фотографуватись у філію фотографії № 6.
Через чотири дні перше замовлення було готове. Фотокартки вийшли у першого фотографа неякісними, але я був змушений їх взяти бо приятель виїздив з міста. В цей же день навідався до другого фотографа тов. Сігіченка, в надії, що, можливо, тут працюють краще.
- Не готові, - пояснив тов.Сігіченко. - Приходьте після першого грудня...
Прийшов я 3 грудня - не готові. Навідався через п'ять днів - готові, але не впізнав ні себе. ні приятелів.
- Відмовляюся від таких карток, - заявив я.
15 грудня мене перефотографували, і сказали, щоб приїхав через п'ять днів. Так і зробив.
- Не готові, приїжджайте через 2-3 дні.
Коротше кажучи, нарешті одержав фотокартку у філії фотографії № 6 артілі "Фототруд", але дуже неякісні. Фотографи-бракороби добре почувають себе в цій артілі.
М.Байда, робітник.
"Дзержинець" 30.01.1951.
Свое четырехлетие отметил Днепродзержинский клуб интеллектуального кино. Традиционно его завсегдатаи проводят заседания в последний четверг каждого месяца в юношеском отделе библиотеки им.Т.Шевченко. В этот раз, кроме свечей, при которых проходит просмотр фильмов, зал был украшен красными воздушными шариками. "Мы начинали именно с фильма-короткометражки под названием "Красный шар", - объяснила новичкам клуба гостеприимная хозяйка и руководитель клуба Наталья Бохан. - Красный шар - это наш символ. Символ свободы, независимости, любви, бесстрашия выделиться из серой массы".
Перед демонстрацией фильма, название которого как всегда не раскрывала до последнего момента Н.Бохан, с приветствием выступила директор городской центральной библиотеки им.Т.Шевченко Татьяна Герасюта. "Четырехлетний юбилей говорит о том, как быстро летит время, - отметила Т.Герасюта. - Это время было таким насыщенным, ярким, красивым, интеллигентным, что в условиях Днепродзержинска не обо всем скажешь. Мы уже обговаривали с Наташей, что в 2015 году клуб приобретет новое дыхание, новые черты, он возможно перерастет в нечто другое, у него возможно появится другой вожак. Потому что у нас есть довольно амбициозные планы открыть параллельно еще один клуб связаный с литературой. Хотим открыть два иностранных клуба, англо- и франкоязычные. Есть задумки открыть курсы украинского языка. Думаю, что года хватит для реализации этих идей. А сегодня хочу поздравить всех вас. Не было бы вас, не было бы клуба". В заключение, Татьяна Ивановна подарила клубу символ 2015 года, фигурку Синей Овечки, а также большой блокнот, где можно будет оставлять свои пожелания, воспоминания. "Как хорошо, что есть люди с которыми хочется встречаться" - такую запись сделала первой Т.Герасюта.
В день четырехлетия Наталья Бохана презентовала показ фильма новозеландского кинорежиссера Винсента Ворда "Куда приводят мечты".
"Выбирая фильм для показа сегодня я хотела, чтобы в нем был клубок всех эмоций, которые мы переживали во время просмотров абсолютно всех кинолент за эти четыре года", - объяснила свою позицию выбора Наталья.
Философская сказка, фантастическая мелодрама Винсента Уорда заставляет задуматься над жизнью, и над тем, что есть после жизни. После смерти двух своих детей Крис попадает в аварию, а Энни, не сумев пережить столь большую потерю, заканчивает жизнь самоубийством. Картина о том, как люди пытаются сохранить свои отношения, несмотря на все превратности судьбы, о том, как они борются друг за друга, и о том, как настоящая любовь ломает все преграды. Фильм построен на трех вещах — это рай, ад и любовь. Даже из ада есть выход и спасением явилась любовь. Души людей, которые любят, никогда не теряют связи, даже после смерти можно почувствовать друг друга. И в этом, безусловно, заслуга двух замечательных актеров — Робина Уильямса и Аннабеллы Шиорры. Возможно, рай и ад мы творим сами, и неважно, в какой жизни — до или после смерти. Все зависит от нас самих.
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ, ЧТО...
* Фильм снят по мотивам романа Ричарда Мэтисона «Куда приводят мечты».
* Традиционный перевод названия этого фильма на русский язык игнорирует то обстоятельство, что фраза «What dreams may come» — это цитата из знаменитого монолога Гамлета «Быть или не быть...»; более правильным и соответствующим смыслу фильма переводом его названия было бы использование этой фразы в переводе Бориса Пастернака — «Какие сны в том смертном сне приснятся...» (или следующей за ней фразы «Когда покров земного чувства снят»).
* Изначально музыку к этому фильму писал Эннио Морриконе. Однако после тест-просмотров его композиции были удалены из картины. Ни режиссер, ни продюсеры не дали никаких внятных объяснений по этому поводу. В конечном счете в саундтреке ленты использовались композиции Майкла Кэмена и Альфреда Шнитке.
* На роль Энни Нильсен пробовалась американская актриса Аннет Бенинг.
* Фраза «День 2Р» (день решения о разводе) соответствует английскому варианту «DD-Day» (англ. Divorce Decision — решение о разводе). Кроме того, изначально Крис называет день развода «D-Day» (Divorce Day, русск. День Д) — этим термином в американской армии обозначается день начала какой-либо операции.
*Когда Крис попадает в рай, то можно наблюдать среди летающих людей героев сказок — Питера Пена и Мэри Поппинс. Кроме того, мать режиссёра Винсента Ворда находится среди летающих людей в библиотеке.
ШТРИХ
"Я - киноман. Безумно люблю не только читать, а и смотреть фильмы, - рассказывает Наталья. - Идею создать клуб любителей интеллектуального кино никто мне не навязывал. Я с любовью взялась за это дело. А потом это переросло в увлечение и стало удовольствием. Всегда с огромным нетерпеньем жду встречи со своими друзьями и единомышленниками. Выбираю для показа фильмы по нескольким критериям. Первый - чтобы он был не растиражированным и со смыслом. Второй - чтоб он был не более двух часов, так как тяжело сидеть больше этого времени. Третий - чтоб все ушли после фильма домой счастливыми. Мне безумно хочется угодить каждому".
В.Куленко
http://vk.com/album84493189_211036389
http://kobtv.narod.ru/film/kuda-privodiat-mechti.html
28 января в Запорожье завершился командный чемпионат Украины по легкоатлетическому многоборью в помещениях.
Как сообщил тренер СК "Прометей" Виктор Сидорович Андросович, его воспитанник кандидат в мастера спорта Руслан Малогловец стал пятым среди взрослых легкоатлетов. "Руслан, набравший 5041 очко, проиграл третьему месту 52 очка и занял пятое место в семиборье. При этом он становил личные рекорды в спринте, толкании ядра и прыжках в высоту, - говорит В.Андросович. - Спортсмены так кучно вошли в первую пятерку. А Руслан, конечно, немножко шест завалил. и в прыжках в длину в двух попытках сделал заступ. Сказался тот факт, что у нас зал маленький и разбега длинного нет. Он просто не смог попасть в нужный ритм. Руслану пришлось очень тяжело. Парень нигде не участвовал после двухнедельной болезни, и, как говорится, сразу попал с корабля на бал".
Сейчас Р.Малогловец готовится к чемпионату страны, который пройдет 12-14 февраля в Сумах.
РЕЗУЛЬТАТЫ Р.МАЛОГЛОВЦА (№ 514)
Бег 60 м - 7,23 сек
Бег 60 м с/б - 8,82 сек
Бег 1000 м - 2 мин 55,53 сек
Высота - 1 м 87 см
Длина - 6 м 79 см
Шест - 4 м
Ядро - 13 м 15 см
В.Куленко
