Викладачі загальноосвітніх дисциплін Дніпродзержинського обласного училища в творчому тандемі з віртуозами музичного мистецтва постійно працюють над вдосконаленням традиційних та розвитком інноваційних форм навчально-виховної роботи зі студентською молоддю.
Доказом цієї співпраці є цьогорічні досягнення наших студентів в міських,регіональних та обласних олімпіадах,конкурсах,конференціях.
Мистецтво слова та світ літератури найтісніше гармонує з чарівним світом музики. Тож не дивно, що в травні цього року студенти нашого закладу представили на регіональний творчий конкурс духовний світ Марини Цвєтаєвої, поетеси доби Срібного століття (світова література,викладач Мороз Л.Ю.) і своїм натхненням,вмінням співпереживати трагічній долі митця зачарували присутніх і здобули II місце.
Високий артистизм наших вихованців ,що підготували постановку за мотивами відомого голлівудського фільму «В джазі тільки дівчата» дав змогу зайняти I місце у даній номінації. «Кращими акторами» стали Зеленська О., Нехаєнко Д., Овсепян Й., Єрмоленко І., Нікішина О. під керівництвом викладача Кириченко Ліани Вікторівни.
Здавалося б, природничі та математичні дисципліни не під силу майбутнім музикантам, але талановиті люди, мабуть, талановиті у всьому. Тож приємно здивувала перемога студенток першого курсу Аюкіної І., та Коптільної К., на регіональній конференції з астрономії, а також Аюкіна І. виборола ще й III місце на олімпіаді з математики (викладач Ус О.А.)
Вже стали традиційними і перемоги наших студентів з екології (диплом III ст. отримала студентка другого курсу Кизь А.) та біології (II місце посіла Букша М. студентка другого курсу). Гідно підготувала студентів викладач природничих наук Коваленко Т.І.
Випускниця народного відділу Арутюнян А., під керівництвом Дубенської О.В. на регіональній олімпіаді з економічної теорії здобула III місце.
Підтвердила право бути викладачем вищої категорії Ус О.А., посівши перше місце в конкурсі методичних розробок з фізики в номінації «Використання комп'ютерної техніки в навчально-пізнавальній діяльності студентів»
Тож з гордістю можемо констатувати,що в Дніпродзержинському обласному музичному училищі чітко налагоджена робота з обдарованими юнаками та дівчатами, як потенціал розвитку природних здібностей талановитої молоді. Ми впевнені, що спільними зусиллями педагогічного колективу зможемо досягти в цьому напрямку високих результатів.
Джерело: http://dndzmusic.in.ua
"Карнауховский плацдарм. Что нам еще неизвестно" - такой была тема майского заседание краеведческого общества "Днепродзержинск-Каменское". Виктор Ольгашко на основе архивных документов, в частности из фондов Германии, а также американских микрофильмов, созданных в 1965 году на основании уцелевших немецких архивов, рассказал о своих открытиях по этой теме.
"Ежегодно в мае темы докладов посвящены периоду второй мировой войны. Но нас интересуют не только архивные документы, связанные с этим промежутком времени, - сказала во вступительном слове руководитель общества Татьяна Герасюта. - Нас еще волнует состояние захоронений на военном кладбище по улице Скалика, когда одна за другой пропадают надгробные таблички. Мы обращались в разные инстанции, чтоб восстановить правильность написания на них фамилий и имен, захороненных там людей. Но, увы, движения никакого не происходит".
Член поисковой организации "Поиск Днепр" Виктор Ольгашко предупредил, что не знает насколько полно ему удастся раскрыть тему Карнауховского плацдарма. "Тема довольно сложная, - говорит он. - Мы рассмотрим одну из неизвестных страниц военного времени, а именно Карнауховский плацдарм. В последнее время участились запросы поиска родственниками погибших именно в этом районе. Но сложность в том, что по Карнауховскому плацдарму указано по погибшим только правый берег Днепра. Больше ничего практически нет. Меня это подвигло на изучение этой темы. И появилось сомнение был ли вообще Карнауховский плацдарм. Изучая современные факты, документы, наши и немецкие, можно с большой долей достоверности сказать, что его не было именно в районе Карнауховки. А был он в пределах Тритузного. Но в силу того, что это было связано со строительством в 50-е годы с номерными заводами, плацдарм был, возможно с процессом секретных разработок, передвинут на несколько километров южнее.
Пока не все архивы еще открыты, но уже пытаются переписать историю в свете новых решений. Может произойти такое, что мы потеряем то, что еще даже не открыли. В документах о захоронении погибших в боях за плацдарм написано только, что местом захоронений является правый берег Днепра. Чтобы понять, что такое Карнауховский плацдарм, чем он был для города, чтобы больше узнать, а что же в действительности происходило 1 октября 1943 года в том районе, пришлось перелопатить массу документов. И хотя Карнауховский и Аульский плацдармы у всех на слуху, но оказалось, что мы практически ничего о первом не знаем. Кроме сборника исторических очерков Н.А.Цыганок "Будут жить в веках" и воспоминаний двух человек, об этом плацдарме нам практически больше ничего не известно.
По очень коротким воспоминаниям руководителя операции по десантированию т.н. Карнауховского плацдарма Ильи Титова, а также Почетного гражданина Днепродзержинска Ивана Емельяновича Секретнюка раз пять встречатся слово Карнауховка. А в начале книги "Будут жить в веках" есть архивная справка, составленная полковником Лазуткиным из Центрального архива Министерства обороны СССР, где вкратце описаны все факты по освобождению Днепродзержинска. Немного по Аульскому плацдарму и чуть чуть по Карнауховскому плацдарму. О Карнауховском плацдарме написаны всего четыре строчки: "В ночь на 1 октября 394-я стрелковая дивизия передовым отрядом 808 стрелкового полка в количестве ста человек, форсировала реку Днепр в райне Тритузная, восточный пригород Днепродзержинска. В течение дня передовой отряд вел непрерывный 14-часовый бой с танками, бронетранспортерами и пехотой противника". Казалось бы, в официальной справке написана Тритузная, а во всех воспоминаниях идет речь только о Карнауховке. Я думаю, что причиной стали наши номерные заводы, размещенные на той территории. Со временем приезжали ветераны, приходили пионеры и Карнауховский плацдарм как бы стал узаконенным.
С поисками архивных документов ЦАМО в Подольске было довольно тяжеловато. И не в плане секретности, а из-за бюрократических процедур. До сих пор военные архивы по 1944 год практически недоступны. Но мне улыбнулась удача, и в руки попали страниц десять фонда, касаемого боевых документов 394 стрелковой дивизии с 20 по 30 сентября 1943 года".
В своем докладе В.Ольгашко попытался доказать почему именно там, а не в другом месте был создан плацдарм, как советским войскам удалось уничтожить немецкие оборонительные редуты Но загадок остается еще немало. Поэтому исследователю придется пересмотреть не одну сотню архивных документов. Точка в истории с Карауховским плацдармом еще не поставлена.
В конце заседания краеведы подписали ходатайство городскому голове С.Сафронову о содействие в ремонте фасада дома архитектора Сокола по улице Институтской, 2 и благоустройству прилегающей территории. А именно, во включении этого дома, которому исполняется 100 лет, в титульный список зданий, подлежащих ремонту в нынешнем году.
Текст: члена краеведческого общества "Днепродзержинск-Каменское" Виктора КУЛЕНКО.
Багато молоді проживає в робітничому селищі Романково. Юнаки, дівчата бажають займатися фізкультурою і спортом, але ніхто на це не звертає уваги. При клубі металургів не організовано жодної фізкультурної секції.
Міський комітет в справах фізкультури і спорту повинен врахувати законні запити молоді робітничого селища Романково.
Н.Неділько, Н.Бабенко, Ж.Черненко, І.Неділько.
"Дзержинець" 15.05.1951.
Наш час лине нестримно. Особливо гостро я відчула його плинність, коли пригадала, що розповідав мені батько про своє дитинство, юність. Першу електричну лампу він побачив у двадцять років. А ось уже його внуки задачі вирішують за допомогою мікрокалькулятора. А що побачать діти наших дітей? - і уявити неможливо.
Сучасні школярі мають всі можливості для отримання якмога глибших знань в школі, вдома по телебаченню і радіо вони теж одержують чимало інформації. Але є такі, кому і цього замало. І вони шукають більшого. Спершу їх одиниці, а потім...Потім вони об'єднуються в клуби.
При міській Центральній дитячій бібліотеці організовано клуб юних книголюбів. Називається він "Ерудит". Як і у всякого іншого, у нього є свій статут, свій завідуючий - старший бібліотекар Лариса Іванівна Найдьон. Разом з нею і виконуючою обов'язки завідуючої бібліотекою М.В.Суровою діти розробили річний план роботи свого клубу, визначили тематику та графік проведення засідань.
І хто б міг подумати, що у дітей, які навіть ще восьми класів не закінчили, можуть бути такі знання! Поговоріть з ким-небудь з "Ерудита", і самі відчуєте, що тут формуються справжні юні ерудити.
Знати. Якмога більше знати, Вчитися скільки є сили. Тоді в тебе з'являються мовби нові очі і вуха. Саме такі устремління виникають у вихованців клубу. Вони з задоволенням сприймають навчальні "навантаження". Бо кожен з них заздалегідь усвідомлює, що вони приносять відкриття, наповненні новизною. З кожним проведенням засідання попит на "секрети" та загадки життя для тих, хто його починає, зростає.
Одних школярів, мов магнітом, тягне спорт, інших - бібліотека. Сидять, зачитуються в читальному залі, додому беруть книги, і, швидко прочитавши їх, повертають. Бібліотечні працівники помітили, старнність дітей, вручили їм запрошення. Там написано: "Юний друже! Якщо ти любиш книги про пригоди, таємниці, про перельоти на інші планети і хочеш дізнатися більше про письменників, які написали їх, приходь на засідання клубу "Ерудит".
Спершу бажаючих знайшлося близько десятка. Старостою був Сашко Полянський. Тепер він навчається в професійно-технічному училищі № 22, а його місце зайняв учень 6-А класу середньої школи № 5 Юра Зайцев. Це той, що за одну ніч подолав книгу Ярослава Голованова "Дорога на космодром". Юрко, як і інші, добре розуміється в бібліотечній справі. Сам собі підбирає літературу. А якщо бажаної не знаходить, то просить працівників "книжкового царства" замовити в іншій бібліотеці.
Не інакше, як особливо обдарованних зібрав "Ерудит". Мене знайомлять з Танею Овчаренко. Терпляча. Уважна. А ось Віта Знак. Акуратна, любить досконалість у роботі. Іще Ігор Бобров. Працелюб. Любить і спорт. Написав реферат про йогів. Інна Кудінова привернула увагу своїми знаннями про італійського письменника і поета Д.Родарі. Алла Лазько теж познайомила друзів з темою "Моє життя - це чудова казка". Якщо Юрко Зайцев може по кілька годин підряд говорити про рослини і їх хвороби, то Таня Овчаренко - про птахів, а вже інший розповість вам про культуру народів. А які чудові реферати вони підготовили на тему "Єдиний і могутній Радянський Союз!"
Клуб "Ерудит" допомогає дітям набувати досконалості знань у тій або іншій сфері науки та літератури. Вражає також їхня працелюбність і акуратність. Це, звичайно, не дається від народження. Такі риси характеру формуються разом з іншими здібностями. Можливо, що тут не обходиться і без таланту. Бо який же ерудит без нього.
Гадаю, ніхто суперечити не буде. Талант є талант. Однак без уміння трудитися його майже не має. Тільки поборовши себе, можна знати багато. Читати, читати... Не випадково ж епіграфом "Ерудита" стали знамениті слова М.Горького "Любіть книгу - джерело знань!" Читання нових книг і обговорення їх на засіданнях, дискусії на різні теми, бібліотечні уроки, ведення протоколів і щоденників, зустрічі з Героями Радянського Союзу і Соціалістичної праці, підготовка книжкових виставок, поїздки та інші заходи в плані роботи клубу юних книголюбів "Ерудит". В його основу взято диференціацію за віком, інтересами.
А навчає "Ерудит" спілкуванню з людьми, допомогає кожному старшокласнику вибрати справу за смаком і вподобанням, виховує повагу до робітничих професій.
В.Галка
На знімку: на одному з засідань клубу юних книголюбів "Ерудит"
"Дзержинець" 18.05.1987.
В зале Центра внешкольной работы и детского творчества 14 мая состоялся концертный отчет эстрадной студии "Пролісок".
Коллектив "Пролісок" вот уже 40 лет олицетворяет собой мир позитива и детских музыкальных увлечений. Студия стала для своих воспитанников тем самым пространством домашней атмосферы, дарящей любовь и вдохновение, желание творить и развиваться...
Зрителям дарили свои выступления все три группы студии "Пролісок": младшей, средней и старшей. Все, что происходит с нами подобно чудесному сценарию, захватывающему, эмоциональному, порой непредсказуемому, хотя на первый взгляд, достаточно банальному. Начиная с первых шагов, мы идем вперед, находя свое место среди всех нас... К счастью, нам встречаются неповторимые и даже по-своему волшебные, необыкновенные люди, которые своим милейшим присутствием украшают наш воображаемый мир яркими красками... Будьте с нами! Именно под названием "С НАМИ..." прошел первый блок из семи выступлений юних артистов. Исполнение песни "Бегемотик" группой малышей ансамбля "Ключик" подняло всем настроение. Вторая часть отчетного концерта называлась "С НАМИ ЛЮБОВЬ".
Ключевым номером стала песня "Посвящение" в исполнении Ивана Лесного. А когда на финальных аккордах выступления образцового коллектива студии современной хореографии "Стиль жизни" с номером "Невесомость", на экране появилась фотография недавно ушедшей из жизни руководителя "Проліска" Татьяны Петровны Пудовой и фраза "С НАМИ ЛЮБОВЬ ТВОЯ", весь зал встал и стоя слушал со слезами на глазах.
Бурю аплодисментов вызвала сцена, когда на последнем куплете песни "Посвящение" в исполнении Ивана Лесного, на сцену вышел весь коллектив студии "Пролісок", каждый с живым цветком в руках. А затем в конце песни дети символично собрали все цветы в один букет и Ваня передал его супругу Татьяны Петровной.
Директор Центра внешкольной работы и детского творчества Татьяна Михайловна Аникеева вручила грамоты лауреатам конкурса. А завершился отчетный концерт выступлением младшей группы вокально-инструментального коллектива, исполнившего песню "Я рисую".
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
http://ok.ru/viktor.kulenko/album/772725049434 - фотоальбом
У всьому світі 15 травня відзначають Міжнародний день сім'ї, яке було впроваджене в 1993 році з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН. Свято швидко знайшло своїх прихильників по всьому світу. Адже саме сім'я є тією цеглинкою, з якої складається добробут та спокій у нашій державі. Головна мета свята — зміцнити зв'язки в сім'ях і звернути увагу влади і всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні. Проведення такого свята включає в себе безліч проектів на підтримку сім'ї, різних фестивалів і заходів.
Один з таких заходів був проведений у бібліотеці–філіалі № 5. Як розповіла завідуюча бібліотекою Юлія Задорожня, на творчу зустріч з майстром вишивання бісером Ганною Федорівною Гроо завітали члени читацького родинного клубу "Джерело".
"Мистецтво виготовлення виробів з бісеру сягає глибини віків, - розповідає про історію вишивки Юлія Задорожня. - Виготовлення прикрас з бісеру – один із самих загадкових, найцікавіших видів народної творчості. Батьківщина бісеру - Стародавній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлини, які арабською мовою називались "бусра", звідки й пішла його назва. Там він був прикрасою і предметом торгівлі. На території нашої держави бісер був відомий ще за часів Київської Русі, про що свідчать археологічні дані та письмові джерела. Прикрасами з бісеру в Україні оздоблювали убори, вплітали в коси, носили їх на грудях, шиї, руках. Найпоширенішими були шийні та нагрудні жіночі прикраси у вигляді вузеньких смужок, плескатих ланцюжків та заокруглених ажурних комірців".
Гостя бібліотеки вже кілька років вишиває не тільки картини, а ікони з бісеру. Це копітка і відповідальна робота. Колекція Ганни Федорівни сягає більше 100 робіт, декілька з них вже перетнули кордони України і прикрашають оселі в Польщі, Франції, Ізраїлі та Німеччині. Маленьку частку своїх шедеврів вона презентувала сьогодні в бібліотеці.
Свою розповідь Ганна Федорівна розпочала з того, які види бісеру та яка техніка використовуються при вишиванні. "Техніка вишивання бісером дозволяє створювати чудові полотна, що нагадують картини, - говорить Ганна Гроо. - Ще за старих часів тканини прикрашали намистинками, перлами, бісером: найчастіше їх нашивали на тканину і називали цю техніку "саженьє".
Майстриня намагалася познайомити присутніх з усіма професійними дрібницями, які зустрічаються при роботі з бісером: підбір тканини, бісеру, ниток, як правильно тримати голку в руці, як закріплювати бісеринку без вузликів, які прилади можна використовувати і т.д. Але сама ж вона і відмітила, що таких дрібниць дуже багато і навчитися красиво і правильно вишивати можна тільки завдяки наполегливості, посидючості та працездатності.
Самою цікавою та захоплюючою частиною став, як і очікувалось, сам майстер-клас. Діти та дорослі принесли з собою тканину і бісер, які стали дуже доречні. Ганна Федорівна показала основи вишивання бісером, а потім допомагала кожному опанувати цим видом мистецтва.
З давніх часів серед українців виник і утвердився погляд на сім'ю й рід як на святиню, а на виховання дітей - як на першорядний обов'язок батьків. Поряд з божественним культом Сонця, Неба, Води, Землі, Хліба у свідомості нашого народу віками жив культ Матері, Сім'ї, Роду, що успадковувався із покоління в покоління. Саме слово "сім'я" в щоденному вжитку українців означає чоловіка й жінку, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом. ЇЇ велич і красу українці всіляко оспівують, вважаючи неможливим щастя людини без сім'ї, без домашнього затишку.
"То ж приділяйте своїм дітям більше часу, займайтеся з ними спільними справами, а бібліотека Вам в цьому допоможе", - говорить Юлія Задорожня.
Текст: Віктор КУЛЕНКО
14 мая на футбольном поле Днепродзержинского ВПУ № 22 прошел турнир по мини-футболу, входящий в зачет областной спартакиады. "Традиционная 59-я по счету спартакиада профтехобразования проводится в три этапа: в учебных заведениях, отборочные соревнования в восьми зонах, а затем финал, где встречаются победители зональных первенств, - рассказывает начальник отдела учебных заведений Днепропетровского областного отделения комитета по физическому воспитанию и спорту министерства образования и науки Украины Валентина Сергеевна Ковбасюк. - Но в последнее время, из-за тяжелого материального положения, проводим два полуфинала в Днепропетровской и Криворожской зонах, откуда по две команды попадают в финальную пульку. В Днепропетровской зоне играли команды Павлограда, Днепропетровска, Днепродзержинска и Петриковки. В Криворожской зоне - Кривой Рог, Криворожский сельский район, Никополь, Покровка. Сегодня играют Кривой Рог, Покровка, Павлоград и Днепродзержинск. Если раньше финальные встречи проводились в течение двух дней, то сейчас в один день. Жить футболистам негде, так как все общежития заселены переселенцами из Крыма и восточных областей Украины. В прошлом году финал спартакиады и турнир имени Николая Ревнивцева (бывший директор учебно-производственного центра подготовки и переподготовки рабочих машиностроительной отрасли и связи профтехучилище № 11, создавший на его базе первую в области футбольную "пэтэушную" команду "Металлист". - прим. автора) соединили и он проводился на базе Днепропетровского машиностроительного центра. Победителем спартакиады по всем видам спорта стала команда ВПТУ № 75 из Покровки, а оба турнира по мини-футболу выиграли спортсмены Павлограда. Всеукраинская спартакиада состоится лишь в 2016 году, так как проводится раз в четыре года".
В прошлогодних соревнованиях команда Днепродзержинского ВПУ была бронзовым призером спартакиады. Неделю назад, здесь же, на площдке ВПТУ № 22, проводились полуфинальные матчи в нашей зоне. Команда ДВПУ проиграла днепропетровчанам 0:3, одержала победы над Павлоградом 4:0 и Петриковкой 6:2. Наши обидчики сыграли вничью 2:2 с Петриковкой и уступили павлоградцам 3:4. Из-за такого расклада в финальную пульку днепродзержинцы попали с первого места, а команда Павлограда составила нам компанию, став второй.
Соревнования финальной пульки началась парадом команд-участниц: Днепродзержинского высшего профессионального училища (тренер Иван Павлович Расторгуев), Западно-Донбасского профессионального лицея Павлограда (тр. Юрий Владимирович Газизов), профессионального лицея Кривого Рога (тр. Виктор Алексеевич Заименко), высшего профессионального училища № 75 Покровки (тр. Александр Васильевич Белозуб). Выстроившихся на площадке игроков приветствовали начальник управления физического воспитания и спорта Днепропетровского областного отделения Валентина Сергеевна Ковбасюк, председатель Днепродзержинской федерации футбола Эдуард Николаевич Коряк, председатель Днепродзержинского спортивного клуба "Трудовые резервы" Вадим Викторович Неклеса.
"Я щиро вітаю кращих футболістів профосвіти Дніпропетровщини, - сказал В.Неклеса. - Бажаю всім показати найкращу гру. Адже наші змагання проводяться в історичний день, коли головна команда області "Дніпро" вперше в своїй історії має змогу попасти в фінал почесного турніру Ліги Європи (возможно, эти слова, как и напутствия миллионов других болельщиков страны помогли "Днепру" победить "Наполи" и выйти в финал. - прим. автора). Нехай переможе найкращий".
По традиции, почетная миссия подъема флага Украины была предоставлена капитанам команд-участниц турнира.
"Футбол самый массовый и самый любимый вид спорта, - отметила В.Ковбасюк. - В областной спартакиаде приняло участие 48 учебных заведений. - После двух полуфиналов остались самые сильные команды, то есть вы. Я думаю, что сегодня вы покажите красивый футбол. Желаю хорошей игры, уважительного отношения друг к другу на поле".
Э.Коряк пожелал футболистам играть без травм и не останавливаться на достигнутом. "Вы должны постоянно добиваться успехов, совершенствовать свое мастерство, показывая его не только в командах своих училищ, а и в матчах за коллективы городов и населенных пунктов, которые вы представляете", - отметил он. Председатель Днепродзержинской федерации футбола подарил мячи Сергею Черненко и Руслану Мамедову, играющих не только за ДВПУ, а и за команду Днепровского металлургического комбината в первенстве города.
Под звуки песни Гайтаны "Сонце нам сяє" театрализованной композицией присутствующих поздравили участники художественной самодеятельности ДВПУ, а также Назар Евич, исполнивший песню "Україна".
Турнир открылся встречей между хозяевами площадки и командой Кривого Рога. Днепродзержинцы не хотели ударить в грязь лицом перед своими болельщиками, а криворожане пытались доказать, что они не зря стали сильнейшей командой своей зоны. После двух таймов по 15 минут каждый, судья национальной категории Владимир Заец зафиксировал счет 1:0 в пользу днепродзержинцев.
Вторую встречу хозяева спасли. Проигрывая после первого тайма 0:2 сильной команде из Покровки, они свели матч к ничейному результату 3:3. Так как Днепродзержинск обыграл с сухим счетом 4:0 своих визави из Павлограда еще в полуфинале, то встреча между ними в пульке не проводилась. Что вызвало, из-за незнания регламента турнира, много нареканий со стороны соперников из Кривого Рога. И лишь объяснения главного судьи соревнований Виталия Оксема, внесло ясность и успокоило некоторых нервозных футболистов. По итогам завершившейся пульки победителями стали футболисты Днепродзержинского ВПУ. Второе и третье места заняли команды Кривого Рога и Покровки. Индивидуальные призы (дипломы) получили: Иван Тесленко (Кривой Рог) - как лучший защитник турнира; Максим Матула (Покровка) - за самый красивый гол; Сергей Черненко (Днепродзержинск) - как лучший нападающий.
ПРИЗЕРЫ ТУРНИРА
1 - Днепродзержинск (7 очков)
2 - Кривой Рог (6)
3 - Покровка (4)
СОСТАВ КОМАНДЫ ДНЕПРОДЗЕРЖИНСКА
Гуменюк Артем
Черненко Сергей (капитан)
Мартыненко Денис
Мамедов Руслан
Остапец Богдан
Чернобров Радислав
Лищенко Евгений
Белоус Евгений
Грива Евгений
Верещак Владислав
Дегтярь Денис
Расторгуев Иван Павлович (тренер)
Текст: Виктор КУЛЕНКО
В Днепропетровске 15 мая прошел чемпионат области по легкой атлетике. Как сообщил тренер СК "Прометей" Сергей Андросович, в соревнованиях участвовали восемь спортсменов из Днепродзержинска, представлявших СК "Прометей" и ДЮСШ № 3. "Руслан Малогловец стал призером в трех дисциплинах, - рассказывает тренер. - Он был лучшим в беге на дистанции 110 метров с барьерами, показав результат 15,1 сек. Толкнув ядро на 13 м 07 см Руслан занял третье место. Последним третьим видом, где участвовал спортсмен, стали прыжки в высоту. Преодолев планку на высоте 175 см с первой попытки, из-за боли в колене. Он прекратил соревноваться. Но и этого оказалось достаточно, чтоб Малогловец стал победителем в своем возрасте. Мы ведь из-за травмы колена пропустили всеукраинскую Универсиаду в Харькове. Бегали на стадионе "Славутич", а затем поехали прыгать и толкать ядро в ДЮСШ № 3. Вот из-за неудобств, которые представляют переезды из одного места на другое, теряется настрой спортсменов".
Дарья Попадюк с результатом 150 см выиграла прыжки в длину среди юниорок (спортсменок 1996/97 г.р.), хотя ей всего 15 лет. Третьей стала Руслана Соловей (1997 г.р.), показавшая результат на 10 сантиметров меньше Даши. Второе место у Дарьи Шишкиной, пробежавшей 110 м с барьерами за 16,4 сек.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.