Бімба з годинниковим механізмом або Союз меча і лопати
Коли наприкінці січня 2014 Микола Азаров з худеньким чемоданчиком з доллярами спішно залишив країну мало хто міг собі уявити, яку непосильну ношу звалить на себе цей потужний старий в серпні 2015, пише сайт http://patrioty.org.ua
Поки власник золотих батонів Віктор Федорович ностальгував про кинутих у Межигір'ї страусів, любитель лопат і капусти Микола Янович, перебуваючи у вигнанні, часу дарма не втрачав. Анонсувавши минулого тижня створення «альтернативного уряду України», колишній прем'єр, що скучив за владою та увагою публіки, не став відкладати цю справу в довгий ящик і вже 3 серпня презентував у Москві «Комітет порятунку України» у вигнанні. Заочну дискусію з Миколою Яновичем веде журналістка Тетяна Урбанська, чий допис мовою оригіналу пропонують "Патріоти України".
Когда в конце января 2014 года Николай Азаров, отставку которого с поста премьер-министра Украины накануне принял тогда еще президент Виктор Янукович, спешно покинул страну, спасаясь от «покушений», мало кто мог себе представить, какую непосильную ношу взвалит на себя этот мощный старик через полтора года, в августе 2015. Пока владелец золотых батонов Виктор Федорович ностальгировал о брошенных в Межигорье страусах, любитель лопат и капусты Николай Янович, находясь в изгнании, времени зря не терял. Анонсировав на прошлой неделе создание «альтернативного правительства Украины», бывший премьер, соскучившийся за властью и вниманием публики, не стал откладывать это дело в долгий ящик и уже 3 августа презентовал в Москве «Комитет спасения Украины» в изгнании. По задумке выдающегося экономиста современности, оная организация, сколотив некий «партактив» (пока достоверно известно, что «спасателями», помимо Азарова, стали экс-депутаты от Партии регионов Игорь Марков и Владимир Олийнык), займутся подготовкой контрреволюции. Любопытно, что в этом союзе меча и лопаты Николай Янович не взял на себя роль отца украинской демократии – этот образ «спасатели» любезно примерили на Владимира Олийныка, которого «комитет» выдвинул на должность «альтернативного президента Украины». Азаров же еще на прошлой неделе скромно намекнул, что готов побыть чем-то вроде Остапа Бендера калужского разлива, и, в случае необходимости, возглавить «правительство в изгнании». Однако, судя по реакции «заграницы», которая просто обязана бы такому союзу помочь, Николаю Яновичу со товарищи придется бороться за власть самостоятельно: дело в том, что в Кремле тут же открестились от инициативы беглых украинских чиновников. Мол, сначала нужно детальнее «ознакомиться со сделанными заявлениями, изучить их, проанализировать ситуацию». Но, в целом, «в Кремле не имеют никакого отношения к этой инициативе». Оно и понятно. Бывшие украинские функционеры интересны Москве как временные источники дохода (награбленное в Украине беглецы тратят в России) и как раздражитель для украинской (да и российской телеаудитории). Когда же «изгнанники» начинают говорить о великих делах (для проворачивания которых нужны немаленькие деньги), российская верхушка, обремененная собственными проблемами, благоразумно отступает в сторону. Тем более, что орки с автоматами из ДНР и ЛНР обходятся Кремлю значительно дешевле инициатив беглых сибаритов. Кроме участников презентации комитета в изгнании, никаких имен деятелей, пожелавших протянуть Украине руку помощи, и вовсе не прозвучало. Правда, гроза всех кровосись Азаров намекнул, что активисты у его проекта есть – но, они, мол, «живут и работают в Украине, это очень опасно». «Комитет спасения создается вне Украины, к сожалению, но я уверен, что мы вернемся», – вошел в раж Николай Янович и добавил, что региональная сеть в Украине уже создана и даже начала действовать. Любопытно еще и то, что в спасительном проекте не примет участия беглый экс-президент Украины Виктор Янукович. Более того, новоявленные контрреволюционеры считают, что место Бати отнюдь не в Ростове в качестве жертвы хунты, а – на нарах, как в старые добрые времена. «Мы будем делать все, чтобы справедливость и справедливое возмездие восторжествовало», – констатировал один из «спасателей» Игорь Марков. «Мы тоже», – подумали украинцы.
Николай Азаров. Фото: ЖЖ
Днепропетровские спортсменки Виктория Мостицкая и Дарья Перетятько одержали победу на чемпионате Украины по пляжному волейболу среди девушек. В финале они переиграли хозяек соревнований - команду из Чернигова.
Об этом сообщает сайт gorod.dp.ua За победу в чемпионате боролись 32 спортсменки в возрасте до 20 лет. Они приехали из 16 регионов Украины. Сборную Днепропетровщины представляли четыре команды.
До кабінету зайшла жінка.
- Сідайте, Віро Якимівно. Вам же важко стояти без милиць, - запрошує лікар.
А Віра Якимівна Ковальова, бухгалтер міського відділу народної освіти, посміхається: - Що ви, я вже й бігати можу.
У хворої був серйозний перелом ноги. Завідуюча травматологічним відділенням восьмої лікарні З.І.Балабан зробила їй операцію. Тільки для зростання кісток вставила не металевий стержень, а... кістку тварини, яка добре прижилася в людському організмі.
Такий сміливий експеримент в нашому місті застосував хірург Л.М.Головаха, який обрав цю тему для дисертації. Він передає свй досвід колегам. У нього з'явилися послідовники: лікарі З.І.Балабан, І.П.Кушнір та інші.
Леоніда Михайловича недарма називають експериментатором. Раніше він працював у клініці імені Мечнікова під крівництвом учених Л.О.Смирнової і Ю.Ю.Колонтая, освоював новини медицини. За методом лікаря Ілізарова з Кургана він подовжив ногу хворому.
Лікар розповідає про свої останні експерименти. Недавно під час гри футболіст пошкодив зв'язки колінного суглоба. Л.М.Головаха перtсадив йому сухожилля іншої людини. Юнак дістав змогу знову займатися спортом.
Хірург разом з колективом продовжує наукові і практичні експерименти.
В.Штеменко.
"Дзержинець" 03.08.1969.
У минулому році вагонобудівний завод (директор т.Арсенічев) виготовив для міського парку культури і відпочинку дитячу карусель. Поставили її на місце. Але карусель не працює, бо зроблена не зовсім вірно. Треба дещо переробити і пустити її в хід. Ми не раз зверталися за цим до директора заводу, але безрезультатно.
Ходять діти мимо каруселі, з заздрістю поглядають на жирафів, слонів, верблюдів, які стоять на ній, а покататися не можуть. 78 тисяч карбованців парк заводу заплатив, а тепер не знає, що робити з цією каруселлю. За що ж гроші взяли?
Вважаємо, що дирекція вагонобудвного заводу, нарешті приведе карусель в дію.
М.Тимченко, працівник парку.
"Дзержинець" 03.08.1960.
За досягнуті успіхи в соціалістичному змаганні сталеварові восьмої комсомольсько-молодіжної печі Івану сушку присвоєно звання "Кращий сталевар області".
На фото: Іван Сушко.
Фото В.Шпановера.
"Дзержинець" 03.08.1955.
В 1948 році він прийшов на завод малописьменним. З перших днів відчув потребу в знаннях і вирішив піти вчитися. Без відриву від виробництва закінчив сім класів, а потім поступив в Харківський заочний технікум зв'язку.
Навчання дозволило йому проявити свої здібності. Пантелей Дзигарьов один з кращих робітників цеху зв'язку Дніпродзержинського коксохімічного заводу комуністичної праці. Він систематично перевищує виробничі завдання і забезпечує високу якість робіт. Він автор ряду оригінальних раціоналізаторських пропозицій.
Пaнтелей Федорович Дзигарьов запропонував використати телефонний зв'язок для гасіння зовнішнього освітлення заводу. Пропозицію здійснено. Досить набрати на автоматичному телефоні певний номер, як виключається зовнішнє освітлення.
На знімку: П.Дзигарьов.
Фото П.Душки.
"Дзержинець" 02.08.1962.
Кожного року багато вагонобудвників відпочивають в санаторіях і будинках відпочинку, на що асигнуються мільйони карбованців.
Зараз в санаторії "Трансмаш" на березі Чорного моря лікується машиніст паросилового цеху тов. Величко. На курорті "Мацеста" проводить свою відпустку комірник залізничного складу т.Ткаченко. Слюсар інструментального цеху т.Сергєєв відпочиває в Євпаторії, а електрозварниця фасонносталеливарного цеху т.Дробот - на південному березі Криму, в санаторії імені Мfксима Горького. Ряд працівників заводу виїхав на курорти Північного Кавказу, Криму, західних областей України, в Святогорськ.
Всьго лише в цьому році в санаторіях і будинках відпочинку вже побувало близько 200 чоловік.У вихідні дні, в масових виїздах на лівий берег Дніпра взяло участь понад 1000 чоловік.
Добре організовано відпочинок і дітей працівників заводу. В піонерському таборі підприємства в Аулах уже відпочило 162 дітей і зараз відпочиває 247.
К.Захарченко
"Дзержинець" 02.08.1955.
В неділю в районі водної станції заводу імені Дзержинського почав діяти пішохідний міст на піщану косу. Міст споруджений на плавучих бонах. Довжина його близько 200 метрів. Багато дніпродзержинців з сім'ями провели свій вихідний день на цій косі, перейшовши сюди по новому пішоходному мосту.
"Дзержинець" 02.08.1955.
За останні роки індустріальний Дніпродзержинськ збагатився багатьма новими будинками. У спорудження нових будинків внесла великий вклад бригада муляра Федора Акулініна. Працюючи на будівництві 74-квартирного будинку для металургів заводу ім. Дзержинського, який днями здано в експлуатацію, бригада Федора Акулінінв виробляла понад півтори норми за зміну.
Зараз бригада мулярів Федора Акулініна також успішно працює на будівництві нових будинків і йде в перших рядах учасників змагання серед бригад "Житлобуду".
На фото: керівник передової бригади мулярів Ф.Акулінін.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 01.08.1951.