У Кам`янській бібліотеці на Шевченка відкрилася унікальна виставка вишитих картин Костянтина Діденка.

Майстер родом із Бахмута, вишиває вже 25 років. У його арсеналі близько 60 картин вишитих гладдю. Це колекції гетьманів, ікон, краєвидів, гербів.

Вишивати Костянтин навчився сам.

 

 

– Я добре малюю і одного разу побачив сюжет про виставку вишитих ікон, які виставляли ченці, – розповів майстер. – Мене вразила тонкість роботи, теж вирішив спробувати вишивати ікони. Саме вони стали моїми першими роботами, потім пішли краєвиди, портрети, гетьмани. Вибрав саме вишивку гладдю, бо цією технікою можна передати тонкі риси, створити реалістичні портрети.

Вишивка картин – заняття дуже тривале та копітке. На невелику картину Костянтин витрачав півроку, а ось вишити великий портрет Шевченка вийшло за рік. Це з урахуванням щоденної праці за кілька годин.

У Кам'янському майстер представив лише 9 картин, оригінальних з яких лише дві: ікона Миколи та Ісуса Христа. Решта – фото його робіт. Каже, більшість картин розкупили. До речі, найдорожчу картину Костянтин продав за 5 тисяч доларів. То був портрет Кучми. А так, люди часто замовляють герби та ікони.

Нині Костянтин уже 10 років, як не вишиває, бо завадила робота, та й центр самодіяльності майстрів народної творчості та декоративно-ужиткового мистецтва в Бахмуті, де він творив, закрився.

Але зараз чоловік знову хоче повернутися до роботи лише змінивши тематику.

- Тепер буде біла тканина та чорні нитки, кольорових не буде. Створюватиму серію воїнів та бойових дій, - поділився Костянтин.

Джерело https://kstati.dp.ua/kultura/muzhchiny-tozhe-vyshivayut-v-kamenskom-otkrylas-vystavka-vyshitykh-kartin-mastera-iz

 

ЩАСЛИВИХ ДНІВ ТОБІ, "КОЛОБОК"

 

 

 

"Дзержинець" 29 вересня 1965 року.

 

На хардових кортах Стамбулу (Туреччина) в розпалі Istanbul Challenger TED Open.

Після перемоги в першому колі, вихованець Кам`янського СК "Прометей" Ілля Марченко мав змогу пройти до чвертьфіналу. 15 вересня в зустрічі проти австрійця Себастьяна Офнера (7) у другому сеті він вів 5:2, але не зміг утримати перевагу. В підсумку наш земляк програв як сет, так і весь матч 1:6, 5:7.

Марченко зазнав другої поразки у трьох зустрічах з австрійцем. 2019 року Ілля поступився Себастьяну Офнеру на "челенджері" в Нур-Султані, а 2020 року взяв реванш на турнірі в Ортизеї.

Джерело https://btu.org.ua

 

НОСОВ І КОТЬОНОЧКІН ЗАПРОШУЮТЬ...

 

 

"Дзержинець" 18 вересня 1983 року.

НОВІ ПОБУТОВІ МАЙСТЕРНІ

 

 

"Дзержинець" 9 вересня 1959 року.

 

З 12 по 18 вересня на хардових кортах Стамбулу (Туреччина) проходить Istanbul Challenger TED Open - ATP Challenger Tour 80 з призовим фондом $53,120.

З перемоги розпочав перше коло вихованеуь Кам`янської тенісної школи "Прометей" Ілля Марченко. Наш земляк переміг Марека Генгеля (Чехія, Q) 7:5, 6:4.

У першому сеті Ілля зміг відігратися з рахунку 5:0 на користь суперника. На початку другого сету матч було перервано через дощ на 40 хвилин. Після відновлення обидва гравці продовжили захищати свої подачі, але в дев'ятому геймі Марченко зробив брейк і потім подав на матч.

У другому колі Ілля Марченко зіграє проти сьомого сіяного австрійця Себастьяна Офнера чи місцевого "кваліфікатора" Сарпа Агабігуна.

Джерело https://btu.org.ua

 

"СИГНАЛ" ГОСТИННО ВІДЧИНИВ ДВЕРІ

 

 

"Дзержинець" 6 вересня 1973 року.

 

До Дня фізичної культури і спорту в Кам`янському відбулося урочисте нагородження спортсменів, тренерів і людей, причетних до цього свята.

На Новій сцені академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки 12 вересня нагороджували кращих представників спортивної спільноти міста. З професійним святом присутніх привітали і вручили нагороди міський голова Андрій Білоусов, керівниця громадської організації "Бджола" міста Наталія Ктитарєва, начальник управління молоді і спорту Едуард Коряк, голова Дніпропетровської обласної територіальної організації "Бджола" Олександр Лукашов.

Для всіх присутніх була підготовлена цікава музична програма.

Завершилося свято колективною фотосесією.

P.S. Для мене, як спортивного журналіста завжди були цікаві всі спортивні заходи, що проводяться в місті, і я намагався охоплювати як найбільше їх. Але настав скрутний час, коли я залишився без роботи і отримую лиши пенсію в розмірі 2332.92 грн. А ще після сьогодняшнього підвищення цін на проїзд в автобусах, поїздки з лівого берега на правий (де проходять в основному змагання) стали відчутними для мого сімейного бюджету. Тому відвідини спортивних змагань, які будуть проводитися на правому березі мені доведеться значно скоротити. Але це не означає, що я не буду їх висвітлювати на сайті disk-sport.com З багатьма тренерами ми і раніше плідно співпрацювали. Сподіваюся на подальшу спільну роботу.

Віктор КУЛЕНКО.

Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=145108228213715&set=a.145108144880390

 

 

У Кам'янському 1ліцеї 2 вересня відкрилася експозиція, присвячена пам'яті нашого земляка, який загинув за свободу та незалежність України.

У вестибюлі ліцею №37, що на Соцгороді, відкрилася Стіна Пам'яті колишнього учня цього навчального закладу Максима Самойловича. Максим закінчив школу у 1995 році, пішов працювати, відслужив термінову службу у Збройних Силах України, обзавівся сім'єю. Незабаром після початку Антитерористичної операції на Донеччині добровольцем пішов на фронт. 12 вересня 2016 року під Маріуполем, прикриваючи своїх товаришів, загинув під час обстрілу українських позицій. На його честь сьогодні ліцей № 37 носить ім'я Максима Самойловича, 2017 року на будівлі було встановлено меморіальну дошку.

У сьогоднішній церемонії відкриття Стіни Пам'яті взяли участь секретар міськради Наталія Ктитарова, директор Департаменту з гуманітарних питань Наталія Рева, депутати міськради Михайло Підгурський та Олександр Самойлович (батько Максима). Учасники церемонії вшанували хвилиною мовчання вшанування пам'яті тих, хто загинув за Україну. Наталія Ктитарова зазначила, що Максим Самойлович – справжній взірець для наслідування, герой нашої країни. Олександр Самойлович подякував керівництву міста та ліцею за те, що зберігають світлу пам'ять про його сина, для якого Україна справді була понад усе.


Почесне право перерізати символічну стрічку та відкрити Стіну Пам'яті було надано Наталії Ктитаровій та Олександру Самойловичу.

- Мій син пішов на фронт добровольцем, навіть не попередивши мене, я дізнався про його майбутній відхід від офіцерів військкомату. Своє рішення він пояснив коротко: ніхто, крім нас. І сьогодні його пам'ять шанує не лише наша родина. Адже він віддав своє життя за всіх нас, за Кам'янське, за Україну, – каже Олександр Самойлович.

Текст із сайта https://kstati.dp.ua

Фото https://sobitie.com.ua