30 июля в Павлограде состоялся тренерско-судейский семинар по ушу таолу, проводимый А.Тетерей, руководителем областного отделения Украинской Федерации ушу.
В семинаре приняли участие тренеры и спортсмены Павлограда, Днепра, Кривого Рога, всего более сорока человек. Каменское представляли тренер Андрей Шамардин и шестеро юных спортсменов, воспитанники центра боевых искусств "Спарта". Как сообщил тренер, в течении рабочего дня были разобраны основные положения, правила, система начисления баллов. "Затем все участники семинара сдавали экзамен, - говорит Андрей Шамардин. - Отвечали на вопросы тестов (34 вопроса по судейству) и демонстрировали знание технических элементов тао (формальных комплексов) с оружием и без него. Ребята, с энтузиазмом впитывающие новую для себя информацию, были собраны и дисциплинированны. Поэтому всем удалось ответить правильно на большую часть вопросов теста. По итогам экзамена звание "Юный судья третьей категории" получили Анна Шамардина, Богдан Шамардин, Максим Лашин, Владислав Дегтяренко. Третью категорию получили достигшие 15-летнего возраста Елена Накевхришвили и Даниил Филиппов. Я был аттестован на вторую судейскую категорию".
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
31 июля украинская дружина отправилась в Пинск (Беларусь), где с 1 по 9 августа пройдёт молодёжный чемпионат Европы по шашкам-100.
Перед отъездом сборную поздравил президент федерации шашек Украины Анатолий Васильевич Яценко. Торжественная процессия прошла столице Украины городе Киеве в Республиканской шахматно-шашечной школе «Авангард».
В числе 25 спортсменов есть 11 шашистов, которые уже примеряли награды еврочемпионатов. Надеемся, что количество медалистов после соревнований в разы увеличится.
В каждой из пяти возрастных категорий среди юношей и девушек есть свои герои.
«Юных надежд» (до 10 лет) за собой поведут призеры чемпионатов мира и Европы Александр Коваль (Ивано-Франковск) и Добрыня Савинский (Каменское) и неоднократная чемпионка Украины Ксения Белая (Одесская область).
Очень много достойных спортсменов и среди «младших кадетов» (до 13 лет). Здесь тон игры будут задавать 19-кратная призерка чемпионатов Украины в различных возрастных категориях Вера Попруга (Каменское), многократные чемпионы и призеры чемпионатов страны Богдан Рукин (Харьков) и Ксения Яремчук (Херсон).
Лучшими среди «кадетов» (до 16 лет) по праву следует считать неоднократного чемпиона мира, Европы и Украины мастера спорта Дениса Меженина (Запорожье), призеров чемпионатов мира и Европы Ярослава Геруса (Винница) и Анастасию Глушко (Харьков).
До 19 и 26 лет Украину представляют игроки, которые на протяжении длительного периода приносили нашей стране медали чемпионатов мира, Европы и, конечно же, Украины. Это и международный мастер спорта Владислав Мазур (Харьков), и мастер спорта Валерия Крышталь (Полтава), мастер ФМЖД Виктория Белая (Одесская область), и мастер спорта Анна Дмитренко (Запорожье).
Хотелось бы отметить, что такой численной украинской делегации, отправляющейся за пределы нашей страны, давно уже не было – 40 спортсменов, тренеров и сопровождающих лиц из 10 регионов Украины. Главное, чтобы количество перешло в качество, чего мы все от души нашим ребятам и желаем.
На фото: команда шашистов Каменского Алена Губарева, Игорь Губарев, Виталий Попруга, Дмитрий Савинский, Добрыня Савинский, Яна Братусь, Анастасия Губарева, Вера Попруга, Кирилл Братусь
Источник http://sports.dp.ua
В конце второй декады июля в Олимпийском бассейне города Бровары прошел абсолютный Кубок Украины по плаванию. Как сообщил тренер Каменского СК "Промінь" Геннадий Коломоец, наши земляки завоевали три медали.
"В соревнованиях принимали участие 380 человек, практически все сильнейшие пловцы страны. Кроме Андрея Говорова и Мирослава Лемешко, которые уже были в Бразилии и вели там подготовку к летним Олимпийским Играм. - говорит Г.Коломоец. - Мой воспитанник Саша Андриенко на дистанции 50 метров брассом показал второй результат. Парень 1999 года рождения в абсолютном зачете показал время 28,56 секунды. Кстати, никто в его возрастной категории не поднимался выше третьего места. Третьим на этой же дистанции был также каменчанин Владислав Дмитрук (1998 г.р.), воспитанник тренера Дмитрия Краевского ("Промінь"). Его результат 28,66 сек, что на восемь сотых секунды хуже чем у спортсмена занявшего первое место. Кстати, такое же время и у участника четырех Олимпиад, заслуженного мастера спорта Валерия Дымо. Второе место, со временем 22,98 сек. на "полтиннике" вольным стилем занял Дмитрий Сидорченко (тренер Андрей Сидорченко, ДЮСШ "Авангард")".
СПРАВКА
Все призеры-каменчане тренируются в бассейне "МиКомп".
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
На фото Д.Сидорченко и В.Дмитрук.
После двух минут свободного падения экстремал приземлился в специально подготовленную сетку размером 30 на 30 кв. м.
Американский скайдайвер Люк Эйкинс установил мировой рекорд прыжка с самолета без парашюта, сообщает http://uazmi.net/news/dsJlxHVU3NURhfBy1RcY1C ccылаясь на CBSNews.
42-летний экстремал после двух минут свободного падения с высоты 7,8 тысячи километров приземлился в специально подготовленную сетку размером примерно 30 на 30 кв. м., натянутую между строительными кранами на высоте почти 50 метров.
После удачного приземления экстремал достаточно быстро выбрался из сетки и стал обнимать свою жену, которая вместе с другими членами семьи и многочисленными зрителями наблюдала за прыжком Эйкинса.
Как отмечает телеканал, перед тем как сесть в самолет для совершения прыжка Эйкинсу выдвинули требование надеть парашют. Но скайдавер ответил, что все равно не намерен им пользоваться. Когда же самолет поднялся на необходимую высоту, требование о парашюте было отменено, и он его снял.
Надо отметить, что Вэйкинс за всю свою жизнь совершл более 18 тысяч прыжков с парашютом.
СПРАВКА
Скайдайвинг, в буквальном переводе «ныряние в небеса», относится к парашютному спорту и представляет собой свободное падение, которое продолжается с момента от прыжка с самолета до момента раскрытия парашюта
Фото ЕРА
Фестиваль з пляжних видів спорту, який повинен був пройти ще тиждень тому в Кам'янському, але перенесений через негоду, відбувся в останню суботу липня.
На міському пляжі, який знаходиться в районі стадіону "Буревісник" учасники і просто відпочиваючі стали свідками масового спортивного свята. З самого ранку вже точилася боротьба на футбольних і волейбольних майданчиках, на воді змагалися юні плавці і веслярі. Після того як цар морів Нептун прибув зі своїми русалочками (у виконанні вихованок відділення художньої гімнастики ДЮСШ №4, - прим. автора) і гучно оголосив про офіційне відкриття спортивного фестивалю, міський голова Андрій Бєлоусов у вітальній промові відзначив, що городяни вміють працювати, але потрібно вміти і відпочивати. "А найкращий відпочинок - це активне дозвілля на природі, де людина заряджається енергією. Я бажаю вам здоров'я, щастя, благополуччя і хочу, щоб ви всі отримали масу задоволення від сьогоднішнього заходу", - сказав Андрій Білоусов.
Фотоальбом https://new.vk.com/album84493189_234663279
Гість фестивалю директор Департаменту житлово-комунального господарства і будівництва Дніпропетровської ОДА Андрій Коломоєць сказав, що він радий за жителів Кам'янського, радий тому, що у них є такий мер, завдяки якому місто змінюється щодня. Він пообіцяв, що область буде постійно допомагати нашому місту в плані його розвитку.
Після нагородження медалями та грамотами групи плавців, що займаються в басейні "МіКомп", почався масовий заплив, який проводився в кілька етапів. У числі перших водну гладь протоки подолали міський голова і кілька депутатів міськради.
В ході фестивалю Андрій Леонідович особисто відвідав усі спортивні майданчики, поспілкувавшись з тренерами і спортсменами. А на запрошення майстра спорту України з водного туризму Дмитра Котова (спортивно-туристичний клуб "Тритон") мер спробував себе в ролі весляра на спортивному катамарані (до речі, на ньому Д.Котов разом з В.Тубаном завоювали в 2015 році звання чемпіонів України, - прим. автора).
Також в рамках заходу для любителів інтелектуальних видів спорту проходили турніри з шахів, шашок та доміно, проводилися майстер-класи з йоги і танцювальної аеробіки, а вихованці дитячих спортивних шкіл демонстрували свою майстерність в східних єдиноборствах.
Міський голова анонсував проведення чергового свята спорту, яке відбудеться 27 серпня на території Самишиної балки. Основним стрижнем його стануть змагання з велокантрі.
Текст і фото Віктор КУЛЕНКО.
Звездная уроженка Каменского (Днепродзержинска) посетила родной город. Об этом певица сообщила в своем Instagram.
Вера Брежнева приехала в Каменское вчера, в рамках концертного тура она выступала 29 июля в Днепре. В Instagram Вера опубликовала свое фото возле бюста Леониду Брежневу, в шутку назвав его своим «дедушкой», благодаря которому получила свой псевдоним. «Мы родились в одном городе. И сегодня я приехала сюда. Столько разных эмоций... Проехалась по всем знакомым местам, сначала, конечно, к бабуле... В общем сердце стучит учащенно», - поделилась впечатлениями певица.
Не остались незамеченными Брежневой перемены в городе: «Очень порадовало, что город преображается! Делают дороги, освещение. Работа нового мэра», - отметила она.
Источник http://www.5692.com.ua
Выступая на чемпионате Украины по гребле на байдарках и каноэ, который проходит в Днепре, воспитанница ДЮСШ № 1 Эльвира Гришакова завоевала серебряную медаль. Как сообщил тренер Анатолий Грабко, его подопечная получила награду на дистанции 500 метров в байдарке-одиночке.
Текст: Виктор КУЛЕНКО
Третий сеяный на ATP Challenger Tour "Open Castilla y Leon Villa de El Espinar" в Сеговии (Испания) Илья Марченко вышел в финал. Накануне воспитанник Каменской (Днепродзержинской) теннисной школы одержал очередную победу. На этот его "жертвой" стал Мартон Фучович (Венгрия, 8) 6:3, 6:4.
"Одного брейка в стартовом сете хватило Марченко для победы, при этом ни одного брейкпоинта не смог заработать Фучович, - сообщает http://btu.org.ua - Илья повел с брейком во второй партии (3:2) и тут соперник получает первый брейкпоинт в матче (у сетки Марченко не смог перевести мяч на другую половину корта). Мартон делает обратный брейк на еще одной ошибке украинца (3:3). Наш теннисист получает скрытый матчбол при счете 4:4, реализует его и выходит подавать на победу. Проблемы на подаче Марченко - двойной брейкпоинт у Фучовича. Два розыгрыша подряд уходят в актив Ильи (40:40), но затем еще два брейкпоинта у венгра, и оба украинец отыгрывает. Наконец, у Марченко первый матчбол. Фучович допускает ошибку и первая путевка в финал турнира достается Илье Марченко".
Выход в финал уже гарантировал Марченко обновление личного рекорда в рейтинге АТР. По итогам недели наш земляк может занять как минимум 64-ю строчку, а в случае победы в финальном поединке Илья поднимется на 59-ю позицию.
Подготовил Виктор КУЛЕНКО.
«Віват, запорожці!» - Саме так кричав хоробрий мушкетер Шарль дю Бас (гасконець д'Артаньян) після того, як впала неприступна фортеця Дюнкерк.
Слід нагадати скептикам, фальсифікують історію і намагаються принизити козаків, показуючи їх розбійниками і гуляками, щоб вони прочитали висновки з досліджень зарубіжних авторів про те, ким насправді були запорожці. Справжня історична постать козака не всім подобається. Може, хтось не хоче, щоб в історичній пам'яті народу були відображені красиві і мужні постаті воїнів в чудових обладунках біля красивих коней, або не хоче пам'ятати, що до цих воїнів-лицарів приходили за допомогою посли від самодержців Іспанії, Франції, Польщі, Росії і як сміливо ці воїни захищали свої і чужі кордони.
Козацький характер овіяний легендами. Однак тепер чомусь поверхово судять про життя і слави козаків, наділяючи їх, здебільшого, негативними рисами. Образ козака, на думку сучасників, в дуже широких без міри шароварах, сорочках-вишиванках і в червоних чоботях перетворився в ярмарковий персонаж. Мабуть, довго сміялися б наші пращури, якби побачили в ті часи таке посміховисько. Прикро, що всіляко випинають надмірне захоплення козаків горілкою. Дехто навіть пишається цим. Хоча французький інженер і історик Г Боплан, описуючи вживання спиртних напоїв козаками, підкреслював:
«Це буває лише під час дозвілля, бо коли перебувають у військовому поході чи задумують якусь важливе справу, дотримуються незвичайної тверезості ... Під час походів цей люд дуже стриманий, а коли знайдеться між ними в поході якийсь пияка, отаман відразу ж наказує викинути його в море ». Отже, за пияцтво в поході - смертна кара і всі, хто брав у ньому участь, про це знали. Лицар, навіть на гулянці, залишався лицарем.
Козак гинув у бою з ворогом, а якщо залишався живим, то, незважаючи на воєнне лихоліття, ставав довгожителем. Хіба могли січовики здобувати свої блискучі перемоги на суші і на морі, якби весь час пиячили? Але хіба міг собі дозволити козак пити-гуляти, якщо його постійно чатувала небезпека, і він повинен бути готовим до зустрічі з ворогом в будь-який час, щоб відбити напад, захистити не тільки себе, а й свій будинок, землю, вітчизну?
До цього слід додати, що такої горілки, яку сьогодні використовують, не було в той час. Козаки пили варенуху медовуху, вишневі і гарбузове напої, горіхові і грушеві наливки, а також напої з журавлини, обліпихи, шипшини тощо. Сучасна горілка в 40 градусів, мабуть, звалила б з ніг воїна-запорожця, адже улюблена козаками варенуха мала не 40, а лише 22-25 градусів. Такий, кілька хмільний напій не викликав синдрому похмілля, тому, коли козак випивав кварту-другу, міг танцювати півдня гопак або добре вправлятися в стрільбі. У себе в Запорізькій Січі козаки пили вино з ритуальної чаші-побратима, яка мала дві ручки і зберігалася у кошового. Пили і передавали один одному по колу, примовляючи: «Один за всіх і всі за одного». Цікаво, кому першому належить цей вислів: козакам або мушкетерам, з якими вони були в приятельських стосунках під час облоги фортеці Дюнкерк?
Місто-фортеця Дюнкерк був важливим портом при вході з Північного моря в Па-де-Кале і Ла-Манш. Протягом 10 (!) Років прославлені французькі мушкетери не могли заволодіти фортецею, яку зайняли іспанці. Їх жодним чином не можна було звідти вибити: гинули тисячі людей, а фортеця залишалася в руках ворога. Дюнкерк був невразливим з суші і з моря: оперезаний глибоким ровом, наповненим водою, з високим валом, на якому було розміщено десять бастіонів - все це робило його неприступним.
Французький уряд в особі кардинала Франції Джуліо Мазаріні шукало силу, яка б оволоділа цим містом-фортецею, та ще й дешево, а тому звернувся через своїх послів та офіцерів до знаменитих в Європі лицарям - українським козакам з проханням допомогти взяти Дюнкерк.
Свого часу відомий Г Боплан, будучи у Варшаві в 1644 році, в розмові з французьким послом в Речі Посполитої графом де Брежі запропонував найняти запорожців. А той запевнив кардинала Мазаріні, що козаки - «дуже відважні воїни, непогані наїзники, зразкові піхотинці і особливо вони здатні до захисту фортець». Згодом, в березні 1645 року отаман Іван Сірко їздив у Фонтенбло обговорити угоду, згідно з яким французький уряд наймає на службу 2600 українських козаків (1800 піхотинців і 800 кінних). За свої військові послуги козаки повинні були отримати по 12 талерів кожному і по 120 - полковникам і сотникам. У вересні 1645 року запорожців переправили в похід морем з Гданська (Польща) в Кале (Франція). Козаки брали участь у війні Франції проти Іспанії за Фландрію. Йшлося про політичну вигоду для короля Франції, зокрема, за приєднання деяких районів іспанських Нідерландів і частини Саксонії.
Об'єднані французько-козацькі війська спочатку захопили навколишні міста. Австрійські союзники французів намагалися прорвати оточення, але марно. Тоді за справу взявся отаман Сірко, який очолював цей похід. Він уважно оглянув фортецю і був вражений складною системою оборонних споруд навколо неї: в руслах мілководних річок викопано канали, а все узбережжя оточене укріпленнями. Шлюз вхід в місто охороняв форт «Мардик», попереду височів мовляв зі стіною і грізної лоцманської вежею, з якої визирали десятки гармат. Таку твердиню могло захопити хіба що тридцятитисячне військо. Козаки поставили умову, що будуть діяти самостійно. І французьке командування дало згоду не втручатися в їхню стратегію і тактику. Тоді Іван Сірко привіз до стін фортеці двома французькими фрегатами лише 2200 козаків. Французькі генерали були вкрай здивовані. Винахідливі козаки використовували прилив моря. Але пізно ввечері три швидкохідних піратських брига наздогнали і оточили козацькі фрегати. Отаман дав команду вивісити білий прапор, що означало капітуляцію. А далі все сталося миттєво. Піратські бриги пішли на абордаж. Іспанці висипали на палубу, а там - ні душі. Вони спускалися в трюм і більше не піднімалися. А коли на палубі піднялися паніка і розгубленість через зникнення частини піратів, Сірко пронизливо свиснув. Запорожці з диким гуркотом вискочили на палубу і захопили іспанців, серед яких виявився і командир форту «Мардик». За умови, що йому дарують життя, він провів козаків на своїх кораблях в гавань і відкрив форт. Сталося так, як розраховував геніальний козацький стратег. Ворота міста-фортеці відчинилися, і запорожці увірвалися туди, повністю захопивши форт «Мардик», і з його гармат відкрили вогонь по лоцманської вежі та інших фортах Дюнкерка. Головна частина запорожців зайняла вулиці і площу міста. Скрізь гриміло гучне козацьке: «Слава!». А зі сходом сонця над Дюнкерком вже майорів прапор Франції. Козаки повернули королю найбільш сильну фортецю в Європі і взяли 7 тисяч полонених.
Городяни радісно зустріли запорожців. Вони поважали їх за гуманне ставлення до жителів і військовополонених іспанців. Незабаром в звільнений Дюнкерк вступила королівська армія принца Конде, яка неодноразово намагалася взяти цей форт.
Французький історик і мандрівник П'єр Шевальє, який був офіцером при одному з загонів запорізьких козаків під Дюнкерком, описував бойові подвиги запорожців так: «... Французьким військам не доводилося надихати їх на войовничість, бо їм вистачало природної сміливості».
Але запорожців чекало розчарування. Кардинал Мазаріні відмовився виплатити гроші за угодою, мотивуючи це тим, що фортеця взята «не за правилами ведення війни ...». Адже запорожці застосували хитрість і кмітливість, бойову зухвалість і повністю використовували фактор несподіванки. Отаман Сірко був змушений їхати в Париж за грошима, яких довелося чекати 10 місяців. Він жив у французького принца Конде, а козаки, які приїхали з ним, в казармах мушкетерів. Відомо, що отаман Сірко навчав французьких мушкетерів запальному українського танцю «козачок» - твору бойового мистецтва, яке занесено до реєстру кращих європейських зразків.
Хитрий кардинал, можливо, був зацікавлений в тому, щоб запорожці осіли на французькій землі, тому що кораблів для повернення козаків не давав і обіцяні гроші не виплачував. Отаману Сірку довелося ще затриматися в Парижі (осінь 1647 і весна 1648 років). В цей час він читав в Сорбонні лекції з історії Польщі та Русі-України (на латині). Нарешті, у травні 1648 року козаки отримали гроші від короля і почали збиратися в дорогу. За цей час стався несподіваний річ. Майже половина козацьких лицарів порушили обітницю і одружилися з француженками. На що отаман Сірко зауважив: «Козак - лицар. Повинен жінку поважати. Та ще жінку-матір ... » А тому одруженим велів залишитися у Франції. Частина козаків була відправлена в Лотарингію і розквартирована у гостинних французів.
Кораблів переможцям так і не дали, тому тисяча козаків, «вільних» від жінок, вирушила на Україну ... пішки через Голландію та Німеччину. У Голландії їх знову затримали і розквартирували, як трудову силу, по господарствах вдів. Козаків малювали фламандські художники, існує версія, що, можливо, і сам Рембрандт.
Слава запорожців в Дюнкерку ще раз переконливо свідчить про їх хоробрість, винахідливість, чесність та почуття обов'язку. Доброта і безкорисливість, щедрість і совість, повага і чуйність - чесноти, притаманні запорожцям.
Але найголовнішим є те, що козацтво виконало покладену на нього історичну місію - врятувало український народ від загибелі. Створивши збройні сили для порятунку самих себе, козацький народ ніколи не прагнув захопити чужу землю (адже було безліч можливостей і приводів), а використовував свою військову могутність лише для захисту Батьківщини, звільнення її від чужоземного поневолення.
Кажуть, що народ, який не знає свого минулого, - позбавлений свого майбутнього. Шотландці, німці, іспанці та інші великі історичні нації ніколи не дозволять нікому насміхатися над своєю історією і звичаями. Багатство кожного народу є істинним, коли кожна людина знає про своїх нащадків і пишається своїм минулим!
Людмила Сулима, «День»
Джерело http://misto.zp.ua/article/partners10574.html