8 грудня в Центральній міській бібліотеці пройшло чергове засідання краєзнавчого товариства,яке було присвячено походженню топоніму Кам'янське.
Засідання відкрила директор бібліотечної системи Тетяна Герасюта. Вона розповіла, що Центральна бібліотека ім. Т.Г. Шевченка зайняла перше місце в обласному конкурсі на кращій електронний продукт з краєзнавства "О, рідна земле,люба моя нене!".
З доповіддю виступив історик, краєзнавець Володимир Дзюба. Походження назви с. Кам'янського, перша письмова згадка про яке датується 1750 р., за легендою, пов'язане з козаком Камеоном, існування якого письмові джерела не підтверджують. На думку Д.І.Яворницького, топонім породжений особливістю рельефа. Дніпровські пороги, забори, скелястий острів Слюсарєв та правий берег Дніпра, де розташувалось село, річка Кам'янка - тому підтвердження. До того ж, за переказами старожилів, одна із скель навпроти Кам'янського називалася Запорізький камінь (біля нього зараз знаходиться насосна станція Дніпровського металургійного комбінату ім. Дзержинського). На карті Дніпропетровської обл. можна знайти не один населений пункт, назва якого походить від слова «камінь». Візьмемо хоча б с. Дніпровокам'янку, на околицях якого багато виходів кристалічних порід, що в народі прозиваються «камінням».
Інші краєзнавці висловлювали свої версії походження топоніма "Кам'янське"
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.
В Каменском пройдет Всеукраинский турнир по настольному теннису, посвященный Станиславу Николаевичу Лясоте. Начнутся соревнования 16 декабря играми между студентами. На следующий день, 17 декабря, в 11:00 состоится торжественное открытие турнира. После которого свое мастерство покажут профессиональные теннисисты (мужчины и женщины).
20 листопада на відкритому чемпіонаті Кам'янського з кіокушин карате серед дітей, юнаків та дорослих відбувся дебют в якості судді для тренера, чемпіонки України Юлії Нікуляк. А вже 4 грудня в Броварах вона пройшла випробовування як суддя відкритого Кубка України серед юніорів (від 9 до 15 років) IKO MATSUSHIMA.
Як розповіла Юлія, перед змаганнями Бранчіф Української федерації кіокушинкайкан карате провів семінар по суддівству. "Для мене семінар став першим кроком на професійній арені суддівства. Я отримала нові, пізнавальні, навіть цікаві відчуттчя не як бійця, а як арбітра, - говорить спортсменка. - Зичайно спочатку почувалася ніяково, але підтримка товаришів відкинула всі мої сумніви. Багато учасників змагань показали відмінну техніку і підготовку. Бої були на вищому рівні. Перше місце здобула місцева збірна. Друге - посіли бійці Ірпеня. Третіми стали представники Ужгорода".
Текст Віктора КУЛЕНКА.
В центральній бібліотеці ім. Т.Шевченка 7 грудня відбувся вечір пам'яті відомого поета, громадського діяча, лауреата літературної премії "Благовіст", дисидента Володимира Івановича Сіренка, на який зібралися його родичі, друзі, колеги, однодумці.
Вечір відкрила бібліограф Тамара Шаламова розповіддю про життєвий шлях Володимира Івановича. Про основні етапи творчості доповіла завідуюча читальною залою Людмила Руденко.
Професор ДДТУ Іван Бельмас підкреслив про то,що Володимир Сіренко – відомий поет, прозаїк, драматург і публіцист, член Національної спілки письменників України з 1990 року, лауреат літературної премії «Благовіст» за книжку «Велика зона злочинного режиму», автор 10 збірок поезії та прози: «Корінь мого роду» (1990 р., «Радянський письменник»), «Голгофа» (1992, «Поліграфіст»), «Навпростець по землі» (1994, «Дніпро»), «Все було» (1999, «Поліграфіст»). За вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадянську позицію, був нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня.
Доцент ДДТУ Юрій Гасило процитував слова Володимира Івановича: «Все свідоме життя я сповідував Правду, а тому мені завжди діставалося на горіхи. 1967 року за цю святу Правду та ще за те, що кинув російську мову і почав писати рідною, став на оборону її, партійно-кадебістські жерці брехні та геноциду виключили мене з КПРС, позбавили роботи журналіста. Більше двадцяти років з ярликами «націоналіст» і «антирадянщин» я перебивався на випадкових посадах, мені не давали друкуватися, брати участь у літературному процесі. Але я писав. Позбавити людину творчості може лише смерть - у цьому весь Сіренко.
Також виступали викладач технологічного ліцею Віктор Кравченко,поет Анатолій Віннік, голова міської організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів Олександр Чередниченко, поет, перекладач та громадський діяч Сергій Злючий.
Наприкінці вечора гурт "Калина" виконала кілька пісень в пам’ять Володимира Сіренко.
Поета немає з нами, але пам'ять про нього живе в наших серцях, а його душа – в його віршах.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.
6 декабря в Каменской СШ №3 прошло военно-спортивное мероприятие «Сходинки до генерала», приуроченное ко Дню Вооруженных сил Украины. Именно в этот день 25 лет назад был принят закон о вооруженных силах, документ, определяющий механизм создания армии. В наши дни, во время перемен и военных действий на востоке страны этот праздник особенно актуален и важен.
Ученики и администрация школы №3 ко Дню Вооруженных сил подготовили военно-спортивное мероприятие «Сходинки до генерала» и пригласили к себе на праздник почетных гостей: воинов АТО, профсоюз «Металлургов» ДМК и представителей городских властей.
ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/album84493189_239107621
На входе в школу, гостей очень тепло и гостеприимно встретили директор школы Людмила Нагай и администрация, провели их коридорами школы, показали уникальный музей вышиванки, музей украинской атрибутики и домашнего быта, который уже на протяжении 30 лет создают своими руками ученики и их родители.
Торжественная часть и сами соревнования проходили в спортивном зале. Ученики встретили гостей в ярких, красивых украинских народных костюмах с караваем и народными танцами, которые поразили гостей своей грацией и мастерством.
На мероприятии присутствовали почетные гости: советник городского головы Руслан Бондаренко, заместитель председателя ППО «Металлургов» Виталий Ровков, председатель комиссии по культурно-массовой работе ППО «Металлургов» Яна Жучек, участник боевых действий в зоне АТО, главный сержант артиллерийской батареи «ПИОН» 43 отдельной артиллерийской бригады, член общественной организации «Патриот 2015», заместитель главы общественной организации «Действие» - Валерий Кушнирук; участник боевых действий в зоне АТО, наводчик самоходной артиллерийской установки 95 аэромобильной бригады, член общественной организации «Патриот 2015» - Иван Сагайдачный, участник боевых действий в зоне АТО, ветеран батальонно-тактической бригады группы 81 десантно-штурмовой бригады, сотник общественной организации «Патриот 2015», работник управления железнодорожного транспорта ПАО «ДМК» Роман Зайцев, участник боевых действий в зоне АТО, командир 20 батальона 93 бригады Юрий Дружкевич.
Во время торжественной части, каждый из гостей рассказал детям о важности проведения таких встреч между учениками и бойцами зоны АТО, пожелали мира и благополучия. Представители ППО «Металлургов» ко Дню Вооруженных сил Украины подарили школе два новых волейбольных мяча для дальнейших высоких спортивных достижений.
Ученики подарили почетным гостям цветы и замечательных патриотичных ангелочков, сделанных из бумаги своими руками, как оберег и символ веры в мирное и светлое будущее.
Далее прошли соревнования среди сборных команд учеников 9, 10, 11 классов и сборной команды учителей. Выносливость, ловкость, сила, рвение к победе и активные болельщики с патриотическими и яркими плакатами никого не оставили равнодушным.
Программа военно-спортивного мероприятия была очень насыщенной, динамичной, интересной и зажигательной. В конце, подведя итоги, соревнований каждая команда была награждена грамотами. Очень светлое, доброе и трогательное мероприятие навсегда останется в памяти гостей праздника, а особенно участников АТО, которые воевали за нашу землю и мирное небо над нашими головами. Дети подготовили замечательный праздник жизни, праздник спорта и добра, показав свои умения и свою любовь к Украине.
8 грудня в Дніпрі завершився фінал чемпіонату України з шашок-64 серед чоловіків і жінок в класичній програмі.
Інтерес до турнірів підігрівало те, що вони проходили одразу після закінчення чемпіонату Європи в Грузії, під час якого Міжнародна федерація шашок (IDF) не допустила до змагань чинного чемпіона України 2015 року Юрія Анікеева через його патріотичну позицію і бажання висловлювати свою точку зору в засобах масової інформаціі. Як відомо, на захист прав українського спортсмена став Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов, вся спортивна громадськість країни і світу.
Юрій Анікєєв і інші провідні спортсмени приїхали на фінал, щоб знову підтвердити своє реноме та представляти Україну на міжнародних змаганнях. У турнірах в Дніпрі, які проходили на базі шахово-шашкового клубу імені Йосипа і Савелія Уріха, взяли участь всі найсильніші на сьогодні спортсмени України. Дванадцять - у чоловіків і десять - у жінок, які завоювали це право у напівфіналах чемпіонату країни.
Титул чемпіона України 2016 року в чоловічому турнірі вдруге поспіль завоював міжнародний гросмейстер з Харкова Юрій Анікєєв, який в 11 турах набрав 16 очок (п'ять перемо і шість нічиїх).
На другому місці його земляк міжнародний майстер Владислав Мазур, у якого на одне очко меньше. На третьому місці спортсмен з Дніпра, національний майстер Владислав Антонович, в активі якого 13 очок.
У турнірі серед жінок чемпіонкою України з шашок-64 стала міжнародний гросмейстер з Харкова Юлія Макаренкова, яка набрала в дев'яти турах 16 очок. Срібло у міжнародного гросмейстера Олени Короткої (на фото) з Кам'янського, Бронзу сенсаційно завоювала 16-річна спортсменка, кандидат в майстри спорту Анастасія Глушко з Харкова.
Чемпіони та призери чемпіонату України з шашок-64 завоювали право представляти Україну на чемпіонаті світу, який відбудеться в жовтні 2017 року. А у фінальній програмі чемпіонату України з 9 по 11 грудня ще належить визначити чемпіонів і призерів в турнірах з блискавичної гри і швидких шашок.
Леонід Бройтман, віце-президент Федерації шашок України.
8 грудня в Дніпрі завершився фінал чемпіонату України з шашок-64 серед чоловіків і жінок в класичній програмі.
Інтерес до турнірів підігрівало те, що вони проходили одразу після закінчення чемпіонату Європи в Грузії, під час якого Міжнародна федерація шашок (IDF) не допустила до змагань чинного чемпіона України 2015 року Юрія Анікеева через його патріотичну позицію і бажання висловлювати свою точку зору в засобах масової інформаціі. Як відомо, на захист прав українського спортсмена став Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов, вся спортивна громадськість країни і світу.
Юрій Анікєєв і інші провідні спортсмени приїхали на фінал, щоб знову підтвердити своє реноме та представляти Україну на міжнародних змаганнях. У турнірах в Дніпрі, які проходили на базі шахово-шашкового клубу імені Йосипа і Савелія Уріха, взяли участь всі найсильніші на сьогодні спортсмени України. Дванадцять - у чоловіків і десять - у жінок, які завоювали це право у напівфіналах чемпіонату країни.
Титул чемпіона України 2016 року в чоловічому турнірі вдруге поспіль завоював міжнародний гросмейстер з Харкова Юрій Анікєєв, який в 11 турах набрав 16 очок (п'ять перемо і шість нічиїх).
Hа другому місці його земляк міжнародний майстер Владислав Мазур, у якого на одне очко меньше. На третьому місці спортсмен з Дніпра, національний майстер Владислав Антонович, в активі якого 13 очок.
У турнірі серед жінок чемпіонкою України з шашок-64 стала міжнародний гросмейстер з Харкова Юлія Макаренкова, яка набрала в дев'яти турах 16 очок. Срібло у міжнародного гросмейстера Олени Короткої (на фото) з Кам'янського, Бронзу сенсаційно завоювала 16-річна спортсменка, кандидат в майстри спорту Анастасія Глушко з Харкова.
Чемпіони та призери чемпіонату України з шашок-64 завоювали право представляти Україну на чемпіонаті світу, який відбудеться в жовтні 2017 року. А у фінальній програмі чемпіонату України з 9 по 11 грудня ще належить визначити чемпіонів і призерів в турнірах з блискавичної гри і швидких шашок.
Леонід Бройтман, віце-президент Федерації шашок України.
Триває спартакіада серед вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації Кам'янської зони. 8 грудня на базі металургійного коледжу пройшов шаховий турнір.
"Спартакіада проводиться з дванадцяти видах спорту, - розповідає головний суддя змагань Іван Іванович Якименко. - Традиційно в кінці календарного року ми проводимо змагання по логічним видам - шашок та шахів. Саме сьогодні розігрують призові місця команди шахістів. Кожен навчальний заклад за регламентом має виставити команду з трьох осіб. І неодмінним умовою є присутність в ній хоч однієї шахістки. У турнірі беруть участь дев'ять команд з навчальних закладів нашого міста. Ще в Кам'янській зоні виступають колективи Ерастовки, Вільногірська та Верхньодніпровська. Але якщо Ерастовка бере участь практично у всіх видах спартакіади (в залік йдуть очки, набрані не менше ніж в восьми турнірах, тому команда Ерастовки вибирає ті види спорту, в яких вона може набрати найбільшу кількість очок, - прим. автора), а Вільногірськ виставляє команди від випадку до випадку, то Врехньодніпровск взагалі не надсилає гравців. Щорічно в вузах відбувається ротація гравців. Тому в командах виступають спортсмени різного рівня підготовки. На цих змаганнях присутні шахісти, які грають або грали в першостях міста. За традицією головними претендентами на призові місця є команди металургійного, економічного, технологічного коледжів і енергетичного технікуму ".
ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/album84493189_239104909
Як і прогнозувалось, основна боротьба розгорнулася між вищевказаними командами. Реноме переможця підтвердив колектив енергетичного технікуму. Після третього місця, зайнятого командою в 2012/2013 навчальному році, енергетики, ведені викладачем фізвиховання Інною Михайлівною Герасимовою в торішньому турнірі були вже на першому місці. І ось новий успіх. Радість перемоги разом з капітаном команди студенткою IV курсу електриків Наталією Кравець, розділили учень групи комп'ютерних дисциплін Олександр Харченко та студент-геодезист Данило Гаврищук (на фото). Незважаючи на перемогу над енергетиками, команда металургійного коледжу, яка ставала за останні п'ять навчальних років тричі першої і один раз другою, в цьому році посіла третє місце. Набравши однакову кількість очок з економістами, металурги пропустили вперед тих тільки за особистими зустрічами. У команді метколледжа, яку очолює І.І.Якименко, грали Денис Хуторний, Андрій Макабула, Олександра Макіда і на заміні був Ігор Лібенко. Честь команди економічного коледжу (керівник фізвиховання Сергій Павлович Самохвалов) захищали Максим Жжонов (капітан), Юлія Гавриленко і Олександр Гаркуша.
Із наступного понеділка на базі коледжу фізвиховання розпочнуться змагання з баскетболу серед дівчат. Потім до лютого настане перерва, після якої відбудеться ще шість турнірів з інших видів спорту. У червні будуть підведені загальні підсумки спартакіади.
МІСЦЯ, ЗАЙНЯТІ КОМАНДАМИ В НАВЧАЛЬНОМУ 2016/2017 РОКАХ
1 - енергетичний технікум (15)
2 - економічний коледж (14)
3 - металургійний коледж (14)
4 - технологічний коледж (13,5)
5 - індустріальний коледж (12,5)
6 - медичний коледж (11)
7 - музучний коледж (10)
8 - комерційний технікум (10)
КОМАНДИ-ПРИЗЕРИ ПОПЕРЕДНІХ РОКІВ
2011/2012 рр.
1 - музичне училище
2 - металургійний коледж
3 - економічний коледж
2012/2013 рр.
1 - металургійний коледж
2 - музичне училище
3 - енергетичний технікум
2013/2014 рр.
1 - металургійний коледж
2 - економічний коледж
3 - індустріальний коледж
2014/2015 рр.
1 - металургійний коледж
2 - медичне училище
3 - музичне училище
2015/2016 рр.
1 - ДКФВ
1 - енергетичний технікум
2 - економічний коледж
3 - індустріальний коледж
Текст: Віктор Куленко.
1987 год. Ученица Днепродзержинской музыкальной школы № 4 Рада Саверская и преподаватель Нелли Максименко-Колесниченко проводят репетицию перед академическим концертом.
"Музыка родилась вместе со мной, - рассказывает Нелли Антоновна. - Тяжелое послевоенное детство. Мама Елена Ананьевна Колесниченко, служащая Госбанка, была знатной певуньей. Она говорила, что "Катюшу", "Огонек" и другие песни военного времени я четко и чисто пела с двух лет. В общеобразовательной школе № 33, что на ГЭСе я была постоянной участницей концертов и конкурсов в качестве солистки. Меня часто награждали грамотами. Музыкального инструмента не было. Да и откуда ему было взяться, ведь росла без отца, погибшего на войне. А у родной сестры мамы, тети Нади, муж был военный, и привез для своей дочки пианино старенькое, т.к. он все время переезжал с гарнизона в гарнизон. Вот мне и разрешили "пользоваться" этим инструментом. До поступления в музшколу, я дома устраивала родственникам и соседям концерты. Одним пальцем подбирала известные песенки на радость маме и гостям. В 10 лет мама привела меня тогда в единственную в городе музшколу, которая открылась еще в 1947 году в правом крыле СШ № 16. Вступительные конкурсы в то время были "дикие". К тому же учебный год уже начался. С большой неохотой согласилась меня прослушать комиссия вместе с директором школы. А я им такой концерт выдала! Начала с плясок. Сказали - это не надо, луше пой. А меня и просить-то не надо было. Пела без остановок все что знала, не могли остановить. Не помню уже что там говорили обо мне, но в итоге приняли в музыкалку. Трудно было преподавателю меня учить. Я старалась доказать, что все сама могу, и ноты мне не нужны. Пока не дошло до меня, что я ничего не знаю. Но потом все пошло как по маслу. Закончив учебу, поступила в Полтавское музыкальное училище. Затем по распределению поехала работать в музшколу города Пирятин Полтавской области. Отработав два года, вернулась домой и проработала в музыкальной школе у директора Николая Григорьевича Квака 20 лет. Позже школа стала называться пятой. По переезду на постоянное место жительства на левый берег перешла в ДМШ № 4, откуда и ушла на пенсию. Много учеников воспитала. Главное, старалась прививать вкусы и любовь к музыке. Разные были детки, и ленивые, и трудолюбивые, со средними музыкальными данными и очень способные к музыке. Многие получили профессиональные знания, окончив музучилища и консерватории. Горжусь особенно талантливыми учениками, как Таня Фетисова, Галя Козлова, Лена Мамедова, Саша Шмидт, Алла Прожуган, Наташа Костюкова, Ира Байдуж, Оля Чернецкая. Много осталось фото моих учеников. Просматриваю иногда и вспоминаю. Как ни странно, помню ручки каждого ребенка. Вот так пробежала вся моя жизнь в музыке с детками. Естественно, приучала своих деток к музыке. И дочь и внуки тоже закончили музыкальные школы. Профессионалами не стали, хотя внук закончил еще и музучилище. Я считаю, что самое главное предназначение музыкальной школы - приобщать детей к прекрасному".