3Ерохин

23 грудня виповнюється 100 років від дня народження Єрохіна Івана Михайловича (23.12.1916 (5.01.1917) - 2003)


Збереглася унікальна фотографія футбольної команди «Сталь» 1942 року, яка в окупованому Дніпродзержинську , нині - м. Кам’янське, перемагала німецькі футбольні команди «Мертва голова», «Сталевий шолом», підіймаючи патріотичні настрої земляків. Серед футболістів цієї команди – І. М. Єрохін.
Після війни був граючим тренером команди «Сталь». Закінчив школу тренерів в Києві. В 1945 р. «Сталь» посіла перше місце на Спартакіаді металургів України, в 1946 р. – перше місце на Всесоюзній cпартакіаді серед 100 найбільших металургійних заводів.
З 1944 до 1972 р. Іван Михайлович керівник міської федерації футболу.
В 1951-1952 роках він очолює «Сталь», в 1959-1970 рр. - працював з командою «Хімік»,
в 1970 -1983 роках Іван Михайлович тренує юних футболіств ДЮСШ № 3.
І. М. Єрохін, заслужений тренер України, виховав не одне покоління спортсменів, серед яких прославлений футболіст Геннадій Литовченко, заслужений майстер спорту.

Джерело https://www.facebook.com

1Ерохин

2Ерохин

4Ерохин

 

5Ерохин

6Ерохин

7Ерохин

8Ерохин

9Ерохин

Аудіорозповідь "Устная история. Ерохин". Олександр Коваленко.

 

 

ДеревьяIGP0053

 

17 грудня 2016 року активісти екологічної організації «Голос Природи» провели в Кам’янському символічну акцію «Дерева Кам’янського хочуть жити», під час якої пов’язали траурні стрічки на понівечені дерева по вулиці Г. Романової.

З липня 2016 року організація «Голос Природи» намагається з’ясувати причини некваліфікованої обрізки дерев в Кам’янському. За ініціативою «Голос Природи» пройшло декілька екстрених нарад, під час яких місцева влада пообіцяла вжити заходів для підвищення якості обслуговування зелених насаджень. У жовтні організація «Голос Природи» запропонувала провести круглий стіл за участю науковців, відповідальних чиновників, депутатів і представників комунальних підприємств для обговорення шляхів підвищення рівня озеленення. Ідея проведення круглого столу була попередньо підтримана чиновниками, але нажаль в кінцевому рахунку жодного продуктивного діалогу не відбулося. Комунальні підприємства та підрядні організації продовжують знищувати дерева і паралельно вести інформаційну війну з захисниками зелених насаджень. У жовтні 2016 року жителі міста стали свідками того, як комунальне підприємство «Зеленбуд» понівечено всі дерева в центральній частині міста по вулиці Г. Романової, провівши «аварійне омолодження» дерев шляхом обрізки 80-100% крони кожного дерева. Цей випадок викликав обурення серед людей, які проживають на цій вулиці і ведуть підприємницьку діяльність.

Щоб оцінити екологічні та соціальні наслідки варварського ставлення до дерев, організація «Голос Природи» звернулася до вчених, кандидатів біологічних наук – Вадима Володимировича Манюка, члена еколого-туристичного об’єднання «Орлан», і Барановського Бориса Олександровича, провідного співробітника НДІ біології, члена організації «Всеукраїнська екологічна ліга», з проханням оцінити стан дерев по вулиці Г. Романової після обрізки. На думку вчених, більшість постраждалих дерев в найближчі 1-3 роки захворіють і загинуть. Правильність і реалістичність цього висновку підтверджується численними фактами загибелі дерев, які зазнали аналогічної обрізки крони протягом останніх 3 років. Приклади дерев, які загинули в результаті неправильної обрізки, можна знайти практично в кожному районі міста Кам’янське. Але якщо раніше це були окремі випадки, то сьогодні варварська обрізка дерев стала масовим явищем. Немає жодних сумнівів у тому, що на вулицях, де протягом 2016 року було застосовано таку технологію обрізки крон дерев, зелені насадження можуть повністю зникнути.

«Ми вирішили позначити дерева, понівечені «Зеленбудом», символічними пов’язками з бинтів і траурних стрічок, щоб наочно продемонструвати, що ці дерева приречені на хвороби і загибель. Таким нестандартним способом ми прагнемо привернути увагу городян до проблеми низької якості обслуговування зелених насаджень в Кам’янському, – розповів Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи». – Чиновники постійно скаржаться на неможливість впливати на підприємства-забруднювачі, але сфера обслуговування зелених насаджень повністю регулюється органами місцевого самоврядування. Що заважає владі підняти рівень озеленення в місті й поліпшити якість обслуговування зелених насаджень?».

«В умовах міста дерева відіграють надзвичайно важливу екологічну роль: вони поглинають промислові викиди і виробляють кисень, охолоджують повітря в жарку пору року, створюють тінь, затримують опади, регулюють рівень ґрунтових вод в ґрунті. Цінність дерев для промислових міст з високим рівнем забруднення повітря, таких, як Кам’янське, неможливо виразити в грошовому еквіваленті, по суті, це «зелене золото». Ми просто зобов’язані ставитися до дерев дбайливо, з любов’ю і турботою, – заявила Ганна Каніболоцька, біотехнолог, випускниця кафедри екології ДДТУ.

Для довідки: За даними ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), кожна дев’ята смерть у світі пов’язана із забрудненням повітря. Україна очолює список держав за кількістю смертей від забруднення повітря співвідносно із загальною чисельністю населення. Кам’янське є одним з найбільш забруднених міст України. Дерева, зокрема тополі, мають унікальну здатність поглинати шкідливі токсичні викиди. Однак сьогодні рівень озеленення Каменського не відповідає державним нормам. В місті не проводяться процедури обліку та інвентаризації зелених насаджень, відсутній реєстр зелених насаджень. Така ситуація унеможливлює контроль використання бюджетних коштів, що виділяються на обслуговування зелених насаджень в Камянському.

Термін «аварійне омолодження», вжитий працівниками підрядних організацій та співробітниками КП «Зеленбуд» при розмові з активістами організації «Голос Природи». В офіційних нормативних документах такий термін відсутній. Існують два окремих терміна – «аварійне обрізання» й «омолоджувальне обрізання», що позначають два різних види обрізки, жоден з яких не передбачає знищення 80% крони дерева і більше.

Євген Колішевський, виконавчий директор громадської екологічної організації «Голос Природи»

Контактний телефон: 067 681 13 16

muzey myunhen mamay

 

16 декабря в столице Баварии – городе Мюнхен состоялось открытие украинской рождественской ярмарки.

В этом благотворительном творческом вернисаже участвуют деятели культуры и искусств из разных регионов Украины.

Большой интерес участников мероприятия вызвал проект из Каменского «Мамай объединяет Украину», который презентовали директор Музея истории нашего города, кандидат исторических наук Наталия Буланова и член Национального Союза художников Украины Александр Чегорка, представивший серию графических и живописных работ «Мамай и его песня».

За вклад в развитие культурных связей между двумя государствами, пропаганду современного украинского искусства за рубежом, наши земляки были удостоены благодарности Генерального консульства Украины в Мюнхене, при поддержке которого проходит рождественская ярмарка. 

 

Источник http://sobitie.com.ua 

1iQ5sWM8sn4

В Каменском 17 декабря прошел первый Кубок Украины по филиппинскому боевому искусству комбатан. На базе спортивного зала СШ № 31 соревновались 23 бойца, представлявшие Киевскую, Львовскую, Закарпатскую, Черкасскую, Харьковскую, Днепропетровскую, Хмельницкую области, а также города Киев и Брест (Беларусь).

Советник городского головы по вопросам развития молодежной политики, физической культуры и спорта Олег Орлов, директор ДЮСШ № 4 Александр Кирпа (черный пояс, 4 лакан), руководитель сообщества комбатан Украины, официальный представитель Восточно-Европейского сообщества комбатан Евгений Свижевский (черный пояс, 4 лакан), присутствовавшие на параде открытия, пожелали бойцам достойно выступить на соревнованиях и показать хорошие результаты.

ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/kombatan?z=album-6335604_238978699 

Соревнования проходили в двух разделах - "BAGUHAN" и "ABANTE". В разделе "BAGUHAN" разрешенные области для нанесения ударов бастоном (палкой) - в руки, ноги. Здесь спортсмены работали в двух категориях: "В" - рост участников до 180 см и "С" - выше 180 см. В разделе "ABANTE" разрешенные области ударов бастоном - в руки, голову, корпус и ноги. В нем бойцы соревновались в трех категориях: "В" - рост участников до 180 см; "С" - выше 180 см; "OPEN" - без ограничений.

Главный арбитр соревнований, судья национальной категории Сергей Потапчук констатировал, что по результатам соревнований в общекомандном зачете победили спортсмены Днепропетровской области (Каменское). Второе место заняла команда Львовщины. Третьими стали бойцы из Харьковской области (Изюм).

lhl2HDuErI0

 

ПРИЗЕРЫ В ЛИЧНОМ ЗАЧЕТЕ

"BAGUHAN"

Категория "В"

1 - Мороз Евгений (Харьковская обл)
2 - Чернов Дмитрий (Днепропетровская обл)

Категория "С"

1 - Мисюра Павел (Днепропетровская обл)
2 - Выборный Александр (Днепропетровская обл)
3 - Плахтий Александр (Черкасская обл)
3 - Потапчук Сергей (Хмельницкая обл)

"ABANTE"

Категория "В"

1 - Галась Юрий (Львовская обл)
2 - Меркулов Артем (Днепропетровская обл)
3 - Плешаков Виталий (Киевская обл)
3 - Ковальчук Ростислав (Львовская обл)

Категория "С"

1 - Свижевский Евгений (Днепропетровская обл)
2 - Демчик Максим (Киевская обл)
3 - Маркович Кирилл (Киев)
3 - Коваль Павел (Львовская обл)

Категория "OPEN"

1 - Машкаринец Василий (Закарпатская обл)
2 - Рахлей Сергей (Брест)
3 - Андрушко Николай (Львовская обл)
3 - Прокопенко Владимир (Харьковская обл).

ПауерліфтингDSCF0166

На спортивній базі "Тандем" 18 грудня пройшли змагання з пауерліфтингу серед спортсменів-інвалідів, приурочені до Новорічних свят.

Спортсмени змагались у вагових категоріях до 70 кг і понад 70 кг. Вони показали гарну фізичну і технічну підготовку. У ваговій категорії до 70 кг переміг майстер спорту України Андрій Петров. Друге та третє місця відповідно зайняли Олег Шпігорь і Євген Ярош. Серед пауерліфтерів вагою понад 70 кг перше місце посів Сергій Лялін. Другим став Микола Мироненко, третім Сергій Радченко.

Переможці та призери отримали медалі і грамоти, які вручив начальник міського центру фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" Юрій Коновалов.

  EcRTuuj7dk

Впервые попав на чемпионат Украины по боксу, Валерия Капустина, воспитанница тренера Максима Беляева из Каменского БК "Дзержинец" стала бронзовым призером.

В Ивано-Франковске с 12 по 17 декабря проходил чемпионат Украины по боксу среди юниорок и молодежи. Наш город представляла одна спортсменка, 14-летняя Валерия Капустина  (на фото первая слева). Проведя два боя в весовой категории 54 кг, Валерия стала бронзовым призером. "Первый поединок я выиграла у львовянки Марты, к сожалению не запомнила ее фамилию, - рассказывает Лера. - А проиграла бой Ярославе Маринчук из Ивано-Франковска. Теперь готовлюсь к следующему чемпионату, который состоится в феврале 2017 года. Он станет отборочным для участия в чемпионате Европы". Кстати, по словам тренера Максима Беляева, в полуфинале Валерии протвостояла чеммпионке страны. "Бой, заслуживший приз зрительских симпатий был равный,. Во время поединка девушки обменялись нокдаунами", - прокомментировал М.Беляев.

Сборная Днепропетровской области под руководством старшего тренера Сергея Сергеевича Батракова на чемпионате Украины в Ивано-Франковске завевала семь медалей. Чемпионками стали Виктория Казинская и Диана Старкова. Серебряные медали завоевали Татьяна Родионова, Екатерина Дрозд, Валерия Фархутдинова. "Бронзу" получили Анастасия Поливода и Валерия Капустина.

Валерия Капустина боксом занимается уже четвертый год. А подтолкнул, так сказать, к занятиям спорта мужественных... ее отец, который как ни странно сам не имеет никакого отношения к спорту. Впрочем как и мама. "Меня папа как-то спросил не хочу ли я попробовать себя в боксе. Я ведь в детстве всех бить любила..., - рассказывает улыбаясь Валерия. - Ну я не раздумывая согласилась. Первая тренировка у Максима Александровича Беляева мне очень понравилась. Я даже точную дату запомнила - 15 октября 2013 года. Затем прошли вторая тренировка, третья... А сейчас я так втянулась, что уже не могу представить себя без бокса. За это время я четырежды выигрывала чемпионаты области и такое же количество раз становилась первой на городских соревнованиях. А вообще у меня уже пять медалей и одиннадцать грамот. Помню свою первую официальную победу. Это был чемпионат Днепропетровской области. Мне тогда попалась Таня Родионова из Павлограда, старше меня на два года. Но ничего, я с ней справилась".

Как призналась Валерия, она не признает никаких кумиров. Девушка хочет, чтоб с нее брали пример другие. А почему и нет? Характер у ученицы 9-Б класса УВК № 13 боевой, строгий и целеустремленный. Она всегда добивается намеченной цели. Так что быть Валерии и чемпионкой мира, и победительницей Олимпийских игр, и тренером по боксу. Все как она запланировала. А пока школьные занятия совмещает с боксом. И это ей удается. Лера любит украинские язык и литературу, художественную культуру. Ну и конечно физкультуру. Кстати, ее класс спортивный. Друзья занимаются разнообразными видами спорта. Например, Кирилл Андрущенко боец ММА, Катя Мурадян черлидер, а Даниил Басак футболист.

Тренер и спортсменка выражают огромную благодарность президенту городской Федерации бокса Константину Саусю за оказанную финансовую и моральную помощь.

Текст: Виктор КУЛЕНКО.

 Майборода


У Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка відбулася зустріч відомого дніпродзержинського дитячого письменника Олега Майбороди, автора понад 60 книг, з читачами бібліотеки.


Представила творчість гостя і презентувала нову книгу «Про овечку Дуняшу» завідуюча абонементом Юлія Задорожня.
Вона розповіла, що перша книга Олега Майбороди «Сонечко» вийшла в 2004 році. Вона була надрукована в харківському видавництві «Торнадо» (зараз - «Талант»). Виявляється, в дитинстві письменник мріяв стати зоологом, щоб відпустити бороду і палити люльку. Однак в житті склалося інакше - Олег Майборода працює масажистом в поліклініці і не палить. У 2011 та 2013 роках став лауреатом «Фестивалю української книги» у Феодосії. У 2014 став одним з переможців міжнародного конкурсу «Нові добрі казки», лауреатом премії імені Леся Мартовича (м. Жовква) та премії імені Василя Юхимовича (м. Коростень).
Олег читав свої нові твори. Діти з неприхованим інтересом слухали уривки з його нових віршованих творів. Продовжилась зустріч жвавим спілкуванням автора та читачів. Відповідаючи на численні запитання Олег Вікторович познайомив присутніх з своєю біографією, творчими планами, цитував рядки улюблених творів, які найбільше припали до душі юним читачам.
Незабутню атмосферу зустрічі створили чудові дитячі вірші, іскрометний гумор Олега Майбороди.
Зустріч з Олегом Майбородою виявилася цікавою та корисною не лише для дітлахів, а й для дорослих. А загалом, після зустрічі залишилася гордість – за українську мову, якою творяться такі гарні вірші, оповідання, казки, гордість за нашу країну, в якій завжди були і будуть талановиті люди.
Хочемо привітати Олега Майбороду з тим, що він став лауреатом премії Кам’янської міської ради в галузі літератури за 2016 рік.

Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.

Мигунов
 
А ЕЩЕ, ПОМНЮ, БЫЛО...
 
Когда по какому либо поводу милиционеры собираются вместе вне работы, любая тема непременно расцвечивается былинами под такой вот общей рубрикой: "А еще, помню, было...". В этих историях, нередко по-настоящему героических, но подчас и просто грустных или даже смешных, не всегда, как и в любом устном народном творчестве, соблюдается документальная точность. Но, тем не менее, они абсолютно правдивы. Они - не просто интересные или не очень, но всегда поучительные, случаи из милицейской практики. Они, как и всякое устное народное творчество сама жизнь.
 
В ШУМНОМ ЗАЛЕ РЕСТОРАНА (вспоминает Федор Николаевич Мигунов)
 
На новый 1956 год днепродзержинцы получили роскошый подарок: полностью отремонтированный, реставрированный ресторан, который  назывался, конечно же, "Днепр".
 
Кто в те годы, и вообще-то небогатые на разнообразие зрелищ, не почитал чуть ли не за счастье посидеть в красивом зале за бокалом вина, под музыку и крахмальный шелест передников услужливых официантов? И кто не помнит тоже из тех времен пришедшую сакраментальную фразу швейцара: "Местов нету"?
 
Пока посетители ресторана вкушали в зале прелести сладкой жизни в виде сухой колбасы, шпротов, портвейна, а также томного танца танго под настоящий оркестр, оставшиеся на улице решали проблему мест, случалось, очень просто - с помощью кулаков.
 
Начальник горотдела милиции Пономарев понял, что во имя сохранности общественного порядка надо срочно искать иное решение. И - установил возле ресторана "подвижной милицейский пост", действовавший с пяти часов вечера до восьми часов утра.
 
История не донесла до нас всех нюансов самоотверженной борьбы милиционера по фамилии Языков, первым заступившим на этот нелегкий караул, но сохранила протокольно зафиксированный факт: порядок воцарился незамедлительно. Влияние товарища Языкова оказалось настолько благотворительным, что уже через две недели днепродзержинцы не только перестали размахивать кулаками у дверей ресторана, а как-то даже норовили обойти его стороной.
 
Через месяц успех достиг апогея: работники ресторана, высыпав на улицу практически в полном составе, наперебой зазывали прохожих отметить разные события жизни в их прекрасном заведении. Милиционер Языков при этом смотрел в сторону, и взгляд его ничего не выражал.
 
И все же нашелся человек, которого страстные призывы рестораторов равнодушным не оставили. Правда, отреагировал он на них весьма своеобразно.
 
Было три часа глухой февральской ночи, когда все тот же неутомимый Языков вдруг увидел с улицы, как в темном зале ресторана вспыхнул и погас свет, похожий на чияние ручного фонарика. Бдительный страж тут же поставил в известность об этом руководство отделения милиции. Руководство, учитывая специфические особенности  данного поста, решило не пороть горячку, сведения перепроверить, и на следующее дежурство отрядило в помощь Языкову еще одного милиционера.
 
И снова в самое глухое время ночи в ресторане мигнуль огонь!
 
Помощник со всех ног рванул в отделение, а неустрашимый Языков, преодолевая физические возможности своего милицейского организма, блокировал собою все двери, окна и частично прилегающую территорию.
 
На этот раз руководство не медлило ни секунды. Подняв по тревоге материально ответственных работников ресторана, они все вместе прибыли к месту происшествия, и усилив оцепление, вошли в зал, вооруженные пистолетом ТТ, двумя счетами и одним арифмометром.
 
Открывшаяся картина впечатляла.
 
За столом, уставленным бутылками с водкой и коньяком в окружении банок со шпротами, колбасой и кусками окрока, сидела дама... гм... неопределенного возраста, крепко подшофе, и приветливо улыбалась вошедшим, отчего те впали в некоторую растерянность и замешательство.
 
Через несколько минут, справившись со всякими нехорошими чувствами, милицейское начальство приступило к допросу.
 
Дама, при рассмотрении в упор оказавшаяся гражданином Н., но в женском одеянии, не переставая улыбаться, охотно поделилась с присутствующими своим ноу-хау.
 
Выяснилось, что это уже аж пятое  по счету ее, то есть его, то есть... тьфу!... посещение ресторана "Днепр". Предыдущие четыре прошли без сучка и задоринки, и гражданин-дама, очевидно, несколько более возможного расслабился (-лась), чем и воспльзовался милиционер Языков.
 
Все оказалось очень простенько, но не без вкуса.
 
Подобрав ключи от разных ресторанных помещений, гражданин Н. за полчаса до закрытия уединялся в женском туалете, и дождавшись полного одиночества, приступал к пиршеству. Будучи человеком запасливым, хозяйственным, возлияниями не ограничивался, а ближе к утру затаривал бутылками сумку со специальными ячейками во избежание предательского звяканья, и снова отправлялся в туалет, откуда и покидал ресторан после открытия, незаметно смешавшись с посетителями.
 
Откуда ему было знать, что на сей раз трапеза его будет прервана самым бесцеремонным образом, и все потому, что окончательно наведший у дверей порядок Языков от нечего делать проявит аж такую бдительность?
 
Впервые столкнувшись со столь оригинальным толкованием пресловутого "красиво жить не запретишь", нарсуд Заводского района приговорил гр-на Н. к полуторам годам, которые он и отбыл при спецкоммендатуре на ул.Ленинградской, трудясь слесарем на одном из заводов.
 
Примечательно, что администрация ресторана не предъявила ему никакого иска, кроме тех убытков, в которых он признался сам.
 
По неподтвержденным оперативным данным первый день своего освобождения Н. отметил в ресторане "Днепр", явившись туда через парадный вход в сугубо мужской одежде.
 
Тут уж даже милиционеру Языкову ни к чему было придраться.
 
Книга "Верность долгу" издательство "Пороги" Днепропетровск 2004 г. 
 
 

БойкоMG 2273


Напередодні свята бібліотекарі бібліотеки-філії 7 завітали до учнів 4-А класу СШ 21 на народознавчу годину : «Йде Святий Миколай, ти добром його стрічай».


Провели коментовані читання оповідань «Подарунок від Чудотворця» та «Як Петрик шукав Святого Миколая», говорили з дітьми про доброту – дуже важливу і потрібну для кожного з нас чесноту. Адже саме святий Миколай є символом добра . А найбільше щастя в житті – це робити добро. Також грали у «Народний злотослів» - закінчити прислів’я. Наприклад: - Хто людям добра бажає, той і собі…(має), за добро добром….(платять) та ін.. Читали народні прикмети на 19 грудня. Вивчили з дітьми правила добра. Відгадували вікторину. Переможці вікторини отримали «сучасні миколайчики». Наостанок грали у гру «ТАК» чи «НІ».
Потім діти писали колективні листи Святому Миколаю , кинули їх у скриньку «Святкова пошта Святого Миколая» і будуть чекати на дива Святого дідуся Миколая , які трапляються тільки 19 грудня.
А бібліотекарі юнацького відділу разом з волонтером Володимиром Бойко відвідали дітлахів з дитячого притулку. Бібліотекар Лариса Лощенкова розповіла про Святого Миколая, новорічні традиції, провела вікторину. Привітали дітей зі святом та подарували їм солодкі подарунки. Діти дуже раділи.
Колектив юнацького відділу виносить подяку Володимиру Бойко за спонсорську допомогу.

Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.