Проводи в армію — "дорожні" ритуал виряджання у далеку путь. Поширеним був звичай, коли новобранцю, який йшов в армію, пов’язували на праву руку вище ліктя невеликий вишитий рушник. Зазвичай у центральних та східних районах України у другій половині ХХ ст. дівчата під час проводів прикріплювали новобранцеві до сорочки чи піджака або іноді пов'язували переважно на руку вишиті носовички чи хусточки на знак пам'яті про себе. Перев'язували і через плече стрічками, а рідні перев'язували хусткою або рушником теж через плече. А рушник є символом і навіть провісником дороги в прямому і переносному сенсі.
У 1950-ті роки у центральних регіонах України було прийнято перев'язувати новобранця одним широким рушником через плече чи двома вузенькими навхрест. Рушник — це дорога, і саме цим знаком маркується людина, яка або сама вирушає в нову путь або причетна до виряджання когось у новий життєвий шлях. А оскільки рушник це не просто семіотичний предмет, а й оберіг, то він має гарантувати щасливу путь. Коли ж перев'язували "хрестом", це, безумовно, осмислювалося ще й як християнський знак спасіння.
Крім рушників, майбутнього солдата обдаровували хусточками і приколювали їх до сорочки шпильками». Цей звичай існував в центральних регіонах України, причому інколи таких подаруночків бувало 10-20, про що свідчать тогочасні фото. Як, наприклад, фото 1956 року, де аулянин Микола Пилипович Пузенко йде до армії. Люди казали, що новобранець у різнокольорових хусточках виглядав, як новорічна ялинка або як півник. Звісно, він із собою не забирав ці хусточки, а міг узяти лише хустинку, подаровану коханою, якщо така дівчина у нього була. Обряд прикрашання новобранця часто здійснювали виключно дівчата. У день проводів дівчата повинні прийти раніше, щоб убрать рекрута, поки зійдуться гості. Дівчина мала принести красиву хустку чи і дві, бо треба було в'язать хлопця через плече навхрест. Приносили "лєнти" (стрічки) іще дівчата і вибирали, котра лєнта була кращою. Дівчина призивника перев'язувала його стрічкою, а якщо не було дівчини, то сестра чи сусідка. Такий подарунок покладав на неї певний обов'язок: якщо чіпляла платок, то повинна дочекатися хлопця з армії. Стрічок могло бути багато, а могло бути і лише дві. Вважалося, що чим більше у призовника стрічок, тим він популярніший серед дівчат. Тому хлопці старалися домовитися з дівчатами, щоб їм якомога більше почепили стрічок. Це був спосіб наостанок підняти свій престиж "мачо" серед друзів-однолітків.
Урочистість та гордість відчувають спортсмени та команди, коли на Олімпіаді вдається здобути вищі нагороди. Це честь не тільки для самих переможців, а й для вболівальників та багатьох звичайних жителів країни, яку вони представляють.
На Олімпіадах склалася традиція вручати золоті, срібні та бронзові медалі. Але вони є такими лише умовно, про це повідомляє https://gsminfo.com.ua/119093-z-chogo-naspravdi-vygotovleno-olimpijski-medali.html
НАГОРОДИ ЗНАХОДЯТЬ ГЕРОЇВ
Медалі почали вручати спортсменам відносно нещодавно. На батьківщині Олімпіад у Стародавній Греції та пізніше в античному світі на голову переможця покладали вінок.
У різні часи найкращих у своєму виді спорту могли нагородити грошима, кубками, цінними речами, привілеями. На перших сучасних Олімпіадах спортсменам дарували витвори мистецтва і навіть корисні речі.
Медалі вперше були використані на іграх у 1894 році. Їх було дві – срібло та бронза. У 1904 – вже три, додалося золото.
Тоді ж з’явилася символічна традиція надкушувати край медалі зубами. На фото: бронзовий призер Олімпіади в Пекіні 2008 року зі спортивної гімнастики, вихованець СК "Дзержинка" Олександр Воробйов. Реально благородні метали без домішок м’які, на них залишався слід від зубів переможця. Тим самим він показував, що метал медалі є справжнім. І перемога виявилася під силу справжньому лідеру.
Але чому саме така добірка металів?
ЧУДОВА ТРІЙКА
Причин було три. Перша – реальна вартість. На першій Олімпіаді срібло за перше і друге місця давали просто тому, що воно дорожче за бронзу.
Золото, що додалося, має ще більш високу ціну.
Три метали традиційно використовувалися для виготовлення грошей. Велика монета – золота, середня за купівельною спроможністю – срібна. А мідь, із якої виготовляють бронзу, йшла на розмінні монети.
У таблиці Менделєєва ці три метали також йдуть один за одним зверху вниз, займаючи однакові позиції кожен у своїй підгрупі.
НІЧОГО ОСОБИСТОГО
Медалі перших Олімпіад нового часу були справді з металів, якими їх назвали. Але сьогодні це вже не так:
Золота медаль – срібна зі сплаву 925 проби. Лише зверху тонким шаром її покриває напилення із 6 грамів золота.
Срібна — єдина, що майже відповідає своїй назві. Але срібла в ній лише 92%, решта – мідь та інші домішки.
Бронзова складається з міді, цинку та олова. Вона коштує не більше 200 гривень у еквіваленті.
Останнім часом поширилася практика робити нагороди з екологічної вторинної сировини. Але причина заміни металів не полягає у неповазі до чемпіонів.
Сьогодні на Олімпіадах змагаються у 42 видах спорту. З урахуванням різних заліків, групових та командних видів медалі отримують сотні людей. Робити їх вже реально зі шляхетних металів – дуже дорого. Тому нагороди з суто економічних міркувань стали виготовляти з найдешевших матеріалів.
До того ж медаль – лише символ. Справа не в її вартості, а в гордості та престижі. Та й багато країн потім самі матеріально винагороджують своїх спортсменів, які перемогли на Олімпіаді.
В лівобережному парку відпочинку 16 червня пройшов шаховий бліц-турнір. В змаганнях прийняли участь сім гравців, які мешкають в лівобережній частині Кам`янського.
За підсумками змагань перемогу отримав Сергій Титов (на фото крайній ліворуч), набравший 44 очка. Другим став Дмитро Задорожній, у якого в активі на три очка менше. Третє місце посів Геннадій Максимиів (33 очка). У Євгена Цуканова така ж сама кількісь очок, але по коефіцієнту Бухгольца він став четвертим. У інших шахістів такі місця: 5 - Ігор Крікент (24); 6 - Андрій Козорог (9); 7 - Василь Налісний (3).
Текст Віктора КУЛЕНКА.
На майданчику Кам`янської ДЮСШ № 2 сьогодні пройшов волейбольний турнір в рамках олімпійської естафети.
Волейбол став третім видом спорту, який прийняв участь у олімпійській естафеті. Вранці 17 червня в дводенну боротьбу в ДЮСШ № 1 вступили в боротьбу 24 шахіста. А ввечері за призи змагалися три волейбольні команди: збірна Луганської області (складена з тимчасово переміщенних осіб), ДЮСШ № 2 і Молодіжна рада міста. Відкриваючи турнір, начальник управління молоді і спорту Кам`янської міської ради Едуард Коряк привітав учасників та побажав грати в своє задоволення. "Ви приєдналися до олімпійської естафети. З чим вас всіх вітаю, - сказав Е.Коряк. - Сьогодні будуть грати три команди. Я люблю коли змагається саме така їх кількість. Тому що вони стануть всі призерами. Хочеться побачити сильні подачі, точні удари, красиві блок-шоти. Турнір неофіційний, тому грайте в своє задоволення".
Після першого матчу, коли на майданчику свою майстерність демонстрували гравці збірної Луганщини і команди молодіжної ради, глядачі побачили весь перерахований арсенал у дії. У луганчан вирізнявся грою Денис Пасічник. Його різкі подачі та удари в значній мірі допомогли здолати суперників з рахунком 2:1.
Трішечки передихнувши, луганчани провели зустріч з командою ДЮСШ № 2. Незважаючи на те, що в складі спортшколи змагалися, як хлопці так і дівчата, це не позначилося на малюнку їхньої гри. В першій партії вони змогли протистояти значно старшими волейболістам, і як результат - перемога з рахунком 15:13. "Ми недооцінили суперника, зараз зберемося і дамо їм бій", - посміхаючись сказав граючий тренер команди Луганської області Денис Зезюлін. Так і трапилося. Луганчани перемогли в другій партії 15:2, а в третій 15:10.
В наступній грі ДЮСШ № 2 перемогла гравців молодіжної ради. Рахунок 2:0 (15:6, 15:10).
За підсумками турніру перше місце посіла збірна Луганської області. Другими стали волейболісти ДЮСШ № 2 , третіми - молодіжної ради. Едуард Коряк вручив всім учасникам змагань медалі, грамоти і морозиво. Смаколиків було вдосталь, тому ним пригощали ще й дітей, які разом з дорослими прийшли подивитися на волейбольні баталії.
Автор Віктор КУЛЕНКО.
Фотоальбом https://www.facebook.com/photo/?fbid=120795590644979&set=a.120800303977841
В Кам`янському 16 червня стартувала Олімпійська естафета приурочена Міжнародному Олімпійському дню.
Першими вийшли на паркет колишнього КСЦ "Дніпровець" фігуристки на роликових ковзанах. Дівчата провели тренування, готуючись до участі в Кубку світу.
Нагадаємо, що Олімпійська естафета включає в себе змагання з шести видів спорту, які пройдуть на протязі тижня. 17 червня розпочнуться змагання з шахів, а також пройде волейбольний турнір.
Спортсмени бригади Юлії і Сергія Гужви, Федора Толстопятова та Марії Полковникової із Дніпровської СДЮСШОР № 3 прийняли участь у легкоатлетичних змаганнях серед юніорів, молоді та дорослих, які пройшли 16 червня у Дніпрі.
Як повідомив тренер Сергій Гужва, легкоатлети-кам`янчании виступили у спортивній ходьбі і бігу на трьохкілометровій дистанції, а також гладкому бігу на 400-метровці. В активі наших земляків 12 нагород: по чотири медалі всіх гатунків.
ПРИЗЕРИ-КАМ`ЯНЧАНИ
ПЕРШЕ МІСЦЕ
Чудненко Ганна (3000 м с/х)
Штанько Ігор (3000 м с/х)
Савченко Марина (3000 м біг)
Прокоф‘єв Антон (3000 м біг)
ДРУГЕ МІСЦЕ
Чудненко Валерія (3000 м с/х)
Амелін Олександр (3000 м с/х)
Фролова Інна (3000 м біг)
Муравець Назар (3000 м біг)
ТРЕТЄ МІСЦЕ
Федулова Ангеліна (3000 м с/х)
Семоненко Володимер (3000 м с/х)
Рибка Єлизавета (3000 м біг)
Шелепов Назар (400 м біг)
Текст Віктора КУЛЕНКА.
