З 28 червня по 7 липня в румунському місті Тиргу-Муреш проходить ETU Multisport European Championships – Чемпіонат Европи з мультиспорту.
Програма спортивного фестивалю дуже насичена: крос-триатлон, крос-дуатлон, дуатлон-спринт (шосе), акватлон, аквабайк, Dracula Night Run, Dracula Night Swim, триатлон middle-distanc. Учасники – від юнаків до аматорів віком до 80 років. Географія представництва – майже всі країни Європи. Найбільш потужний десант висадила в живописному куточку Трансільванії британська команда – її представництво є наймасовішим в усіх видах змагань. Тільки для участі в змаганнях з крос-триатлону британці привезли для своїх спортсменів цілу фуру байків. Після британської команди наймасовіше представлені команди Італії, Іспанії і – звичайно – організаторів змагань – Румунії. Також велике представництво мають команди Нідерландів, Німеччини, Австрії, Бельгії, Чехії та Словаччини. Крім найбільшої кількості атлетів разом з британською командою прибула величезна група підтримки – усі в формі національної збірної, з прапорами, дудками, тріщалками. "Дуже цікаво було спостерігати, як активно вони підтримують своїх атлетів на трасі гонки, а особливо на фінішній прямій, передаючи національні прапори фінішуючим атлетам, - розповідає єдиний представник України в категорії аматорів Юрій Макогонов з Кам’янського, - Саме атлети Італії, Великобританії та Іспанії домінували в змаганнях з крос-триатлону".
Незважаючи на доволі велику підготовчу роботу в сегменті велокросу, а саме він є найбільш вагомим в цьому виді змагань, допущені прорахунки в технічній підготовці велосипеда на гонку разом з прикрими помилками в другій транзитній зоні не дозволили Юрію поборотись за медалі чемпіонату. Наш земляк посів в результаті 7 місце з 12 учасників в категорії Age-group (55-59 років). "Взагалі мене дуже вразила траса велогонки, - продовжує розповідь Ю.Макогонов. - Багато технічних ділянок, крутих віражів, підйомів, набір висоти становив майже 800 метрів. І що також кидалось у вічі – велосипеди учасників. Крім мене ніхто більше не їхав на велосипедах з алюмінієвими рамами. Тільки карбон! А це – мінус 5 – 6 кг у вазі, яку спортсмен тягне на всі підйоми, що дуже позначається на результаті гонки. До слова, траса велосегменту Чемпіонату України з крос-триатлону, який традиційно проходить в місті Сомин Волинської області, пролягає по сільській місцевості – без технічних ділянок та набору висоти, і яку більшість учасників долає на звичайних циклокросах. Може тому представники України за рівнем технічної підготовки суттєво поступаються на велосегменті європейським лідерам. Єдиним виключенням є хіба що Софія Прийма зі Львова, яка в упертій боротьбі виборола третє місце в категорії U23. Ще один представник команди України в категорії "еліт", черкащанин Георгій Косов, після плавального сегменту перебуваючи в групі лідерів не зміг подолати технічної ділянки велотраси, і вже на першому колі змушений був зійти з гонки. Кращі з наших юніорів, також черкащани Денис Рижий та Дарина Бережна, принесли залікові очки команді, посівши 9 та 6 місця відповідно, що вже є неабияким здобутком для збірної України".
Загалом можна сказати, що крос-триатлон, як різновид триатлону в Україні, поступово набуває популярності, хоча й не так швидко, як хотілося б. Найбільше уваги цьому динамічному та дуже захоплюючому виду спорту приділяють у Львові та Черкасах, що і відображається результатами Чемпіонату Європи. Велика робота ведеться також в сталих осередках триатлону в Україні – Одесі, Запоріжжі, Києві, Житомирі, Дніпрі.
Можна зазначити, що Кам’янське, маючи дуже гарні умови для розвитку крос-триатлону і триатлону взагалі, поки що пробуксовує в цьому напрямку. Адже місто має два чудових басейни для тренувань взимку, Дніпро для тренувань на відкритій воді та проведення змагань. Є такі локації як Самишина балка та лісопаркова зона вздовж дренажного каналу на лівобережжі для тренувань з велокросу. Вже почала працювати секція з триатлону (в тому числі і крос-триатлону) на базі басейну "МіКомп", де наш найдосвідченіший триатлет, учасник Чемпіонату Європи Юрій Макогонов передає свій досвід та вміння молодим спортсменам. "Нажаль, поки що рівень розвитку цього динамічного і цікавого виду спорту в нашому місті є вкрай низьким, - пояснює Юрій. - Основна перешкода на шляху розвитку – доволі висока вхідна цінова планка з точки зору забезпечення тренувального процесу. Щоб дитина мала змогу займатись триатлоном, батькам потрібно суттєво витратитись на придбання велосипеда, велошолома, кросівок та ще безлічі дрібниць, необхідних для тренувань, оплатити вхід до басейну та працю тренера. Ці витрати лягають важким тягарем на сімейний бюджет, адже підтримка з боку влади міста є поки що тільки в передвиборчих обіцянках кандидатів та партій, де всі без винятку декларують підтримку і розвиток дитячого спорту, розбудову спортивної інфраструктури міста. А виїзд з дітьми на велотренування як і раніше – величезний ризик. То ж про масовість цього спорту, яка згодом зможе трансформуватися в здоров’я дітей та спортивні досягнення можна лише мріяти. А дітям, які мріють про заняття триатлоном – тихенько заздрити одноліткам з Черкас, Львова та Одеси".
А поки що вболіваємо за наших співвітчизників, що в серці Трансільванії у впертій боротьбі з елітою європейського триатлону продовжують відстоювати право України називаватись спортивною державою. Дивимось ETU Multisport European Championships, Targu-Mures, Romania.
У Києві на Трухановому острові 1 липня відбувся міжнародний ультрармарафон Garmin. Кам'янчанка Міла Максимова вперше подолала 50-кілометрову дистанцію.
"Дошли руки до "написать про ультрамарафон". Одним словом: дался тяжело", - написала на своій сторінці в Facebook кам`янчанка Міла Максимова, учасниця Київського ультрармарафону. - Готовилась очень не серьёзно, наверное не осознавая до конца всю серьёзность дистанции. Финансовый вопрос также имеет значение для подготовки, а у меня он очень хромал. Спасибо Оксана Немченко за кроссовки, которые даже на финише не хотелось снимать.
На старте особо не переживала, так как даже не представляла что будет. После финиша подошла к столику с едой и водой. Девочка, раздающая воду, поинтересовалась о моем самочувствии, догадалась, что первый раз бегу 50 км. Спросила сколько уже марафонов (42 км) я бегала. Я ей говорю: нисколько. Она удивленно: а по 30 км. Я ей: ни разу. Больше 25 в жизни не бегала. По выражению её лица я поняла, что сделала очень не логичный для неё, да и наверное для многих, поступок. Но я считаю это своим достижением, которым очень горжусь.
Старт для 50 км был в полночь. Погода сказка: прохлада, лёгкий ветерок. На 50 км я смотрела, было 143 человека. Финишировали 124. Я это запомнила отлично, так замыкающей 124 была я?. Хотя скажу честно, где-то на подходе к 30 км думала, что не дотяну все 50 и сойду. Но победила себя, подавила жалость, внутреннего нытика, научилась игнорировать боль. Считаю, что получила ценные навыки. Отдельное спасибо за информацию, ценные советы Юрий Макогонов - человек, который вдохновляет своими результатами.
Бежали 7 кругов по 7 км 200 м. По асфальту. Труханов остров ночью не менее красивое место чем днём. По обе стороны нашего бегового шоссе шуршал лес. Организаторы очень поддерживали. Да и среди бегущих была дружественная атмосфера. Было очень приятно когда ты уже еле плетешься, а тебя подбадривают и не дают сдаваться пробегающие мимо и на встречу спортсмены. Это не сравниться с холодными эгоистичными соревнованиями по фитнес бикини. Когда бежала поняла насколько эти фиинес бикини не моё. Вот здесь на беговой трассе, вот где настоящие эмоции, чувства бурлящие внутри тебя, реальная борьба с собой, со своими слабостями. В зале я такого не испытывала. Цель быть красивой, манерно покручивая оттопыренной попкой со сцены не моё. И это я поняла во время забега. Тем не менее я довольна, что в моей жизни были эти красивые соревнования, что появился зал, которому буду гораздо меньше уделять внимания, но не брошу. За любовь к залу, за мои успехи на этом поприще и за медаль в соревнованиях по фитнес-бикини спасибо моему тренеру Anna Rustamova.
А я вернусь к забегу. Первые 25 км пролетели легко и в кайф, а дальше началось.. На 27 перешла на шаг. И какое то время так преодолевала : то шаг, то бег. После 30 км начало тошнить, очень сильный дискомфорт в животе не давал ускориться. Это все от моего не серьёзного подхода к питанию перед забегом. Даже не буду писать что ела... Стыдно... На туалет в общей сложности пришлось потратить минут 10-15. Больше не останавливалась. Еле двигалась, но все время двигалась. Это все тянулось где-то до 40 км. Со мной ходили и подбадривали моя группа поддержки : Владик и Артур Кутаров. Спасибо вам огромное, сама я бы наверное сошла с дистанции. Последние 10 км мой сын Владик побежал со мной, не смотря на то что не восстановил травмированное колено. Конечно же после такой поддержки было стыдно не дойти до конца... И я дошла... за 6 часов 41 минуту".
Триває особисто-командний Кубок України з шашок-100 серед чоловіків та жінок - друга спортивний захід всеукраїнського рангу, який проходить на території Кам'янського в нинішньому році. У березні тут (в шахово-шашковому клубі соціально-культурного центру "Єдності") проводився молодіжний чемпіонат України з шашок-64.
У двох ігрових залах проводяться жіночий (16 осіб) і чоловічий (30 осіб) турніри. Всі його призери автоматично виходять до фінальної частини чемпіонату України і будуть боротися за потрапляння на чемпіонат світу. "Вісім областей представили свої команди, - коментує головний суддя змагань Ігор Губарєв. - Ми очікували більш активної участі гравців з інших областей. Але з невідомих нам причин не приїхали гравці з Вінницької області, яка є однією з провідних в шашковому світі нашої країни. До речі, і на молодіжному чемпіонаті їх не було. А так представлені всі регіони України - Івано-Франківська, Київська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська, Полтавська, Харківська області. Завдяки сформованим можливостям, шашки сти з Кам'янського в класичній грі представлені 14-ма гравцями. А в бліці і рапіді їх буде ще більше".
До кінця чоловічих змагань залишилося провести ще три тури з дев'яти. Склад гравців досить сильний, і тут поки розв'язка ще не дуже ясна. "На даний момент боротьба йде за розташування в турнірній таблиці (через більш високого коефіцієнта взяти більш слабкіше суперника). Поки грали сильні суперники з сильними, вперед вирвався гросмейстер Владислав Антонович з Дніпра. Він потрапив в більш сприятливе положення і може перехопити ініціативу. У двох останніх партіях у Антоновича будуть сильні супротивники. Реально тільки кам'янчанин майстер спорту Данило Агарков міг йому реально чинити опір. До цього у Антоновича були суперники, у яких він міг виграти - це Андрій Блоха з Кам`янського і Олександр Коваль (Івано-Франківськ). Але він звів з ними партії внічию. А сьогодні (3 липня) в одній з центральних зустрічей на першому столі Владислав Антонович зустрічався з харків'янкою, майстром спорту Іриною Чебикіною (вона замінила хворого Ціпіса і грає в чоловічому турнірі) і домігся нічийного результату. До речі, шашкісти з Харкова (Юлія Макаренкова, Ірина Чебикіна, Єгор Лобанов), як і представники Дніпропетровщини (Владислав Антонович, Кирило Іванов, Ольга Губарєва), реально претендують на командний Кубок країни. Також мирним результатом завершився матч на другому столі між Максимом Оприщенко (Запоріжжя) і нашим Олександром Шнейдером. Підтягнувся і Данило Агарков, який переміг свого земляка Володимира Яворського. Лідируюча четвірка має в своєму активі по 10 очок. На один пункт менше набрала група, що наздоганяє. Вирішальний тур буде сьогодні, 4 липня.
У жіночому турнірі хмари розійшлися і в процесі змагань ми бачимо, що вималювалася трійка найсильніших: Юлія Макаренкова (Харківська область), Анна Дмитренко (Запорізька область), а також кам'янчанка Ольга Губарєва, яка приєдналася до них". Нашу землячку ще чекають зустрічі з цими суперницями. Природно, що можуть підтягнутися і інші спортсменки, які зіграли вже з вищевказаними спортсменками. У п'ятому турі всі лідери в жіночому турнірі зіграли внічию і залишилися кожна на своєму місці.
Родзинкою цьогорічного Кубка є виступ 62-річного міжнародного гросмейстера з Києва Ростислава Лещинського, який закінчив свою спортивну кар'єру ще в ... 1993 році. Він ставав чемпіоном Європи серед чоловіків в 1977 році, бронзовим призером чемпіонату світу з бразильським шашок 1987 року. "Грати я почав пізно, в 11 років. У 1993 році завершив спортивну діяльність. А в минулому році, вийшовши на пенсію, вирішив відновити свою участь в світі шашок. Бажання багато, але сил все-таки не вистачає. Важко витримувати повністю турнір, але я збираюся, мобілізуюся. У 2018 році грав у Кубку країни в Івано-Франківську. А місяць тому виступав у міжнародному турнірі в іспанському Салоу. Кубок країни в Кам'янському це третій мій турнір. Зараз з'явилося багато молодих талановитих гравців. Вони швидко розуміють і сприймають ситуацію на дошці, я іноді за ними не встигаю. Але поки граю за рахуноу досвіду", - розповів Р.Лещинський.
Поки що дві найбільші важкими ігор для шашкового аксакала стали зустрічі з юними майстрами спорту з Кам'янського Данилом Агарковим і Олександром Шнейдером. Обидві завершилися внічию. Сьогодні Ростислав Самуїлович завершив черговий матч мирним результатом з ще одним майстром спорту з Кам'янського Кирилом Івановим. Ця зустріч стала рекордно швидкою, суперники витратили удвох всього 48 хвилин. Хоча зазвичай вони грають по кілька годин (вчора з Шнейдером Лещинський грав рівно п'ять годин).
До речі, наймолодшими гравцями Кубка України є кам'янчани Андрій Махонін (2010 р.н.), Іван Суров і Тимофій Кобзєв (обоє 2009 р.н.). А самим досвідчені гравцем став 75-річний професор, доктор економічних наук Григорій Саєнко з Луганська.
Вся суддівська бригада з Кам'янського. Головний арбітр - Ігор Губарєв. Йому допомагають судді національної категорії Альона Губарєва, Володимир Лисиченко, Віталій Попруга, а також суддя першої категорії Олена Коротка. Ігор Губарєв зазначив, що якщо спортсмен виконує норматив гросмейстера або майстра спорту, необхідна присутність трьох арбітрів національної категорії. Це дає можливість клопотати перед міністерством молоді та спорту про присвоєння цих розрядів. Такі ж правила діють і для присвоєння розряду судді національної категорії.
В одеському спорткомплексі СКА 26 липня фінішував п'ятиденний чемпіонат України з досить рідкісного виду спорту - бочча серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату. Це гра з м'ячем, щось середнє між петанг і боулінгом. Змагання проводяться в нашій країні вже вшосте, і в четвертий раз спортсменів з усієї України приймала Одеса.
У змаганнях брали участь 64 спортсмени з 14 областей країни. Честь Дніпропетровської області захищали 8 спортсменів, серед яких був представник Кам'янського "Інваспорту" Дмитро Головченко. У впертій боротьбі Дмитро і спортсмен з Дніпра Борис Магда в класифікації "пара ВС 4" здобули перемогу і стали чемпіонами України.
У медальному заліку Дніпропетровщина посіла перше місце, маючи в своєму активі вісім медалей (чотири золотих, і по дві срібних і бронзовик).
ДОВІДКА
Гра бочча була задумана для реабілітації людей з дитячим церебральним паралічем, але пізніше в неї почали грати і з іншими серйозними захворюваннями опорно-рухового апарату. З 1984 року є паралімпійських видом спорту. Суть гри полягає в наступному: жереб визначає гравця, що кидає стартову кулю (маленьку, білу). Черговим кидком гравець прагне розмістити свою кулю якнайближче до стартової. Наступний гравець кидає свою кулю з таким розрахунком, щоб вона виявилася ближче до стартової. При цьому дозволяється вибивати кулі противника на далекі позиції. Після чого гравці визначають чиї кулі розташовуються найближче до стартової і нараховують очки. Найбільш близька куля отримує 20 очок, наступна - 19 і т.д.
У Вільногірську пройшла велосипедна гонка "Вільногірський ліс", яка відноситься до велозмагання крос-кантрійної (XC) категорії.
Дистанція гонки (коло довжиною 3,5 км) для шести категорій було визначено наступним чином:
категорія "Еліта" - 7 кіл
категорія "Любителі" - 5 кіл
категорія "Дівчата" - 3 кола
категорія "Майстри 40+" - 5 кіл
категорія "Майстри 50+" - 5 кіл
категорія "Дівчата еліта" - 4 кола
На трасі за медалі, пам'ятні грамоти та призи від організаторів і спонсорів змагань боролися 67 велогонщиків з 15 українських міст і російського Шебекіно. Кам'янське представляли п'ять спортсменів: Катя Франк, Дмитро Філь, Євген Тітков, Кирило Мацієвський, Павло Кашуба. В результаті на рахунку наших земляків друге і третє місця. У найпрестижнішій категорії "еліта" срібним призером став Павло Кашуба. Павло подолав 24,5 км за 1 годину 17 хвилин 14 секунд, відставши від переможця Антона Пустовіта зі Світловодська на 2 хвилини 36 секунд.
"Бронза" у Каті Франк, що виступала в категорії "дівчата еліта". Її результат - 1:01,49.
На спортивному майданчику СШ № 7 міський центр "Спорт для всіх" провів змагання з міні-футболу серед дворових команд Черемушек. Участь брали п'ять колективів (3 команди 2003 року народження і 2 команди 2007 року народження). Як повідомляє керівник "Спорт для всіх" Світлана Наволочко, ігри проходили емоційно і видовищно. "Основна мета була досягнута - спортивно і активно провели дозвілля, долучилися до здорового способу життя! Команда-переможець була нагороджена футбольним м'ячем і грамотою, а всі учасники - грамотами від організації "Спорт для всіх", - говорить С,. Наволочко.
У Кам'янському вперше провели тенісні змагання для дітей вікової категорії до восьми років.
На літніх кортах СК "Прометей" 27 червня в турнірі, присвяченому Дню Конституції України змагалися вісім хлопчиків і стільки ж дівчаток. Як повідомив тренер ДЮСШ № 1 Григорій Никифоров, в змаганнях серед дівчат перемогу здобула Мария Кочерженко. Друге місце дісталося Аріані Багбая. Дівчаток тренує Сергій Козченко. У боротьбі за "бронзу", обігравши Софію Денисенко (тр. С.Козченко), сильніше була Дар'я Родіонова (тр. Володимир Бойко). Серед хлопчиків першість виграв Архип Пікуш, з яким працює тренер В.Бойко. Він у фіналі обіграв Тимофія Печерицю, вихованця С.Козченко. На третю сходинку п'єдесталу пошани піднявся Данило Собко (тр. Г.Никифоров), який виявився сильнішим Артема Печериці.
"Всі призери отримали медалі та грамоти. Крім того, керівництво державного підприємства "Смоли" заснувало кубок для самого юного учасника турніру, який показав хороший результат. Його власником став семирічний Данило Собко, який є продовжувачем сімейної тенісної династії. Свого часу тенісом займався його дід. В наступному місяці ми плануємо провести ще один дитячий турнір, пов'язаний з виконанням розрядних нормативів", - розповів Г.Никифоров.
В дев`ятий раз намагався пробитися до основної сітки Вімблдонського турніру вихованець СК "Прометей" Ілля Марченко, і в черговий раз не зміг цього зробити. Позавчора він вдало розпочав кваліфай, вигравши у аргентинського тенісиста Марко Трунгелліті. А cьогодні, 26 червня, зазнав поразки від угорського майстра ракетки Аттіли Балаша. Прикро, що наш земляк вів по ходу зустрічі з рахунком 6:2, 5:1, мав два матчбола, але не зміг їх реалізувати. У підсумку програв зустріч 6:2, 6:7 (5:7), 3:6 і покинув турнір Wimbledon.
На стадіоні "Металург" культурно-спортивного центру "Дніпровець" відбудуться VIII літні молодіжні Ігри.
Організатором Ігор виступає управління молоді та спорту міської ради спільно з ПАТ "Дніпровський меткомбінат". У змаганнях традиційно беруть участь Рада молоді "ДМК", студенти Придніпровського державного металургійного коледжу, Кам'янського вищого професійного училища. В цьому році до них приєднаються спортсмени ЗІП, ДКХЗ, міської молодіжної ради, ДЮСШ №3, ККДЮСШ "Металург" і інші. У програмі Ігор: сімейна і командні естафета, міні-футбол. Родзинкою змагань являється найбільш видовищний вид програми - перетягування каната. На переможців чекають подарунки.
"Цьогорічні змагання приурочені Дню молоді. Приходьте родинами і підтримайте свою команду!", - закликав Едуард Коряк, начальник управління молоді та спорту міської ради.
