Воспитанник Днепродзержинского теннисного клуба "Прометей" Илья Марченко, посеянный под третьим номером, стартует на челленджере с призовым фондом 40 000$+H в Казани (Татарстан, Россия). Его соперником будет индийский мастер ракетки Юки Бхамбри. В личных встречах перевес на стороне Бхамбри, победившего Марченка 3 января 2010 года во втором квалификационном раунде турнира в Ченнаи (Индия) 7:6(2), 6:3.
Детальніше: ДНЕПРОДЗЕРЖИНЕЦ ИЛЬЯ МАРЧЕНКО СЫГРАЕТ НА ТЕННИСНОМ ТУРНИРЕ В КАЗАНИ
102 года назад на станции Баглей родился Николай Тихонович Закорко, знаменитый железнодорожник, человек, который ускорял поезда
Во время дежурств Николая Закорко скорость поездов возрастала в 1,5 раза.
За образцовую организацию работы, успехи и достижения он был отмечен многими почетными наградами. А сегодня именем выдающегося земляка на Приднепровской железной дороге назван почетный приз для победителей соревнования поездных диспетчеров.
Николай Тихонович Закорко родился в 1903 г. в многодетной семье путеремонтного рабочего станции Баглей, состоящей из 10 человек. После окончания школы-семилетки стал, как отец, путейцем. В 1924 г. поступил работать в паровозное депо Екатеринослав вызывальщиком, потом трудился истопником, смазчиком, помощником машиниста. После окончания полугодичных курсов дежурных по станции при службе движения был направлен на станцию Горяиново, которую возглавил в 1931 г.
Добродушный и общительный Николай всегда легко сходился с работниками и коллегами-диспетчерами своего отделения. Став диспетчером на сложном участке Днепропетровск — Баглей с примыкающими путями металлургических и коксохимических предприятий, он изучил особенности всех подъемов и спусков, работу ремонтников пути и поездных бригад, завоевал немало сторонников и решил немало проблем. Они касались и «черепах» — сборных поездов, затрат на маневровые работы, прохождений грузовых поездов-экспрессов, обязательного соблюдения грузового графика. Использование кривоносовского метода вождения тяжеловесных поездов на больших скоростях позволило без увеличения паровозовагонного парка обеспечить рост объемов перевозок. Для страны это стало крупной находкой.
Несмотря на жесткую конкуренцию, называемую при социализме трудовым соперничеством, Николай Закорко оставался первым из первых. Во время его дежурств скорость поездов возрастала в 1,5 раза.
За образцовую организацию работы, успехи и достижения он награждался орденом Трудового Красного Знамени, знаками «Почетному железнодорожнику», «Ударнику сталинского призыва» и другими высокими наградами.
Дальнейший трудовой путь Николая не полностью известен, но в возглавляемых им коллективах, по архивным данным и воспоминаниям людей, сокращалась аварийность, укреплялась дисциплина, исчезали нарекания клиентов на работу железной дороги. Продолжался рост его и без того высокого авторитета среди рабочих и служащих.
В 1937 г. Закорко был утвержден начальником отдела движения в Симферополе.
В годы Великой Отечественной войны он руководил Свердловской и Забайкальской железными дорогами, где проявил себя прекрасным организатором массовых военных перевозок. Был награжден орденом Красной Звезды. В 1943 г. за выдающийся вклад в развитие железнодорожного транспорта ему присвоено звание Героя Социалистического Труда, вручен орден Ленина (№ 50112) и золотая звезда «Серп и Молот» (№ 218).
В 1943 г. Николай Закорко после освобождения Днепропетровска возвратился на родную Сталинскую железную дорогу. Уже к концу года здесь было восстановлено 1694 км главных путей, 2135 стрелок и других объектов. Деревянный мост через Днепр в Днепропетровске удалось соорудить за 33 дня и 10 декабря 1943 г. открыть движение.
Закорко, хотя и был крупным специалистом в области транспорта, но имел, по его выражению, «низшее» образование — семилетку. Видимо, по этой причине 9 марта 1951 г. был смещен с должности по приказу министра. Но он не сдался, поступил и успешно закончил укороченный курс Днепропетровского железнодорожного техникума и был назначен начальником Юго-Восточной железной дороги, где работал до пенсии. Умер в 1978 г. в Москве.
На Приднепровской железной дороге он работал с 1938 по 1941 и с 1943 по 1951 гг. Здесь его помнят и почитают. Для поощрения победителей соцсоревнования поездных диспетчеров профсоюзом Приднепровской железной дороги учрежден почетный приз имени Николая Закорко.
Наша справка:
В годы советских пятилеток получило широкое развитие движение ударников-новаторов на производстве. На железнодорожном транспорте распространился кривоносовский метод (по фамилии машиниста Донецкой железной дороги Петра Кривоноса) вождения тяжеловесных поездов с высокой форсировкой котла, что позволяло развить скорость в 1,5 раза выше плановой (50 км/ч при норме 23 км/час). Именно об этом методе идет речь в статье.
У шаховому клубі "Прометей" нещодавно відбувся незвичайний матч: молодь - ветерани. За збірну команду молодих шахістів виступали кандидати в майстри спорту СРСР і першорозрядникивіком до 25 років. Збірну ветеранів очолив одинадцятиразовий чемпіон нашого міста В.Литвинов.
Особливий інтерес викликала зустріч на першій дошці. Суперником В.Литвнова був чемпіон республіки 1978 року серед юнаків - учень середньої школи № 4 В.Подолянець. Партія проходила гостро і цікаво. Перемогу здобув В.Литвинов.
На перших семи дошках невеликої переваги добились ветерани. Проте, на інших семи - молодь. Особливо треба відзначити успіх молодих шахісток. Вони впевнено переграли свої старших досвідчених колег. Загальний рахунок - 8:6 на користь молодих шахістів.
Матч показав, що нині наша молодь не поступається в підготовці своїм старшим товаришам. Подібні зустрічі шахістів вирішено зробити традиційними.
Р.Єрмаков, голова міської шахової федерації міста.
"Дзержинець" 14.03.1978.
Тисячі дніпродзержинців відвідали Всесоюзну пересувну виставку періодичних видань СРСР, що експонується в фойе кінотеатру "Родина". На ній представлені сотні періодичних видань нашої країни.
Тут працівники відділення "Союздруку" приймають передплату на представлені видання. Виставка працюватиме до середини березня.
На знімку: біля стендів пересувної виставки.
"Дзержинець" 14.03.1970.
Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно почесне звання "Мати-героїня" з врученням ордена "Мати-героїня" і Грамоти Президії Верховної Ради СРСР групі матерів, які народили і виховали десять і більше дітей. В числі інших по Дніпропетровській області це почесне звання присвоєно жительницям нашого міста:
Бохенко Марії Юхимівні - робітниці.
Остапенко Ярині Олексіївні - домашній господарці.
Чуприні Пелагеї Фомівні - домашній господарці.
"Дзержинець" 13.031968.
Дев'ять делегатів представляють партійну організацію індустріального Дніпродзержинська на XXIII з'їзді Комуністичної партії України. Серед них - Герой Соціалістичної праці , сталевар орденоносної Дзержинки т.Канарейкін, і перший секретар міськкому КП України тов. Добрик, машиніст гасильного вагона Баглійського коксохімзаводу т.Шматко і голова міськвиконкому т.Ктитарєв.
На знімку: делегати XXIII з'їзді Комуністичної партії України (зліва направо): перший ряд Р.М.Шматко, В.Ф.Добрик, В.В.Канарейкін, М.М.Ктітарєв, В.К.Демидова. Другий ряд: В.Н.Денисенко, М.П.Аношкін, Л.Є.Подмазко, М.М.Волков.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 15.03.1966.
Учасники художньої самодіяльності клубу металургів селища Романково солісти хорового колективу мати і дочка Коваленко.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 15.03.1951.
Слідами наших виступів
"Відкрити мебльовий магазин в робітничому селищі"
Під таким заголовком в газеті "Дзержинець" за 3 березня опубліковано лист робітниці тов.Бреткової. Вона писала про необхідність відкрити мебльовий магазин в робітничому селищі азотно-тукового заводу.
Завідуючий міським торговим відділом тов.Омельченко повідомив, що відділ робітничого постачання азотно-тукового заводу відкрив мебльовий магазин поряд з магазином № 1. Вживаються заходи до завезення в цей магазин достатьної кількості меблі.
На лист тов. Бреткової відгукнувся завідуючий мебльовим магазином міськзмішторгу тов. Костяєв. На ринку селища азотно-тукового заводу є лоток від цього магазину. Завідуючого лотком тов. Миргородського зобов'язано приймати від населення замовлення на різну меблю. Замовлену меблю магазин буде доставляти своїм транспортом в лоток, де покупці зможуть її придбати.
"Дзержинець" 14.03.1951.
Цього року і в зимових умовах не припиняються тренування, заняття фізкультурників Дніпродзержинська.
Минулої неділі на стадіоні "Металург" проходили чергові заняття легкоатлетичної школи. Електромонтер залізопрокатного цеху заводу ім.Дзержинського В.Нетрусов, вчителька Л.Пентякова, робітник вагонобудівного заводу Кіріченко і понад 50 інших фізкультурників під керівництвом тренера П.Коршуна проводили крос, тренувались у метанні гранати, молота, диску, списа.
Близько 30 учнів шкіл міста під керівництвом тренерів Валентини Козіної і Василя Худенка звймались гімнастичними вправами у міській школі юних спортсменів. У ремісничих училищах і школах ФЗН проходили тренування до наступних міських змагань на виявлення талановитої спортивної молоді.
У спортивному залі ремісничого училища № 1 відбулися заключні ігри на першість училища з волейбола. Після півторамісячної боротьби у фінал вийшли 6 команд юних фізкультурників. Хто завоює першість - покаже фінальна гра.
Багатолюдно було на занятті волейбольної секції спортивного товариства "Металург". У товариському матчі зустрілися перша, друга і третя команди. Перемогли волейболісти першої команди.
У лекційному залі Палацу культури під керівництвом майстра спорту тов. Ашкеназа відбулися збори членів водної секції спортивного товариства "Металург".
"Дзержинець" 13.03.1951.