1 svetlana komarova

5 октября в Каменском состоится открытие 38-го театрального сезона. В этот день каменчане увидят спектакль «Наталка Полтавка», главную роль в котором исполняет заслуженная артистка Украины Светлана Комарова. Актриса рассказала «Событию сегодня» http://sobitie.com.ua, каким образом победила стеснительность и почему ей так близок образ Наталки Полтавки.


– Света, многие девочки в детстве мечтают стать актрисами. А какой была твоя голубая мечта?
– Хотела быть учительницей младших классов. Потом это желание как-то само собой развеялось. Но стать актрисой? Даже мысли такой не возникало. Все дело в том, что я очень стеснительная.
– Тогда каким ветром тебя «занесло» в актерскую профессию?
– Подружка поступала в Днепропетровский национальный университет. Ну, и мне посоветовала на филологический. К сожалению, или к радости, набор был большой, а мест мало. Среди желающих – 14 медалистов. В общем, не поступила я. Сдавать документы в другие вузы уже было поздно. «Ничего, – сказала я себе, – запишусь на подготовительные курсы, и в следующем году буду поступать в наш Днепродзержинский технический университет на прикладную математику».
– Как на математику? Ты же на филолога собиралась?
– В том то и дело, что, окончив школу, я представления не имела, кем хочу стать. В общем-то, было все равно. Но так как я решила все же остаться в родном городе, то выбор был не богат – в основном точные науки. С математикой я дружила, вот и подумала, почему бы и не посвятить себя ей.
– И как же в этот план вписался театр?
– Курсы начинались только зимой. Полным-полно свободного времени. Чем заняться? В местном театре как раз объявили набор в студию. Ну, думаю, пойду, что толку дома без дела седеть. Время пролетело незаметно: пора в университет на курсы, а я понимаю, что тянет-то меня не к формулам, а на сцену.
– Опять резкий разворот. На этот раз последний?
– Да, театр стал моей жизнью. Но поначалу было не просто. На втором курсе даже хотела все бросить. Сомневалась: мое ли? Мешала стеснительность. Еще в школе любой экзамен для меня был пытке подобен. А сцена – это же тоже экзамен – перед зрителями, перед коллегами, которые, если плюсик поставили – хорошо. А могут и не поставить – это вечный экзамен.
– И как ты с этим справилась?
– Потихоньку. На одном из курсов в театральном колледже меня назначили старостой группы. Я понимала, что отвечаю за людей. Это прибавляло сил. Ходила за всех и каждого, что называется, «билась» за группу. Главное – начать, а потом «включается» азарт. И на сцене так же. Неважно, играю я роль или пою – мне просто нравится то, что я делаю, и я обо всем забываю.
– Значит, все переживания в прошлом?
– Вовсе нет. 18 лет на сцене, но все равно перед каждой премьерой немного волнуюсь. И только когда понимаю, что зритель словил меня, я на одной с ним волне, – тогда отпускаю тормоза и работаю.
– Ты успела сыграть много ролей – от комедийных до трагических. Есть любимая?
– Каждая роль по-своему дорога. Дают роль – беру, работаю и радуюсь. И будущие свои роли я уже люблю. Хотя все это дается очень не просто. Вспоминаю, как мы репетировали спектакль «Мой бедный Марат». Был период, когда я не понимала, как играть – тупик. Опустить руки, отказаться от роли нельзя. Что делать? Я шла, но как дойти – не знала. И, вроде, путь есть, и режиссер подсказывает, а вот что-то не получается. Главное было не сдаваться, продолжать идти! И я продолжала… и спектакль получился, и зритель потом благодарил… Значит, удалось достичь чего-то…
– У тебя две награды: победа на VII Международном фестивале молодежной песни, (г. Кельце) и на Международном театральном фестивале «Классика сегодня» в номинации «Лучшая женская роль второго плана» (роль Дорины в спектакле «Тартюф» Ж. Б. Мольера). Что чувствовала, когда на церемониях награждения было объявлено твое имя?
– Радость. Значит Господь дает силы, значит, твой труд не напрасен.
– Сейчас ты на гребне успеха. Тебя высоко отметили и как певицу, и как актрису. Тебя любят коллеги, ведь не случайно же ты победила на внутритеатральном голосовании «Признание коллег». Может, планка достигнута и пора перевести дух?
– Это далеко не все, на что я способна. Каждую свою роль я продолжаю дорабатывать, совершенствовать… Это я раньше думала, что талант – самое важное. По факту, если талантлив, но ленив, мало что получится. Я никогда не считала, что у меня есть талант, меня не брали в театр с распростертыми объятьями – нет, все было через пот, труд, слезы …
Актерство – не профессия. Это часть тебя. Сложно переключиться. Я готовлю ужин, а думаю о спектакле, прорабатываю, что-то ищу… С ребенком учу уроки, а думаю о роли … Если не нужно идти на репетицию, я целый день маюсь. Я не могу без этого. Репетиции, спектакли, концерты… Для семьи времени остается очень мало.
– А что супруг?
– Как говорила моя бабушка: «Бачили очі, що купували – їжте». Пока мы встречались, у него было достаточно времени, чтобы понять, что это все не просто.
– Твое жизненное правило?
– Нельзя в театре расстраиваться и плакать, когда ругают – надо улыбаться и идти вперед – иначе ничего не получится.
– В «Наталке Полтавке» у тебя главная роль. Какие чувства она в тебе пробуждает?
Украинскую атмосферу я чувствую. Моя мама родилась на Ровенщине и каждое лето я ездила к родным в село. Бабушка пела и поэтому я очень люблю украинские песни. Хорошо знаю, как люди умеют работать, отдыхать, гулять свадьбы – дух украинский мне очень близок.


Беседовала Алена Карапыш

ТХЕКВОНДО
 
У День фізкультури і спорту України на площі Калнишевського в Кам'янському відбувся "Фестиваль єдиноборств".
 
 
Жителям міста на спеціально обладнаній сцені представники ДЮСШ та спортивних клубів показували своє вміння з карате, козацького двобою, кікбоксингу, айкідо, боксу, ушу, тхеквондо, дзюдо, греко-римської боротьби та інших єдиноборств.
 
Міський голова Андрій Бєлоусов провів флешмоб "Повторюй за мною". Він поінформував присутніх, що в місті запланована реконструкція Палацу тенісу і малої футбольної арени на території спорткомплексу "Прометей", а також будівництво футбольного стадіону в районі СШ № 30. За допомогою облдержадміністрації планується завершити будівництво баскетбольної арени за Палацом культури "Хімік".
 
Завершився фестиваль церемонією нагородження кращих спортсменів, тренерів, спортивних та загальноосвітніх шкіл.
 
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.
Заводоуправління
 
Так зване старе заводоуправління Дніпровського металургійного комбінату. Верхнє фото. 19.07.2014.
 
Дом учителя
 
Знесення Будинку учителя. На цьому місці в липні 2006 року розпочалося спорудження нової синагоги. А перша синагога в Кам'янському була відкрита 23 вересня 1913 року. Після двох реконструкцій у 30-ті і 60-ті роки культових ознак об'єкта майже не залишилося. Будівлю повернули у власність іудейського суспільства в січні 2001 року. 10.04.2006. 
 
Видео бар на пр Аношкина
 
Відео-бар на проспекті Аношкіна (колишня вулиця Ленінградська). 14.11.2004.
 
Кафе Очаг на ул.Спортивной
 
Кафе "Очаг" на Спортивній вулиці. 24.08.2004.
 
Бывший фонтан на пр Ленина
 
Тут був фонтан. Проспект Леніна (Свободи). 25.06.2005.
 
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.

003 2

З 7 по 8 вересня у Будапешті (Угорщина) під егідою Паралімпійського комітету (IPC) пройшов чемпіонат світу серед спортсменів-інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату, з вадами зору та з вадами слуху, де було розіграно 70 комплектів нагород. Всього змаганнях взяли участь більше 1200 спортсменів з 55 країн світу. Кам’янське на цьому міжнародному форумі представляв працівник ПАТ «Дніпровський меткомбінат» майстер спорту Дмитро Сорока.

Змагаючись на двох руках у ваговій категорії до 90 кг кам’янчанин зумів вибороти дві медалі. Нажаль травма лівої руки, яку Дмитро отримав у травні на чемпіонаті Європи, дала взнаки і на цих змаганнях. Але все ж таки наш атлет зміг добратися до призової трійки, обійшовши 12 рестлерів і посівши третє місце.

Кращим виявився виступ спортсмена з України в змаганнях на праву руку. Продемонструвавши гарну підготовку та реакцію вихованець Едуарда Аноткіна зумів вибороти «срібло», поступившись лише у фіналі чемпіонату світу. Також Д.Сорока став бронзовим призером у командному заліку.

– Хотів би подякувати всім, хто допоміг мені потрапити на чемпіонаті світу. Важливо, коли є розуміння у керівництва комбінату – генерального директора ДМК Олександра Подкоторитова, начальника ЦРМО РСЦ Вадима Генкіна та його заступника Руслана Менцеля. Важливу роль у моїх завойованих нагородах відіграла підтримка голови профкому ППО «Металургів» Олега Нагорного та його заступника Віталія Ровкова.

В цьому році, змагаючись з найсильнішими армрестлерами на чемпіонатах Європи та світу, майстер спорту України Дмитро Сорока продемонстрував справжню жагу до перемоги. У Кам’янське атлет привіз дві срібні медалі та дві бронзові нагороди.


Джерело http://sports.dp.ua 

dmk i rukovodstvo promin

9 сентября на волейбольной площадке ЛОК «Химик» состоялся открытый Кубок СК «Проминь» по пляжному волейболу на призы ПАО «ДнепрАзот» ко Дню физической культуры и спорта Украины.


Соревнования проводятся традиционно каждый год, на которые приезжают давние друзья соперники. В этом розыгрыше приняли участие три команды ветеранов спорта трех предприятий: «ДнепрАзота», «ДХЗ», «ДМК», а также сборная женская команда «Лагуна». Обладателями Кубка стали волейболисты ПАО «ДнепрАзот». Все команды участники и лучшие игроки Кубка были награждены ценными призами и грамотами от руководства и профсоюзного комитета ПАО «ДнепрАзот». Председатель комиссии молодежи и спорта профсоюза «Металлургов» ПАО «Днепровский меткомбинат» Эдуард Коряк наградил ценными подарками и грамотами от профсоюза «Металлургов» директора СК «Проминь» Елену Саламатину и сотрудников этого клуба Раису Рыжих, Татьяну Мишину за весомый вклад в развитие физкультуры и спорта, многолетнее сотрудничество и ко Дню физической культуры и спорта Украины.


«Всех с Днем физкультурника! Все мы с радостью приезжаем на самую лучшую песочную волейбольную площадку на берегу Днепра. Это хороший повод еще раз встретиться с именитыми спортсменами друзьями-соперниками. Здесь необычная атмосфера позитива, от сюда не хочется уезжать. Пляжный сезон закрыт до новых встреч уже в 2018 году!»- сказал Эдуард Коряк.
Источник http://kstati.dp.ua

 

Сергій Злючий

Поет і громадський діяч з Кам'янського, радник міського голови з питань культури Сергій Злючий побував в Києві, де взяв участь в телепроекті відомого українського письменника Романа Кухарука "Тримай живе слово". 

 

 Телепередачу можна подивитися тут  https://youtu.be/szD6_18U3R0 

Хатина

На верхньому фото - раритетна будівля, яка розташована на вулиці Залізничній, поруч із станцією Тритузна. Люди на цій вулиці живуть в хатках, побудованих ще в XIX столітті. Умови життя нічим не відрізняються від дореволюційних років: ні газу, ні водопроводу. Правда на даху однієї такої халупки є атрибут XXI століття - панель сонячної батареї. 07.08.2016.

Річпорт

Річпорт "Дніпродзержинськ". 24.09.2016.

Бомба

Нічний клуб "Бомба" по проспекту Металургів. 15.04.2005.

Кафе Оазис летник

Літній майданчик кафе "Оазис". 07.08.2004.

Бутик в Кирпичном переулке

Цегельний провулок. 24.04.2005.

Кафе Камелия

Кафе "Камелія" по проспекту Леніна (Свободи). 28.07.2005.

Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.

 

Руководство ДМК и города

Щорічно в другу суботу вересня відзначається День фізичної культури і спорту України. В цьому році свято припало на 9 вересня. Давайте разом пригадаємо події, які відбувалися в Кам'янському, а тоді ще Дніпродзержинську, років 5-10 тому назад. Всі вони були зафіксовані фотокамерами і вже війшли в історію. На ферхньому фото від 26.09.2005 р. керівництво ДМК, міста, Федерації футбола області на матчі за участю ФК "Сталь".

Авто 31 Пятый этап Чемпионата Украины по ралли

П'ятий етап чемпіоната України з автораллі. 18.09.2004. Фото В.Куленка.

Анастасія Вівчар із Тернополя і Віктор Старостенко

Чемпіонат України з авіамодельного спорту. Віктор Старостенко (Дніпродзержинськ) і Анастасія Вівчар (Тернопіль). Автор фото невідомий. 10.07.2005.

Кубок 2011 2012 Сталь Черноморец

Кубок України з футболу 2001/2012 "Сталь" (Дніпродзержинськ) - "Чорноморець" (Одеса). Фото А.Юрлова. 26.10.2011.

первые городские соревнования по автозвуку и тюнингу Динамик 2005

Перші міські змагання з автотюнингу "Динамік-2005". Фото В.Куленка. 27.08.2005.

тритон Автоквест 2012 Ностальгия. Днепродзержинск 80 х 90 х

Команда "Тритон" призер автоквесту-2012 "Ностальгія. Дніпродзержинськ 80-х, 90-х". Автор фото невідомий. 23.05.2012.

ПФК Сталь

Група підтримки ПФК "Сталь". Автор фото невідомий. 29.08.2016.

Сталь Динамо Киев 2

Епізод футбольного матчу чемпіонату України між командами "Сталь" і "Динамо-2" (Київ). Фото А.Юрлова. 21.05.2006.

Сталь Олимпик

Грають команди "Сталь" і "Олімпік" (Донецьк). 31.05.2011. Фото А.Юрлова.

Тренер МФК Николаев Ищенко Олифиренко и А.Севидов

Післяматчева прес-конференція. Тренери МФК "Миколаїв" Г.Іщенко і ФК "Сталь" О.Севідов, модератор В.Оліференко. Фото В.Куленка. 31.07.2004.

Текст Віктора КУЛЕНКА.

Фриз1

Мандруючи по місту ми навідаємось до синагоги, МАУП, подивимось на вже неіснуюче "чортове колесо" в лівобережному парку відпочинку, пимилуємося витвором мистецтва нашого відомого замляка скульптора Івана Гавриловича Першудчева.

Фриз на ГЕС. Робота І.Першудчева. Верхнє фото. 08.09.2005.

 Синагога

Культурно-просвітницький центр "Бейт Барух" і синагога "Бейт Реувен" відкриті 18 вересня 2008 року. 17.05.2011.

Колесо обозрения

Колесо обзору в лівобережнім парку відпочинку. 07.08.2005.

Вход в МАУП

Вхід в міжрегіональну академію управління (МАУП). Вулиця 9 травня, 18. 14.08.2005.

Самишина балка.13.05

Ставок в Самишиній балці. 13.05.2008.

Фото Віктора КУЛЕНКА.