1 грудня в кінозалі музею історії Кам'янського зібралися представники творчих професій, директора музичних і художніх шкіл, колеги з музеїв шкіл міста, Дніпровського національного музею імені Д. Яворницького, колишні і нинішні працівники музею історії міста. Гостями також були народний депутат України Олександр Дубінін, міський голова Андрій Бєлоусов, керівники Дніпровської та Заводської районних адміністрацій Олександр Саусь і Юрій Лисяк, директор департаменту з гуманітарних питань Тетяна Онищенко, депутат міської ради Наталія Шкуренко. Всіх їх зібрало свято - 85 років музею історії міста.
ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/album84493189_238876239
Ювілярів першим привітав Андрій Бєлоусов. "Ви пройшли великий шлях в своєму розвитку. Сьогодні музей - це потужний науково-просвітницький і культурний центр Кам'янського, який зберігає нашу історію і традиції нашого народу. Дякую співробітників музею за їх працю, високий професіоналізм та відданість своїй справі", - сказав він. Міський голова вручив директору музею Наталії Булановій вітальний лист і сертифікат на поліпшення матеріально-технічної бази закладу. Листами подяки міського голови та грамотами відзначили художника-реставратора музею Фелікса Сорокіна, завідуючу відділу експозиційної роботи Ірину Шапочкіну (яка сьогодні відзначала свій день народження, - прим. автора), заступника директора Михайла Сабова, старших наукових співробітників Яну Мельник та Аліну Гайдук, а також Ольгу Мащенко. Дуже приємним подарунком до ювілею стало відновлене освітлення в експозиції музею.
Ювілярів привітав зі святом і побажав здоров'я, успіхів і процвітання народний депутат України Олександр Дубінін. Вручаючи подарунок, він зазначив, що дуже хотів би потрапити в запасники музею, де зберігаються багато експонатів, які там знаходяться дуже довгий час.
Також свої сувеніри подарували колишні директор музею історії міста Ніна Олександрівна Циганок і його співробітниця Римма Антонівна Занько. Свою картину "Козацький дозор" вручив заслужений художник України Анатолій Михайлович Жежер.
Присутні в залі подивилися фільми про історію музею та його запасниках, в яких зберігаються предмети історичної та духовної цінності.
У свою чергу директор музею Наталія Буланова подякувала всім, хто прийшов на святкування ювілею і розповіла, що їхній заклад за 85 років пройшло нелегкий шлях, коли змінювалися погляди на ідеологію та історію. "Головне на цьому шляху - люди, які йшли ним, не звертаючи уваги ні на що. Завдяки чому сьогодні в фондах музею понад ста тисяч експонатів - це національний музейний фонд України", - зазначила Н.Буланова.
Творчий колектив ансамблю народної музики "Світоч" під керуванням Романа Трофименко з будинку культури"Хімік" порадував глядачів виконанням українських пісень.
Після урочистої частини гості мали можливість подивитися виставку "Скарби музею. З фондів музею історії міста Кам'янське", а також ознайомитися з виставкою робіт художниці Катерини Дудник.
Текст: Віктор Куленко.
1 грудня з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки відбувся перегляд фільму в рамках проекту Docudays UA.
Студентська молодь мала можливість переглянути документальний фільм "Грішна хвороба" знятий нідерландським режисером Ян Яапом Кейпером та присвячений міжнародним правам людини. Фільм змушує задуматись над тим, що проблема СНІДу може торкнутися кожного: як малолітню, так і дорослу людину, як бідного, так і багатого можновладця.
Перед фільмом модератор клубу Наталія Бохан зі студентами обговорювали проблеми захисту прав і свобод людини та громадянина в контексті запобігання та боротьби держави із ВІЛ та гепатитом С.
Україна займає одне з перших місць в Європі щодо темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції. Кількість українців, які живуть з ВІЛ/СНІДОМ, за офіційними даними досягає понад 120 тисяч чоловік, серед них понад 10 тисяч - діти. Щодня інфекція вражає близько 40 громадян країни, а 8 з них помирає – зазначила Наталія Володимирівна.
Тема ВІЛ та СНІДУ – є, нажаль, дуже актуальною. Але наше суспільство закриває очі на існуючу проблему, вважаючи, що його це зовсім не стосується. «Грішна хвороба» - термін, що використовують замість СНІД. Ми не замислюємося над тим, що епідемія вже вийшла за рамки «неблагополучного слою» населення, вона набрала таких обертів, що у зоні ризику вже кожен із нас. «Грішна хвороба» - фільм про те, про що вже не можна мовчати.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам'янської ЦБС.
Когда-то очень распространенным в школах города было такое мероприятие как культпоход в театр. Об одном из таких посещений театра имени Леси Украинки у жителя немецкого города Кобленец Григория Орлика в домашнем архиве осталась фотография.
"Театр в городе любили, - рассказывает Г.Орлик. - Когда вышла книга Натана Рыбака "Тяжелый песок", где упоминается Днепродзержинский театр, все жители говорили об этом с гордостью. В 1955 году нас, учеников четвертого класса школы № 16 старшая пионервожатая Екатерина Григорьевна повела на спектакль, названия которого я уже не помню. Спектакль типичный советский. Лето. Черное море. Артек. Гурзуф. На заднем плане видна декорация горы Медведь. Водили нас этим же составом ещё на один спектакль. Это "Сватання на Гончарiвцi" Квiтки-Основ'яненка. К сожалению я не знаю имен двух актеров и двух актрис театра, которые сфотографировались с нами напамять. Да и всех одноклассников уже не могу вспомнить. На снимке в первом ряду слева направо сижу я, в красной кофточке наша пионервожатая, седьмая - Таня Гура. Во втором ряду первая справа стоит Наташа Ефименко. Она закончила наш индустриальный институт, работала на ДМК, а сейчас живет в Израиле. Справа от высокой актрисы стоит Лена Гребень (Литовченко). Работала в музыкальной школе, что возле СШ № 16. Сейчас живет по улице Галины Романовой. Справа от актрисы в светлом платье - Света Попова".
Юбилейная выставка Валентины Лаушкиной экспонируется в выставочном зале городской детской художественной школы им. И. Г. Першудчева. На ней представлены около 50 лучших графических работ художницы, преимущественно акварели, написанные в технике «по сырому». Еще в юности Валентина открыла для себя эту необычную манеру письма, которая со временем стала ее визитной карточкой на творческих презентациях в Украине и за рубежом. Жизнь Валентины Лаушкиной, насыщенная и многогранная, практически совпадает с ее творческой биографией.
Как фотография стала картиной…
Желание научиться рисовать появилось у Вали в раннем возрасте. Пока в Ленинском районе Днепропетровска, где жила их семья, не было художественной школы, девочка ходила в изостудию. А когда школа открылась, она окончила ее экстерном за два года. На вступительных экзаменах в художественное училище Вале досталась композиция на тему труда, которую она выполнила на «отлично». Выручили хорошая зрительная память и творческая фантазия. Буквально накануне она видела в газете фотографию сталеваров на мостике над льющейся лавой в фейерверке искр. И она изобразила эту картину акварельными красками.
…а яблони в цвету открыли тайну
На первом курсе по программе была акварель, а на втором начали писать маслом. Но домашние работы Валентина по-прежнему выполняла акварелью. Живопись как художественная техника имела свои особенности, но что-то в ней было непривычное для манеры письма, избранной юной художницей. Все переменилось в творческой судьбе, когда для студентов училища организовали встречу с председателем областной организации Союза художников Георгием Чернявским. Его выступление сопровождалось небольшой выставкой. Гость рассказывал о своем творчестве, но Валя почти ничего не слышала - она смотрела на цветущий сад, написанный акварелью в какой-то «размытой» технике. Наконец поняла: работа была выполнена на мокрой бумаге и вносила нежную условность в изображение. Валя поспешила домой - хотелось проверить, правильно ли она поняла увиденное. И акварель ожила под ее рукой, пришла в движение, и все получилось!
Учеба в художественном училище завершилась и новая, взрослая жизнь началась с приглашения на работу в Днепродзержинскую художественную школу им. И. Г. Першудчева. Педагогический опыт Валентина приобретала параллельно с учебой во Львовском полиграфическом институте им. И. Федорова на заочном отделении. По окончании вуза она устроилась на художественный комбинат, где работали многие ее друзья. Это время было новым этапом в формировании творческой личности.
Плоды вдохновения
Впервые картины Валентины Лаушкиной были представлены на Всесоюзной выставке «Рисунок, акварель», проводившейся в Киеве в 1987 году. В этот период она работала много и даже дала себе установку - «ни дня без акварели». Ежедневно писала по нескольку работ большого формата. Лучшие из них выставлялись на международных и всеукраинских выставках. Особенно успешным был 1995 год, когда Валентина приняла участие в четырех выставках и поступила в Национальный союз художников Украины.
Мастер городского пейзажа
Один из основных сюжетов творчества Валентины Лаушкиной - городской пейзаж. Эта тема волновала ее всегда. Она родилась и выросла в Днепропетровске, а после переезда в Днепродзержинск посвятила немало произведений изображению храмов, площадей, проспектов в их едином временном пространстве. Но даже в изображении архитектурных строений читается ее индивидуальный стиль. Город, который она многократно писала в лирических тонах, открылся ей в новом свете, когда Валентина работала художником в Музее истории Днепродзержинска. Фотографии из музейних фондов, использовавшиеся для экспозиций, вызвали у нее желание объединить в одну композицию ключевые моменты городской истории.
Женственность и утонченность
Графика занимает определенное место в творчестве художницы, акварель позволяет ей достигать новых уровней мастерства, ведь быстрая работа по сырому листу бумаги подвластна только опытному художнику. Творчество Валентины женственно и утонченно, что не раз отмечалось на выставках, которых на ее счету около 20. Ее произведения дважды представлялись на международных женских выставках «Выдающиеся художницы Украины» (г. Киев), а также составили часть экспозиции «Лето. Женщина. Цветы», демонстрировавшейся в картинной галерее им. И. К. Айвазовского (г. Феодосия). Но главное в ее жизни - выставки персональные, которые широко представляют творчество автора. Нынешняя, четвертая, персональная выставка - итог многолетнего труда. Свой опыт Валентина Лаушкина использует для создания новых творений и передает ученикам художественной школы, в которую вернулась после долгого перерыва, чтобы вместе с ними познавать секреты творчества и убеждаться каждый раз, что художник не профессия, а призвание.
Текст: Мария Слободяник
На фото Валентина Лаушкина с Николаем Заикой, 90-е годы
Источник http://sobitie.com.ua
В рамках реалізації європейської ініціативи «Угода мерів» в Кам’янському (Дніпродзержинську) спеціальна робоча група приступила до розробки Плану дій сталого енергетичного розвитку (далі – ПДСЕР).
Реалізація плану передбачає досягнення наступних цілей в муніципальній сфері: скорочення викидів парникових газів на 20%, зниження споживання енергії на 20%, збільшення частки відновлюваної енергетики на 20%. До складу робочої групи були включені представники профільних департаментів, депутатських комісій, громадських організацій. На думку екологічної організації «Голос Природи», якісна розробка Плану дій сталого енергетичного розвитку є важливим заходом, який допоможе місту знаходити позабюджетні кошти для досягнення поставлених цілей.
Кам’янське – специфічне місто
Організація «Голос Природи» вважає, що при розробці Плану дій сталого енергетичного розвитку важливо враховувати особливості Кам’янського, а саме: високий рівень індустріалізації, застарілий житловий фонд, тяжке фінансове становище комунальних підприємств, неякісний облік втрат води і енергії в системах централізованого опалення і водопостачання, низький рівень самоорганізації населення. Основною ідеєю «Угоди мерів» є взяття добровільних зобов’язань зі скорочення викидів парникових газів в муніципальній сфері за рахунок заходів в сфері енергоефективності та впровадження відновлюваної енергетики. Робиться це для того, щоб знизити негативний вплив на кліматичну систему. Однак, особливістю Кам’янського є те, що головним споживачем енергетичних ресурсів є промисловість, яка споживає 80% енергії, в той час як в бюджетній і комунальній сфері споживається не більше 20% енергії. Тому «Голос Природи» вважає важливим включити до ПДСЕР заходи щодо скорочення споживання енергії не тільки в муніципальній сфері, а й у промисловій. Скорочення викидів тільки в муніципальній сфері не зіграє серйозної ролі в процесі пом’якшення впливу на клімат. Якщо ми хочемо знизити негативний вплив на кліматичну систему, нам потрібно чітко уявляти, яким чином влада міста буде впливати на підприємства, які є основними забруднювачами і споживачами енергетичних ресурсів. На думку «Голос Природи», в ПДСЕР необхідно доопрацювати умови досягнення поставлених цілей. Наприклад, якщо планується досягти скорочення споживання енергії за рахунок утеплення житлових будинків, то потрібно враховувати, що значна частина житлового фонду міста потребує капітального ремонту. Інвестори не виділять кошти на утеплення будинків, які перебувають в зношеному стані.
Підготовка пропозицій «Голос Природи» з доопрацювання Плану дій сталого енергетичного розвитку стала можливою завдяки фінансовій підтримці в рамках проекту CLEEN / «Енергоефективність: створення коаліцій на місцях». «Голос Природи» висловлює особливу подяку за консультаційну підтримку організації «Екоклуб» (м. Рівне).
Євген Колішевський, виконавчий директор ДГЕО «Голос Природи»
Контактний телефон: 067 681 13 16
В рейтинге смотра-конкурса 2016 года среди тренеров-преподавателей Днепропетровской области наш земляк, тренер ДКФВ Сергей Гужва занял почетное четвертое место (в прошлом году он был девятым).
Сергей набрал 5270 баллов. Он отстал от третьего места (днепровская бригада Бондаренко, Котова) всего на 60 пунктов. Второе место досталось также бригаде из областного центра Олейник, Закорко, Лапа (6645). На первом месте бригада Охрименко (Днепр) - 7285 очков. Тридцать седьмую позицию занимает тренерский подряд Андросовичей из Каменского. У них 980 очков. А замыкает рейтинг (101 место) Юлия Осипенко с десятью очками. Как рассказал С.Гужва, в зачет входят призовые места, занятые на двадцати девяти чемпионатах и кубках области (городские соревнования не берутся во внимание), а он не участвовал в девяти из них.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
В спортзале СК "Прометей" федерация футбола города при поддержке ПФК "Сталь", депутатов городского совета и профсоюзного комитета ППО "Металлургов" ПАО "Днепровский меткомбинат" организовала товарищеский турнир по мини-футболу.
В спортивном мероприятии, приуроченному Дню Вооруженных Сил Украины, который будет отмечать наша страна 6 декабря, примут участие четыре команды: "Дзержинец", "Радист", "Прометей" и сборная команда ветеранов федерации футбола города. "Это встреча старых друзей. Мы хотим, чтобы эти замечательные люди вышли на поле еще раз и поиграли между собой как в былые времена 35-45 лет назад. В этот день соберется весь цвет городского футбола, в разные годы защищавший честь нашего города на Всесоюзных, Украинских и областных чемпионатах. Болельщики увидят в игре Олег Крышина, Сергея Бакинова, Валерия Палейчука, Виктора Шевченко, Олега Белоголового, Владимира Гайдечука, Геннадия Пухкаленко, Александра Мартышова, Эдуард Ростовцева, Николая Крыжановского, Владимира Деруна, Владимира Гусака, Владимира Флокия, Владимира Елизарова и многих других, не побоюсь этого слова, звезд нашего футбола" - сказал председатель городской федерации футбола Эдуард Коряк.
25-26 ноября в Днепре прошел чемпионат области по легкоатлетическому многоборью.
По новой градации возрастных категорий в нем приняли участие: мужчины (1996 г.р. и старше), молодежь (1995/1997 г.р.), юниоры (1998/1999 г.р.), юноши (2000/2001 г.р.), младшие юноши (2002/2003 г.р.), а также школьники Выступали 180 легкоатлетов из Днепра (ДЮСШ № 3, "Метеор", "Локомотив"), Пятихаток, Синельниково, Кривого Рога (ДЮСШ № 3, 4, 7), Павлограда, Новомосковска и Каменского. Общекомандную победу одержали представители Каменского.
Как сообщил тренер Сергей Гужва, в соревнованиях приняли участие 25 легкоатлетов из ДКФВ. Десять из которых стали призерами. "В самой возрастной категории выступал один наш спортсмен, Владислав Краснопицев, - рассказывает С.Гужва. - Он и стал победителем. Среди молодежи первое-третье места заняли: Владислав Селянкин (1986 очков), Игорь Рыкус (1841), Борис Донченко (1498). У юниоров победу одержал воспитанник тренера В.Андросовича Анатолий Ткаченко. Вторым стал тоже его ученик, который сейчас учится в нашем колледже Максим Поляков, набравший 2210 очков. Сразу за ним расположился Игорь Петрусь (1829). У юниорок весь пьедестал почета заняли также наши спортсменки: Яна Романенко (1613), Марина Караповская (1436), Екатерина Власенко (1160). В возрастной категории юноши победу одержала Алена Рудийко, записавшая на свой счет 2880 очков".
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
25-26 ноября в Днепре прошел чемпионат области по легкоатлетическому многоборью.
В соревнованиях приняли участие 24 спортсмена, представляющие Каменскую ДЮСШ № 3-СК "Прометей" и которых тренирует бригадный подряд Андросовичей: Виктор, Раиса и Сергей. Как сообщил Виктор Андросович, соревнования среди юниоров-пятиборцев (1998/1999 г.р.) выиграл их подопечный Анатолий Ткаченко, набравший 2528 очков. "Серебро" получил еще один воспитанник, ныне студент ДКФВ Максим Поляков.
"Несмотря на то, что Дарья Попадюк (тоже студентка ДКФВ) "забаранила" прыжки в длину, она все-таки заняла пятое место, - поясняет тренер. - А так могла бы и выиграть эти соревнования. Кроме пятиборья проводилось и троеборье (метание мячика, прыжки в длину, бег 150 м, - прим. автора), где после каждого вида награждали по восемь спортсменов. Александр Пащенко (СШ № 10) стал шестым и получил грамоту. Среди спортсменов 2002/2003 г.р. третьим стал Даниил Швец. Пятое место досталось Илье Белоусу (СШ № 36). В лидерах шла Ксения Кореш (СШ № 32). Но за нарушение (оббежала барьер на дистанции, - прим. автора) получила "баранку".
РЕЗУЛЬТАТЫ АНАТОЛИЯ ТКАЧЕНКА
Прыжки в высоту - 175 см.
Прыжки в длину - 586 см.
Бег 60 м с/б - 8,5 сек.
Бег 1000 м - 3 мин. 17 сек.
Толкание ядра - 10 м 56 см.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.