В юнацькому відділі центральної міської бібліотеки пройшла чергова зустріч у «Школі виживання». Засідання було присвячено темі насильства. Захід проводили журналіст Валентин Фіголь та юрист Павло Верезуб за з участю Кам'янського відділу з питань пробації для учнів колегіуму №16.
Валентин Фіголь розповідав ,що насильство - це загроза або умисне нанесення психологічного, фізичного, і сексуального шкоди іншій людині. Насильство є злочином і суворо карається законом. У разі насильства необхідно своєчасно звернутися за допомогою, а не залишатися один на один з цією проблемою.
З насильством можна зіткнутися де завгодно. В умовах надзвичайних ситуацій та збройних конфліктів ризик зіткнутися з насильством дуже високий. Який-небудь вид насильства руйнує відчуття безпеки і може стати причиною проблем з психічним здоров'ям (наприклад, криза або довгострокова депресія), а також привести до тілесних ушкоджень та довготривалим порушень здоров'я.
Павло Верезуб продовжив, що основна відмінність насильства в сім'ї від інших видів насильства полягає в тому, що воно відбувається між людьми, що складаються в близьких чи родинних відносинах.
Види насильства:
- Фізичне насильство;
- Сексуальне насильство
- Психологічне насильство (критика, грубість, глузування);
- Економічне насильство;
- Духовне насильство (насильницьке прийняття іншої віри).
Чому воно існує?
Безумовно, причини макросоціального характеру, тобто кризові явища в соціально-економічній сфері безпосередньо впливають на сім'ю та її мікроклімат. Падіння життєвого рівня і якості життя у багатьох сімей призводять до стресів, суспільної ізоляції, алкоголізму і наркоманії, а також початкової схильності насильству, особливо по відношенню до дітей.
Провокують і стимулюють сімейні конфлікти пияцтво одного або обох батьків, а також грубість, що переходить в жорстокість у відносинах між подружжям і в їх відношенні до дітей.
Жорстоке поводження в сім'ї завдає дітям серйозні психічні травми. Вони озлобляються, стають агресивними, що виражається в невмотивованої жорстокості підлітків до сторонніх людей, в їх прагненні до руйнівних дій. А пояснення цьому просте: жорстокість батьків породжує жорстокість дітей - міцний коло замикається. В інших випадках діти, намагаючись якось пристосуватися до важкої ситуації, уникнути жорстокості старших, змушені шукати порочні засоби самозахисту. Найбільш поширені з них - брехня, хитрість, лицемірство, які в подальшому стають стійкими рисами дитячого характеру.
Таким чином, тривалий вплив несприятливої сімейної обстановки на дитину відіграє провідну роль в житті особистісних деформацій і наступних відхилень у поведінці. Наслідками і проявами соціальної девіації є рання алкоголізація, дитяча наркоманія і токсикоманія, втечі з дому і бродяжництво, проституція, суїцид. Ці явища набувають все більш широких масштабів і перетворюються в серйозну соціальну проблему.
Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам`янської ЦБС.
Вид на вулицю Братську. 25.09.2017. Верхнє фото.
Арка будинку на вулиці Васильєвській. 25.09.2017.
Кафе "Келих" на вулиці Чорновола. 30.07.2004.
Вулиця Межова. 07.01.2018.
Вулиця Приміська. 04.08.2017.
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.
“Я зі школи приходив додому, бабуся годувала, дід брав за руку і ми чапали в міський парк, – розповідає Євген Миколайович Нечосов. – Спочатку я дивився як стрибали з парашутної вишки. А одного разу мене і двоюрідного брата Юру Крижановського, прив’язали один до одного ( щоб вага відповідала для стрибків, – прим. автора) і ми зробили перший в житті стрибок з 80-метрової висоти. Дідусь давав мені гроші, наказуючи покататися на гойдалках або на літаках, а потім прийти в павільйон, де він з друзями відпочивав після роботи на ТЕЦ. У павільйоні, який знаходився недалеко від вишки, був такий порядок: якщо пили вино, то на закуску давали дві цукерки. Мене завжди дідусь пригощав цукеркою. Якщо людина пила горілку, то обов’язково пропонувалася чорна ікра. Продавщиця розкладала на прилавку газету, набирала з бочки ложкою ікру і так спритно превертала її, що утворювалася невелика гірка. “Вася, забирай!”, – кричала вона дідові. Чорна ікра була всім тоді доступна, хоча з іншими продуктами був напряг. А я найбільше любив дефіцитний делікатес – голландський сир”.
“Гастроном” на Гімназичному проспекті навпроти пам’ятника “Розкутий Прометей”. Справа знаходилися “Дитячий світ”, молочний магазин. У внутрішньому дворі цього будинку розташовувалися підвальні приміщення, в яких жили люди. Вікна їх кімнат були розташовані на рівні землі. Знімок з фотоархіву сім’ї Кульвінських.
Саме цей павільйон в 1896 році Дніпровський завод відправляв в Нижній Новгород на Всеросійську виставку, де підприємство завоювало кілька призових місць. Потім павільйон повернувся в Кам’янське і був встановлений в парку при народній аудиторії. В радянські часи в цій споруді працювала їдальня, під час фашистської окупації – ресторан. Перед входом стояли дві гіпсові скульптури собак. Пізніше на цьому місці був побудований відкритий басейн з вишкою для стрибків у воду. Десь з середини 70-х років його засипали землею і побудували спортивний майданчик ПТУ №22. 15 вересня 2013 року тут було відкрито Соборну площу і скульптурну композицію “Голгофа”. Знімки 1954 року з фотоархіву сім’ї Кульвінських.
Історія заснування та розвитку Кам`янського (Дніпродзержинського) вищого професійного училища нерозривно пов’язана з історією металургійного комбінату. У 1925 році було прийнято рішення про створення при заводі школи ФЗУ (фабрично-заводського учнівства). Ремісниче училище №1 отримало свою назву 2 жовтня 1940 року. У 1955 р РУ №1 було реорганізовано в технічне училище №8, в 1963 році – в професійно-технічне училище №22. А з 2003 року навчальний заклад отримав статус Вищого професійного училища.