Нагорний Олег1

Дорогие каменчане!


Примите мои самые искренние поздравления с Днем Города!


Нынешний праздник – особенный. Во-первых, в 2017 году исполняется 100 лет присвоения Каменскому статуса города. Во-вторых, буквально пару месяцев назад произошло действительно неординарное событие – после длительного простоя снова запустился в работу Днепровский меткомбинат. И эти события взаимосвязаны: ведь именно благодаря комбинату Каменское из села превратилось в город-промышленный центр с развитой инфраструктурой, больницами, храмами и учебными заведениями, и именно сегодня с возрождением ДМК мы связываем надежды на то, что положительные перемены в городе, которые начали происходить полтора-два года назад, будут обязательно продолжены. Наш комбинат – это и рабочие места, и налоги в местный бюджет, и поддержка жилищно-коммунального хозяйства, малого и среднего бизнеса в Каменском. Живет комбинат – живет и город!
Поэтому я хочу поблагодарить всех работников ДМК – за самоотверженный труд, за верность родному предприятию и городу, за настоящий патриотизм. Мы прошли нелегкие испытания, и выдержали их с честью!
Счастья вам и здоровья, тепла и уюта в каждом доме. Пусть 100-летний юбилей Каменского станет настоящим праздником!
С Днем рождения, Каменское!

Олег Нагорный, председатель ППО "Металлургов".

Картинг

Відкритий чемпіонат Дніпродзержинська з картингу. Біля мікрофона міський голова Олег Захорольський. Верхнє фото. 14.10.2006.

Трейсер

Трейсер Юрій Крутько тренується на стінах огорожі колишнього кінотеатру "Комсомолець". 13.04.2010.

Нігоян

На базі Дніпродзержинського металургійного коледжу проводились змагання з гирьового спорту, які входять в залік спартакіади серед студентів вузів I-II рівня акредитації. Виконуючи другу вправу, Сергій Нігоян (майбутній герой Небесної сотні. - прим. автора) штовхнув залізний снаряд всього 15 разів. "А на тренировочных занятиях я это делал и сорок раз. Просто сейчас не настроился на борьбу", - пояснив юнак. 21.02.2013.

Абонемент на посещение мотобольных матчей 1971 г

Абонемент на відвідування мотобольних матчів чемпіонату СРСР за участю дніпродзержинського "Прометея" на стадіоні "Перемога". 1971 рік.

Золотые девчата

31 березня 2008 року в місті Городенка (Івано-Франківської області) завершився чемпіонат України у вищій лізі з гандболу серед дівчат 1994 р.н. на приз клубу "Стрімкий м'яч". За підсумками чемпіонату команда ГК "Дніпро" ДЮСШ № 1 Дніпродзержинська завоювала золоті медалі. Честь міста представляли учні шкіл 20, 42, 29, ліцею № 1, а саме: Мартинко Ксенія, Кот Дар'я, Звонарьова Іванна, Жила Наталія, Філіпова Олена, Власова Тетяна, Злобіна Вероніка, Русняк Поліна, Баранова Дар'я, Воротняк Анастасія, Акименкова Світлана, Збаранська Вероніка, Копач Ксенія, Лантух Катерина. Тренер Олег Усенко. 05.04.2008.

Текст Віктора КУЛЕНКА.

 Музичне училище

Головний вхід в музичне училище (зараз вже коледж). Вулиця М.Лисенка. Верхнє фото. 10.09.2016.

 

АТБ

Магазин АТБ на проспекті Свободи. 21.04.2012.

Водолікарня

Водолікарня поруч з металургійним комбінатом. 07.05.2005.

ДК Горького

Тильна сторона ДК імені М.Горького. 02.11.2012.

Корпус лікарні № 3. 21.04.2012.

Диспансер на території лікарні № 3. 21.04.2012.

Текст Віктора КУЛЕНКА.

 

 Сергійчик Іванов
 
В Кам`янському на спортивній базі по проспекті Конституції, 2а сьомого вересня пройшли змагання з шашок серед спортсменів з особливими потребами.           
Переможцем серед чоловіків зі стовідсотковим результатом виборов майстер спорту України Кирило Іванов, який нещодавно став чемпіонм світу. Друге місце посів Ігор Сергійчик, третє - у Віктора Штефана. Серед жінок перше місце здобула Марина Сергійчик. Другою і третьою відповідно стали Ольга Маркітан і Людмила Лісовець.   
Начальник міської організації "Інваспорт" Юрій Коновалов нагородив грамотами переможців і призерів.
На фото між собою грають І.Сергійчик і К.Іванов.

Бібліотекарі


Кам’янські бібліотекарі взяли участь у презентації - бенефісі "Бібліотеки Дніпропетровщини запрошують на побачення», яка проходила у Дніпрі 9 вересня.


Бібліотекарі із Кам’янського привезли до Дніпра історико – краєзнавчий проект «То є Кам’янське»,у якому розповідається про місто, його культурні родзинки, про кам’янчан, що збагатили світ.
Для мешканців міста було підготовлено книжкове асорті, інсталяції, вікторини,роздатковий матеріал про Кам'янське.
Кам'янчани ділилися досвідом і переймали краще у своїх колег.

Тетяна Дороніна, заступник директора по рекламі і маркетингу Кам`янської ЦБС.

DSC 1089

До Дня свята фізкультури і спорту в приміщенні Кам`янської міської політичної організації "Самопоміч" відбувся шаховий турнір.

ФОТОАЛЬБОМ https://vk.com/album84493189_247644500 

В грі "бліц" між собою в двоколовій системі змагалися 11 учасників. Особливістю турніру стала участь в ньому Кирила Іванова, який нещодавно в Болгарії на чемпіонаті світу з шашок за версією IDCD завоював чемпіонський титул. Як повідомив один із організаторів турніру Андрій Козорог, 10 вересня серед учасників турніру виступали чотири шахісти, які в різні роки були чемпіонами міста, а також майстер спорту з Дніпра Микола Муха. Микола і став переможцем цих змагань, набравши 43 очка. Друге місце посів Сергій Титов, відставший від переможця на чотири очка. В призову трійку потрапив і Святослав Москаленко. В його активі 35 очків. До речі, шахіст Москаленко програв шашисту Іванову.

МІСЦЯ, ЗАЙНЯТІ ШАХІСТАМИ

1 - Муха Микола (43)
2 - Титов Сергій (39
3 - Москаленко Святослав (35)
4 - Грицан Микола (32)
5 - Козорог Андрій (21)
6 - Давидчик Олександр (14)
7 - Іванов Кирило (13)
8 - Паркєєв Микола (10)
9 - Василенко Віктор (4)
10 - Кузмінець Олександр (3)
11 - Тасич Микола (1)

Текст Віктора КУЛЕНКА.

 Кубок металлургов четвертьфинал

10 вересня на стадіоні "Перемога" відбулися перші два матчі 1/4 фіналу Кубка "Металургів" по футболу.

Обидва поєдинки тримали глядачів, гравців і тренерів в напрузі до останніх хвилин. У першому матчі між командами "Кристал" і "Рапід-Надія" останній м'яч був забитий за кілька хвилин до фінального свистка. Рахунок зрівнявся після пенальті, призначеного арбітром в ворота "Кристала" за гру рукою. Остаточний результат матчу 2:2. У серії пенальті свою команду виручив воротар, а за сумісництвом і капітан команди "Рапід-Надія" Валерій Головнєв. Рахунок в серії пенальті 3:2, і в півфінал виходить "Рапід-Надія". У другому матчі дві команди з ПАТ "Дніпровський меткомбінат" "Металург" і "Дніпровець" з'ясовували, хто гідний пройти далі. "Металург" по-чемпіонськи почав матч і повів в рахунку 2:0. "Дніпровець" не здався, і в другому таймі зусиллями Михайла Мішина відіграв два м'ячі. Гра вирівнялася, і як кажуть, пішла до забитого гола. Захисники команд не давали розвернутися лінії атаки. Вирішальний гол був забитий зі штрафного. Чудовим ударом у верхній кут м'яч послав гравець "Металурга" Євген Проненко, встановивши остаточний результат 3:2.

Тепер нас чекає дуже цікавий півфінальний матч "Металург" - "Рапід-Надія". Клас і досвід проти молодості. Матч відбудеться 17 вересня на основному полі стадіону "Перемога» ". Початок о 13:00. Чвертьфінальні зустрічі Кубка між парами "Керамет-КВПУ" - "ДніпроАзот" і ДМК - ДДТУ пройдуть 14 вересня на основному полі стадіону "Перемога". Початок ігор о 17:00 і 18:00. Організатори турніру профспілка "Металургів" і Федерація футболу міста Кам'янське готують сюрприз для команд півфіналістів і уболівальників. Не пропустіть свій шанс, приходьте і підтримайте свої улюблені команди.

1 svetlana komarova

5 октября в Каменском состоится открытие 38-го театрального сезона. В этот день каменчане увидят спектакль «Наталка Полтавка», главную роль в котором исполняет заслуженная артистка Украины Светлана Комарова. Актриса рассказала «Событию сегодня» http://sobitie.com.ua, каким образом победила стеснительность и почему ей так близок образ Наталки Полтавки.


– Света, многие девочки в детстве мечтают стать актрисами. А какой была твоя голубая мечта?
– Хотела быть учительницей младших классов. Потом это желание как-то само собой развеялось. Но стать актрисой? Даже мысли такой не возникало. Все дело в том, что я очень стеснительная.
– Тогда каким ветром тебя «занесло» в актерскую профессию?
– Подружка поступала в Днепропетровский национальный университет. Ну, и мне посоветовала на филологический. К сожалению, или к радости, набор был большой, а мест мало. Среди желающих – 14 медалистов. В общем, не поступила я. Сдавать документы в другие вузы уже было поздно. «Ничего, – сказала я себе, – запишусь на подготовительные курсы, и в следующем году буду поступать в наш Днепродзержинский технический университет на прикладную математику».
– Как на математику? Ты же на филолога собиралась?
– В том то и дело, что, окончив школу, я представления не имела, кем хочу стать. В общем-то, было все равно. Но так как я решила все же остаться в родном городе, то выбор был не богат – в основном точные науки. С математикой я дружила, вот и подумала, почему бы и не посвятить себя ей.
– И как же в этот план вписался театр?
– Курсы начинались только зимой. Полным-полно свободного времени. Чем заняться? В местном театре как раз объявили набор в студию. Ну, думаю, пойду, что толку дома без дела седеть. Время пролетело незаметно: пора в университет на курсы, а я понимаю, что тянет-то меня не к формулам, а на сцену.
– Опять резкий разворот. На этот раз последний?
– Да, театр стал моей жизнью. Но поначалу было не просто. На втором курсе даже хотела все бросить. Сомневалась: мое ли? Мешала стеснительность. Еще в школе любой экзамен для меня был пытке подобен. А сцена – это же тоже экзамен – перед зрителями, перед коллегами, которые, если плюсик поставили – хорошо. А могут и не поставить – это вечный экзамен.
– И как ты с этим справилась?
– Потихоньку. На одном из курсов в театральном колледже меня назначили старостой группы. Я понимала, что отвечаю за людей. Это прибавляло сил. Ходила за всех и каждого, что называется, «билась» за группу. Главное – начать, а потом «включается» азарт. И на сцене так же. Неважно, играю я роль или пою – мне просто нравится то, что я делаю, и я обо всем забываю.
– Значит, все переживания в прошлом?
– Вовсе нет. 18 лет на сцене, но все равно перед каждой премьерой немного волнуюсь. И только когда понимаю, что зритель словил меня, я на одной с ним волне, – тогда отпускаю тормоза и работаю.
– Ты успела сыграть много ролей – от комедийных до трагических. Есть любимая?
– Каждая роль по-своему дорога. Дают роль – беру, работаю и радуюсь. И будущие свои роли я уже люблю. Хотя все это дается очень не просто. Вспоминаю, как мы репетировали спектакль «Мой бедный Марат». Был период, когда я не понимала, как играть – тупик. Опустить руки, отказаться от роли нельзя. Что делать? Я шла, но как дойти – не знала. И, вроде, путь есть, и режиссер подсказывает, а вот что-то не получается. Главное было не сдаваться, продолжать идти! И я продолжала… и спектакль получился, и зритель потом благодарил… Значит, удалось достичь чего-то…
– У тебя две награды: победа на VII Международном фестивале молодежной песни, (г. Кельце) и на Международном театральном фестивале «Классика сегодня» в номинации «Лучшая женская роль второго плана» (роль Дорины в спектакле «Тартюф» Ж. Б. Мольера). Что чувствовала, когда на церемониях награждения было объявлено твое имя?
– Радость. Значит Господь дает силы, значит, твой труд не напрасен.
– Сейчас ты на гребне успеха. Тебя высоко отметили и как певицу, и как актрису. Тебя любят коллеги, ведь не случайно же ты победила на внутритеатральном голосовании «Признание коллег». Может, планка достигнута и пора перевести дух?
– Это далеко не все, на что я способна. Каждую свою роль я продолжаю дорабатывать, совершенствовать… Это я раньше думала, что талант – самое важное. По факту, если талантлив, но ленив, мало что получится. Я никогда не считала, что у меня есть талант, меня не брали в театр с распростертыми объятьями – нет, все было через пот, труд, слезы …
Актерство – не профессия. Это часть тебя. Сложно переключиться. Я готовлю ужин, а думаю о спектакле, прорабатываю, что-то ищу… С ребенком учу уроки, а думаю о роли … Если не нужно идти на репетицию, я целый день маюсь. Я не могу без этого. Репетиции, спектакли, концерты… Для семьи времени остается очень мало.
– А что супруг?
– Как говорила моя бабушка: «Бачили очі, що купували – їжте». Пока мы встречались, у него было достаточно времени, чтобы понять, что это все не просто.
– Твое жизненное правило?
– Нельзя в театре расстраиваться и плакать, когда ругают – надо улыбаться и идти вперед – иначе ничего не получится.
– В «Наталке Полтавке» у тебя главная роль. Какие чувства она в тебе пробуждает?
Украинскую атмосферу я чувствую. Моя мама родилась на Ровенщине и каждое лето я ездила к родным в село. Бабушка пела и поэтому я очень люблю украинские песни. Хорошо знаю, как люди умеют работать, отдыхать, гулять свадьбы – дух украинский мне очень близок.


Беседовала Алена Карапыш

ТХЕКВОНДО
 
У День фізкультури і спорту України на площі Калнишевського в Кам'янському відбувся "Фестиваль єдиноборств".
 
 
Жителям міста на спеціально обладнаній сцені представники ДЮСШ та спортивних клубів показували своє вміння з карате, козацького двобою, кікбоксингу, айкідо, боксу, ушу, тхеквондо, дзюдо, греко-римської боротьби та інших єдиноборств.
 
Міський голова Андрій Бєлоусов провів флешмоб "Повторюй за мною". Він поінформував присутніх, що в місті запланована реконструкція Палацу тенісу і малої футбольної арени на території спорткомплексу "Прометей", а також будівництво футбольного стадіону в районі СШ № 30. За допомогою облдержадміністрації планується завершити будівництво баскетбольної арени за Палацом культури "Хімік".
 
Завершився фестиваль церемонією нагородження кращих спортсменів, тренерів, спортивних та загальноосвітніх шкіл.
 
Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.