Вихованець Кам'янського СК "Прометей" Ілля Марченко (№ 215 ATP) виграв дві зустрічі в основному турнірі серії Challenger в Кемпер (Франція) і пройшов до чвертьфіналу.
У двох сетах першого матчу наш земляк здолав француза Артура Казо 6:4, 7:5. Марченко подав 5 ейсів і зробив 5 подвійних помилок. Казо подав навиліт 11 разів і одного разу допустив подвійну помилку. Тенісисти продемонстрували 100% реалізацію брейкових очок. І якщо француз раз відібрав гейм на чужій подачі, то уродженцю Кам'янського вдалося зробити брейк-поінт три рази.
У поєдинку другого кола наш земляк у двох сетах переграв третього сіяного француза Грегуара Баррере (№ 111 ATP) 6:3, 6:2 і пройшов до чвертьфіналу. Матч тривав 1 годину 17 хвилин. За цей час Марченко виконав чотири ейси, допустив дев'ять подвійних помилок і реалізував чотири брейк-поінта з дев'яти.
У наступному раунді Ілля Марченко гратиме проти француза Бенжамена Бонзи (№ 164 ATP) або Янніка Мадена з Німеччини (№ 171 ATP).
КВК - веселощі та сміх
Коли на блакитних екранах спалахують ці три літери КВК, багато тисяч телеглядачів передчувають гарний настрій, гарний відпочинок.
А як молодь? Конкурс веселих та кмітливих завоював величезну популярність серед молодих, особливо серед студентів. Адже здавна студент і жарт нероздільні. І не біда, що настала пора заліків та іспитів. У студента завжди знайдеться час на веселощі і дотепний жарт.
Нещодавно в нашому втузі вперше зустрілися в клубі веселих та кмітливих команди "Металург" (металургійний факультет) і "Технолог" (технологічний факультет). Не будемо обтяжувати вас питанням, хто переміг. Скажемо відразу - перемогли металурги. Боротьба була рівною, і лише недостатня цілеспрямованість технологів позбавила їх головного призу конкурсу - балалайки.
Тепер у самих веселих і кмітливих основне завдання - здати успішно екзаменаційну сесію і добре підготуватися до зустрічі з дніпропетровськими студентами.
К.Розумовський, старший викладач кафедри АВП.
"Знамя Дзержинки" 11 січня 1967 року.
За підтримки Федерації кіберспорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України оголошує про відкриття набору на навчання за спеціальністю кіберспорт та проведення 4 лютого дня вступника в онлайн-форматі.
В цьому році кожен охочий може вступити не тільки в кіберспортивну магістратуру, а ще й на бакалаврат. Якщо ви хочете пов`язати своє життя з кіберспортивною сферою, саме час задуматися про це зараз.
День вступника пройде в Zoom. Старт запланований 4 лютого на 15:00. Щоб взяти участь, необхідно пройти реєстрацію. Детальніше про програми бакалаврату і магістратури та посилання на реєстрацію - на сторінці http://uesf.ua у Instagram.
На хардових кортах французького міста Кемпер з 25 по 31 січня проходить тенісний "челленджер" Open Quimper з призовим фондом € 88,520.
За потрапляння в основну сітку турніру боровся вихованець Кам'янського СК "Прометей" Ілля Марченко. Наш земляк, який має в кваліфікації перший номер посіву, на першому етапі отримав в суперники 16-річного Сеана Куена (Франція, WC). Для перемоги (6:4, 6:2) Марченко вистачило 1 годину і 13 хвилин. Ілля реалізував 3 з 7 брейкпоінтів і відіграв один брейкпоінт на своїй подачі.
У фіналі кваліфая І.Марченко переміг Тунг-Ліна із Китайського Тайбея (ATP 250) 6:3, 6:7(5), 6:1. Тенісисти провели на корті більше двох годин. Марченко записав до свого активу шість брейків, а на власній подачі програв три гейми.
Суперником нашого тенісиста у першому колі в основі став 18-річний француз Артур Казо (АТР 741), якому організатори надали "wild card".
Згідно наказу Міністерства молоді та спорту України № 2850 від 31.12.2020 сформована збірна України з пауерліфтінгу для виступів у 2021 році. В основному складі значаться чотири представниці від Дніпропетровської області. Серед них кам'янчанка Віра Попруга.
Заслугою Віри стали високі результати, продемонстровані на чемпіонаті України серед ДЮСШ в 2019 році, коли вона завоювала чемпіонський титул. А також встановлені нашою землячкою нові рекорди на чемпіонаті Дніпропетровщини з класичного пауерліфтингу в 2020 році. Тоді вихованка Кам'янської ДЮСШ № 2 зуміла поліпшити три рекорди області у присіданні, жимі лежачи і становій тязі у ваговій категорії +84 кг. Два з цих результатів (присідання і станова тяга) перевищили національні рекорди України серед дівчат в категорії +84 кг. На жаль, ці рекорди не вдалося зафіксувати на двох чемпіонатах України, які восени 2020 року було скасовано через короновірус.
ЩЕДРИЙ ТАЛАНТ
Генка почав поквапливо одягатись.
- Я теж з тобою, - рішуче сказав він батькові, а щоб не було заперечень, додав: - Сьогодні ж неділя.
- Тоді швиденько, - посміхнувся батько.
Олексій Григорович вийшов з сином на вулицю. Привітно посміхалось сонечко, вітаючи жителів міста з приємним ранком вихідного дня. Надворі було морозно, тихо. Олексій Григорович розмовляв з сином серйозно. Та Генка вже й так вважає себе дорослим. Адже він у цьому році пішов у школу. Син охоче розповідав, до якого числа навчився рахувати, яку літеру вже красиво пише, а яка ще не виходить.
Так непомітно дійшли до Палацу культури. Олексія Григоровича вже чекали юні учасники танцювального колективу. За кілька хвилин почалось заняття.
Учасники колективу розучували новий танець. Генка в такт відстукував ногою, захоплено дивився на танцюючих.
- Стрункіше, двчатка, веселіше, хлопці, - раз у раз підбадьорював танцюристів Олексій Григорович.
В перерві зайшла мова про те, коли почав танцювати Олексій Григорович. На мить він замислився.
- Коли це почалось? 14 років тому.
... Чотирнадцять років тому Льошка Матвєєв вперше прийшов у танцювальний колектив Палацу культури металургів. Працював він слюсарем у ремонтно-силовому цеху заводу імені Дзержинського. Він не виділявся серед інших учасників гуртка. Танцював, як і більшість, в масових танцях. Не всім же бути солістами. Хлопця це і не бентежило.
Так пройшли два роки. Льошу призвали в Радянську армію. Любов до танцювального мистецтва і тут привела його в художню самодіяльність. Згодом став учасником ансамблю.
Повернувшись у рідний Дніпродзержинськ, Олексій прийшов на Дзержинку. Його прийняли на теплоелектроцентраль. помічником машиніста турбіни. В перший же вечір Олексій прийшов у Палац культури. З його кімнат, коридорів, залу повіяло привітним затишним, в душі теплом відгукнулись дорогі роки юності.
В танцювальному колективі Олексія не впізнали. Майже ніхто не пам`ятав хлопчину, який колись старанно танцював у масових танцях. Та згодом Олексій звернув на себе увагу. Спритно, красиво, чітко виконував він кожну вправу. Учасники колективу полюбили життєрадісного, привітного хлопця.
Колектив почав діяльно готуватись до Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, який мав проходити в Москві.
- Давайте поставимо танець про наші радянські обряди, - запропонував якось Олексій.
- Зараз немає цікавих обрядів, - зауважив хтось.
- А що ти пропонуєш? - зацікавився керівник гуртка Кім Юхимович Василенко.
- Хоч би й весілля, - відповів Олексій.
Ідея сподобалась. Почались нарружені шукання: як поставити танець, звідки взяти матеріал. Життя підказало шляхи - в народі.
Олексій з Кімом Юхимовичем відправились на село. Розмови з старими людьми, весільні пісні, вбрання, весь обряд весілля - не можна було пропустити жодної деталі, треба все запам`ятати. Потім - методична література, художні твори українських класиків, суперечки навколо кожної сцени майбутнього танцю, і Матвєєв з Василенком приступили до постановки великого хореографічного твору. Напружені дні тренувань - і ось танець винесено на суд глядачеві.
В залі тиша. Глядачі слідкують за сценами сватання, заручин і весілля. Щасливих молодих поздоровляють. І найбільше радіє сват. Адже все так чудово вийшло.
Роль свата виконував Олексій Матвєєв. Талановито він зіграв її.
Скільки щирого українського гумору, енергії, життєрадісності в кожному його рухові! Від його лагідного і трошки насмішкуватого погляду віє веселощами, весь вираз обличчя свата говорить, що відбувається значна подія, що тут свято.
Глядач високо оцінив постановку і виконання танцю. Найвищої оцінки був удостоєний Олексій Матвєєв. Для нього це було значним досягненням і величезною радістю.
На всесоюзному конкурсі ансамбль "Дніпро" одержав золоту медаль і пройшов на Московський Всесвітній фестиваль молоді і студентів. Тисячі молодих делегатів всіх континентів світу, радянські глядачі з захопленням дивились "Весілля" у виконанні гуртківців-металургів. Ансамбль "Дніпро" виступав поруч з Державним українським ансамблем танцю. На Московському фестивалі танцюристів ансамбль "Дніпро" нагородили теж золотою медаллю. Такої ж високої нагороди був удостоєний окремо і Олексій Матвєєв, як прекрасний виконавець.
Де б не виступав ансамбль: чи перед учасниками Всесвітнього конгресу за загальне роззброєння і мир, чи під час Декади української літератури і мистецтва в Москві, чи на святкових концертах у Великому Кремлівському палаці - скрізь щирими оплесками нагороджували танцюристів і окремо Олексія Матвєєва.
Матвєєв - щирий, відвертий з товаришами, чуйний, люблячий батько і чоловік.
Зараз Олексій Григорович керує заслуженим ансамблем танцю "Дніпро". Поважають його танцюристи за щиру любов до танцю, за його людяність, веселий характер.
Олексій Григорович веде велику громадську роботу. Чималу допомогу надає танцювальним колективам залізничного, новопрокатного цехів, відділу технічного контролю заводу імені Дзержинського. Він керує і дитячим танцювальним гуртком Палацу культури.
Вечорами, коли сім`я вже спить, Jлексій Григорович довго сидить над книжками. Він заочно вчиться в Дніпропетровському технікумі культпрацівників на 5-у курсі. Крім того, треба проглянути багато методичної, художньої літератури, знайти щось цікаве і відтворити його в танцях. Адже скоро почнеться огляд колективів художньої самодіяльності.
Сподіваємось, що і новий танець буде хороший. Адже над ним прац.є людина, яка вкладає всю душу, любов, весь свій щедрий талант.
Т.Токарєва.
На знімку: керівник заслуженого ансамблю танцю Української РСР "Дніпро" О.Г.Матвєєв.
"Дзержинець" 13 січня 1963 року.
