Серед дніпродзержинців є чимало садівників-любителів які мають дільниці у добровільних об'єднаних товариствах. Таке товариство садівників "Дружба" є і в тресті "Дзержинськбуд". Його члени взяли шефство над дитячими садками №№ 46 і 60, зобов'язалися регулярно забезпечувати малят свіжими фруктами.
Недільного дня почалося збирання суниці. Садівники "Дружби" серйозно поставилися до цієї справи і під керівництвом голови товариства М.І.Гродника, його заступника С.Т.Музики подарували дітям смачні крупні ягоди. Садівники все зробили своїми силами. Тару виділив т.Стовмаченко, акуратно склали суницю в ящики, обгорнувши ягоди папером. Достави ягоди в дитсадок № 60 на своїй автомашині садівник С.Я.Ткачук. Крім суниці, садівники-любителі подарували дітям і букети запашних квітів.
Приємно було малятам відчути піклування дорослих. Від імені своїх вихованців хочеться подякувати шефам за смачний подарунок. Ініціативу дзержинськбудівців варто підтримати любителям природи з інших товариств садівників.
Л.Наговіцина, завідуюча дитячим садком № 60.
"Дзержинець" 27.06.1973.
Bідбулася перша сесія XIV скликання Заводської районної Ради депутатів трудящих. Сесія розглянула організаційні питання: обрала виконавчий комітет, затвердила завідуючих відділами, утворила постійні комісії районної Ради, комітет народного контролю, а також комісії: у справах неповнолітніх, спостережну та адміністративну. Головою виконавчого комітету Заводської районної Ради депутатів трудящих обрано В.І.Клюшника, секретарем З.М.Губу.
Сесія обговорила питання про поліпшення торгового і побутового обслуговування трудящих району.
***
Відбулася також сесія Баглійської районної Ради депутатів трудящих. Головою виконкому районної Ради обрано Л.М.Глущенка, секретарем - А.М.Кошмана. Депутати обговорили заходи по забезпеченню виконання державних планів і соціалістичних зобов'язань 1973 року.
***
Таке ж питання розглянула сесія Дніпровської районної Ради депутатів трудящих. Головою виконкому обрано В.А.Гриньова,секретарем - М.Г.Грибанову.
"Дзержинець" 27.06.1973.
25 июня, в День дружбы и единения славян, в юношеском отделе Днепродзержинской центральной библиотеки им. Т.Г.Шевченко прошел День славянских игр.
Игра – самое любимое занятие детей и взрослых. Игра – самая лучшая и самая эффективная форма получения новых знаний, навыков, умений, опыта. В играх человек учится всему, что ему нужно в жизни. Именно поэтому в славянской традиции весь процесс обучения детей строился в форме игры. Однако сейчас многие взрослые не помнят игр, в которые играли в детстве. И вспоминая их на праздниках веселятся, как дети. Вспомните и вы те игры, в которые играли вы и ваши пра-пра-пра...родители. Многие из них развивают способности: ловкость, внимательность, выносливость, смекалку и т.д. Именно таким играм, как сообщила зам. директора библиотеки Татьяна Доронина, и была посвящена встреча, организованная совместно библиотекой и Центром культуры и искусств "Златоуст" для детей из Центра социально - психологической реабилитации службы по делам детей Днепродзержинского городского совета.
Библиотекарь Лариса Лощенкова рассказала ребятам о традиционных славянских играх: зазывалках, считалках, "Водяной","Жмурки","Пол, нос, потолок","Волки и овцы","Медведь и вожак", "Невод", "Удочка", "Птицелов" и др.
Дети с удовольствием играли в игры своих прадедов. Потом было традиционное славянское чаепитие с пирогом.
Директор Центра культуры и искусств "Златоуст" Светлана Волошина пригласила детей в городской парк на аттракционы. Все остались довольны проведенным днем славянских игр.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
З кожним роком змінює вигляд територія коксохімічного заводу ім. Орджонікідзе. тут збудовані асфальтові шляхи, тротуари, біля цехів посаджено багато дерев, обладнано квіткові клумби. Біля приміщення матеріального складу в минулому році посаджені фруктові дерева: яблуні, вишні і за ними уважно доглядають.
Багато попрацювали над благоустроєм своєї території працівники вуглезбагачувальної фабрики.
Але не всі піклуються про озеленення, благоустрій заводу. Біля парокотельного цеху навесні обладнали клумби, а щоб посадити квітів ніхто не подбав. Не люблять квіти і в заводській їдальні № 22. Тут на жодному столі ви не побачите живих квітів, хоч їх багато у заводській оранжереї.
С.Чумаченко, робітник коксохімічного заводу ім. Орджонікідзе.
"Дзержинець" 26.06.1952.
У клубі коксохімічного заводу імені Орджонікідзе відбувся вечір, організованний за ініціативою студентів Московського ордена Леніна хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва, які зараз перебувають на практиці на заводі.
Сотні присутніх робітників, інженерно-технічних працівників і службовців, учнівська молодь з великим інтересом прослухали літературний монтаж "Ми - за мир".
Студенти тт. Кругляк, Маленкова, Орляніна, Козловцева, Бухарова прочитали уривки з творів радянських письменників, в яких показується боротьба народів світу за мир.
А.Кравченко, завідуюча бібліотекою клубу.
"Дзержинець" 26.06.1955.
Концерт капели "Трембіта"
В літньому театрі міського парку культури і відпочинку відбувся концерт Державної заслуженої хорової капели УРСР "Трембіта".
Про любов до рідної Комуністичної партії велично прозвучала пісня композитора Филипенка "Комуністичній партії хвала". З великою майстерністю виконала капела класичні твори "Анчар" композитора Аренського на слова Пушкіна, а також вальс "Весна" Штрауса.
Друге відділення концерту розпочалося виконанням пісні "Гімн миру" композитора Молінелі (соло П.Мартиненко). Дуже добре розвучала українська пісня "Стелися, барвінку" композитора Лисенка.
Великий успіх мала солістка капели Євгенія Січкар (сопрано). Двічі вона співала "Казахський вальс" Хаміді. Слід відмітити також солістів Івна Брусника (тенор) та Василя Гарбузова (бас).
На закінчення концерту з великим темпераментом були виконані молдавська народна пісня "Вот так и только так", та віночок українських пісень в обробці львівського композитора Козака.
Концерт пройшов з великим успіхом.
П.Ігнатенко, робітник заводу імені Дзержинського.
"Дзержинець" 26.06.1955.
У ремісничому училищі № 23 створені хороші умови для культурного виховання учнів. До їх послуг в бібліотеці багато книг, журналів і газет, часто проводяться бесіди про нашу соціалістичну Батьківщину, героїчну працю радянських людей. В читальні училища часто можна бачити учнів, які уважно читають літературу.
На знімку: у читальному залі ремісничого училища № 23 (зліва направо) учні Іван Полницький, Василь Ниник, Володимир мазур, Олександр Гольдштейн.
Фото Ф.Козловського.
"Дзержинець" 25.06.1953.
Кращі сталевари третього мартенівського цеху заводу ім. Дзержинського успішно застосовують передові методи роботи запорізьких стахановців. Сталевар Михайло Матвієнко проводить послойну завлку шихти в піч з прогрівом. Плавку ще не випущено, а він уже починає заправку. Завдяки цьому його бригада систематично перевищує виробничі завдання.
На знімку: сталевар М.Матвієнко.
Фото М.Шишкова.
"Дзержинець" 25.06.1953.
В центральній Дніпродзержинській бібліотеці ім. Т.Шевченка 25 червня відбувся вечір пам'яті відомого поета, громадского діяча, лауреата літературної премії "Благовіст", дисидента Володимира Івановича Сіренка, на який зібралися його родичі, друзі, колеги, однодумці.
"Тихо, без нарікань, у восьмий день квітучого травня цього року пішов від нас Володимир Іванович Сіренко, поет, член Національної спілки письменників України, щирий патріот рідної землі, - такими словами розпочала вечір директор бібліотеки Тетяна Іванівна Герасюта. - Проте живим залишається слово поета, енергетика його духовної сили". Присутні знову почули аудіоголос свого товариша, який декламував вірш "Як умів так і жив".
Начальник управління культури Дніпродзержинської міської ради Ніна Стрілець прочитала рядки вірша Володимира Івановича. "Втративши Володимира Івановича, ми втратили не тільки поета, патріота своєї рідної країни, ми втратили свого доброго друга, - стримуючи сльозами на очах, сказала вона. - Коли я дізналася про його смерть і розповіла своїм колегам по роботі, то одна молода дівчина, спитала, як же ми тепер будем без Володимира Івановича? Він часто заходив до нас. Коли його довго не бувало, ми завжди телефонували і питали, чому він не заходив".
"Чому ми саме зібралися в бібліотеці, - спитала Тетяна Іванівна присутніх. - Тому що в 1947 році Володимир Сіренко вперше прийшов саме до нашої бібліотеки, і саме тут він знайшов і друзів, і однодумців, і шанувальників своїх численних віршів та творів прози. Саме тут він проводив вечори, зустрічі зі своїми читачами. Саме за його активної підтримки було створено і дуже плідно існувало міське літературне об'єднання імені Олекси Коваленка. І саме 29 травня на прохання його читачів ми планували творчий вечір Володимира Сіренка. Але не сталося. Тому це перша літературна зустріч без нього".
Володимир Сіренко був нагороджений відзнакою міського голови Дніпродзержинська за заслуги перед містом, державною нагородою орденом "За заслуги". Він був лауреатом міської премії в номінації "література". ЙОГО ІМ'Я ЗАНЕСЕНО ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДОВІДНИКА "ЛЮДИНА І ТВОРЧІСТЬ", ЯКИЙ ВИДАЄ ОКСФОРДСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Літературна творчість Володимира Івановича тим і унікальна, що вона пробуджує наші душі правдиво, з любов'ю, просто і чесно. І спонукає нас задуматися над цінністю нашого життя. Вічні теми про матір, Україну, українську мову барвистою ниткою ппроходять через всі його твори. Яскравим прикладом є вірш "Бережіть матерів".
Валентина Плякун, Олена Косенко (керівник фольклорного гурту "Калина"), Ігор Фень (керівник літературного об'єднання "Факел"), Тамара Шаповал (вчителька СШ № 6), Володимир Жупанов та інші поділилися спогадами про їх дружбу з Володимиром Сіренко, прочитали вірші присвячені поету, а також вірші, написані самим поетом. "Людина маючи прекрасне почуття гумору, ніколи не була смішною. Людина яка мала пафосні вірші, ніколи не фальшивила цьому пафосу", - так коротко, але так ємно сказав про Володимира Івановича інший дніпродзержинський поет Сергій Злючий.
Вечір закінчився виступом дуета бандуристок Лариси Персіянової і Тетяни Буйницької.
Текст: Віктор КУЛЕНКО.
Фотоальбом http://vk.com/album84493189_217793196