15 квітня, після двотижневої перерви, сьогісти Кам'янського провели супер-турнір у два кола.
Як повідомив президент міської Федерації сьогі Едуард Либа, контроль часу партії становив 20 хвилин + 1 хвилина бейомі. Ніхто не зміг уникнути поразок. Лідери Микола Усс і Едуард Либа виграли один у одного по одній партії. Але через поразку, яку завдав Миколі у другому турі Станіслав Шандига, перше місце дісталося Либі.
ПІДСУМКИ ТУРНІРУ
1 - Либа Едуард (7 очків)
2 - Усс Микола (6 очків)
3 - Шандига Станіслав (5 очіво)
4 - Кір'янов Дмитро (2 очка)
5 - Крікент Ігор (0 очок)
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Дніпродзержинських любителів спорту не здивуєш надмарафонськими пробігами. В нашому місті чимало прихильників бігу на довгі дистанції. Так, в індустріальному інституті імені М.І.Арсенічева вже багато років існує група бігунів-марафонців під керівництвом кандидата технічних наук К.Р.Разумовського.
На рахунку цих спортсменів - агітаційні надмарафонські пробіги за маршрутами Дніпродзержинськ - Новоросійськ, Дніпродзержинськ - Ужгород, тощо. До складу секції спортивного орієнтування Придніпровського хімічного заводу входить і група марафонців, якою керує В.М.Третьяков. Придніпровці здійснили вже пробіги за маршрутами Дніпродзержинськ - Боярка і Дніпродзержинськ - Севастополь. Всі ці спортсмени молоді за віком, у розквіті сил.
А ось напередодні нового 1982 року в нашому місті фінішували наші гості - надмарафонці кияни Андрій Романович Іваненко і Олександр Костянтинович Омельченко з Ровеньків. Сумарний вік обох спортсменів становить 123 роки.
Розпочавши біг 12 грудня з столиці нашої республіки, вони пролбігли за маршрутом Київ - Полтава - Харків - Дніпропетровськ - Дніпродзержинськ і фінішували на проспекті Пеліна біля будинку № 40, де жила сім'я Брежнєвих.
Спортсмени присвятили свій агітпробіг 60-річчю утворення СРСР і 75-річчю з дня народження Генерального секретаря ЦК КПРС, Голови Президії Верховної Ради СРСР товариша Леоніда Ілліча Брежнєва.
68-річний Андрій Романович Іваненко за спеціальністю інженер-механік, учасник Великої Вітчизняної війни. Він був поранений, відзначений урядовими нагородами. Почав бігати досить пізно, в 50 років, коли лікарі порадили вести активний спосіб життя. . З виходом на заслуженний відпочинок ветеран особливо активізувався: брав участь у легкоатлетичних змаганнях різного рангу. Пізніше став постійним учасником надмарафонських пробігів. Їх на його рахунку нині сімнадцять. У 55 років він подолав дистанцію в 1050 км за маршрутом Київ - Ужгород - Львів. Потім були забіги з Києва до Ульяновська, з Одеси у Москву, з Алма-Ати в Москву, з Ленінграда у Магадан. Найдовший із забігів Камчатка - Мурманськ (через Сахалін і Владивосток) він присвятив Олімпіаді-80. Як почесний гість міста взяв участь у традиційному святі Півночі.
У 55-річного Олександра Костянтиновича Омельченка з Ворошиловградської області, який ще продовжує працювати, більш скромний перелік участі в пробігах. Він подолав лише чотири надмарафонські дистанції.
- Я молодше Андрія Романовича на 13 років, отже у мене все ще попереду, - жартує він.
Обидва спортсмени - життєрадісні, оптимістичні за характером люди. На традиційне запитання, чи не шкодить спорт здоров'ю, відповіли:
- Здоров'я відмінне. Тиск в обох однаковий - 120 на 80.
Учасників надмарафонського забігу тепло привітали голова міського комітету по фізичній культурі і спорту А.Д.Золотухін, голова міської ради добровільного спортивного товариства "Авангард" В.А.Волошин, працівник індустріального інституту імені М.І.Арсенічева К.Р.Розумовський, чемпіон Дніпропетровської області в забігу на надмарафонську дистанцію М.Мар'янчиков і учні технікусу фізкультури.
Андрій Романович і Олександр Костянтинович подякували дніпродзержинцям за теплий прийом. Вони відвідали історичні і пам'ятні місця нашого міста.
"Дзержинець" 09.01.1982
А.Барандін, позаштатний кореспондент "Дзержинця".
На знімках: гості А.Р.Іваненко і О.К.Омельченко.
Фото автора.
В Днепре с 13 по 15 апреля проводился Кубок области по гребле на байдарках и каноэ.
Как сообщил тренер Каменской ДЮСШ № 1-"Авангард" Григорий Коломоец, эти соревнования были отбором для участия в Кубке Украины, который состоится в конце нынешнего месяца здесь же. Все наши призеры получили право в них побороться за награды.
Представители Каменского, выступая в одиночках заняли шесть первых, два вторых и одно третье места. Среди женщин Яна Ильина была первой на дистанциях 500, 1000, 5000 метров и второй на двухсотметровке. Среди девушек 2001/2002 г.р. Эльвира Гришакова (на фото) победила на дистанциях 200 и 500 метров. Обе байдарочницы тренируются в ДЮСШ № 1 у Анатолия Грабко. А два каноиста, воспитанники тренеров Григория и Ярослава Грабко (ДЮСШ № 1-"Авангард) соревновались среди юношей 2001/2002 годов рождения. Игорь Голодников стал обладателем кубка на 200-метровке и был награжден серебряной медалью на 500-метровке. Владислав Доброгрский получил бронзу на полукилометровой дистанции.
Текст Виктора КУЛЕНКА.
Встреча в Днепре не порадовала болельщиков зрелищной игрой, моментов в поединке практически не было, а вся основная борьба проходила в центре поля. Единственный шанс вырвать победу имели футболисты "Стали, однако в первом тайме Карикари не сумел реализовать выход один на один с Луниным.
"Днепр" - "Сталь" - 0:0
"Днепр": Лунин, Адамюк, Сваток, Лопыренок, Полевой, Вакулко (Когут, 80), Влад, Нагиев, Кочергин (Чеберко, 69), Лунев, Довбик (Баланюк, 74)
"Сталь": Панькив, Пашаев, Стаменкович, Ищенко, Шабанов, Леандро, Задерака (Е.Малакян, 66), Каленчук, Карасюк, Васин (Дебелко, 84), Карикари (Бой Деул, 80)
Источник http://zn.ua/SPORT/premer-liga-shahter-razgromil-olimpik-nichya-dnepra-i-stali-245718_.html
Біля трамвайного депо № 1 (вул. Макіївська) по маршруту № 4 в 1985 році на постаменті було встановлено вагон трамваю КТМ-1 з парковим номером 207, який вірою і правдою прослужив 33 роки. Зараз цей пам'тник доживає останні дні.
Ходять слухи, що його знімуть і здадуть в металобрухт. Буде дуже прикро, якщо це насправді трапиться. Адже це раритет єдиний в Україні. Та що там в Україні. На просторах колишнього СРСР їх зосталось всього три екземпляри. Хороший господар не дав би цього зробити. Відремонтований вагон міг би стати ексурсійним, як це є в інших країнах. Але в нашій ситуації потрібно хоча б зберегти те що зосталося. А після вараварського відношення залишився тільки іржавий корпус, який пофарбований з одного боку. Щось на кшталт "потьомкінських будиночків".
Ось що писала Л.Панасенко, голова профкому трамвайного управління в газеті "Дзержинець" 21 липня 1985 року в матеріалі під назвою "Вагон-ветеран":
"На адресу працівників трамвайного управління ще недавно надходили запитання: "Коли перестануть курсувати на лініях старі вагони?" І ось настав день, коли останній поїзд вітчизняного виробництва - КТМ здійснив останній рейс. Пасажирів було достатньо. І не тому, що вагон-ветеран перевозив їх безплатно. Просто людям хотілося проститися з трамваєм, що славно потрудився у своєму житті: перевіз понад п'ять мільйонів пасажирів. Почесне право управляти трамваєм в останньому рейсі було надано водію тамвайного депо № 1, кавалеру ордена Трудової Слави С.Й.Поздняк, котра 33 роки трудиться в колективі.
У цей літній сонячний день вагон-ветеран проїхав всього сім кілометрів, а за тридцять років життя подолав понад два мільйони кілометрів шляху. Схвильованими поглядами проводжали пасажири трудягу-КТМ, що прямував у трамвайне депо. Але не на майданчик для металобрухту, як його попередники, а в цех ремонту. Рішенням адміністрації, партійної, профспілкової і комсомольської організацій його буде встановлено перед в'їздом у депо.
Чимало ветеранів трамвайного управління завітали в цей день у трамвайне депо, щоб проститися із вагоном старої марки. Такі водили вони в роки своєї молодості. Серед ветеранів праці - водії О.Ф.Гречина, М.Ю.Кульбачна, Г.А.Красношлик, Л.Т.Машевська, Н.Х.Неділько та ін.".
Напередодні світлого свята в музеї історії Кам'янського дітей вчили розписувати пасхальні яйця.
Для учнів Кам'янських середніх шкіл № 9 (гурток "Сонячні барви", керівник Ганна Щербина), № 19 (гурток етнографії та краєзнавства, керівник Ірина Шестопалова) і Центру краєзнавства та туризму учнівської молоді міста Світле Анна Івашина провела майстер-клас з розпису писанок. Майстриня розповіла про історію та традиції писанкарства, символах і їх значеннях. Потім учням були роздані яйця, писачки, якими наносяться візерунки. Діти з непідробною цікавістю взялися до роботи. В процесі у одних це виходило швидко і вдало, деякі не відразу оволоділи азами розпису яєць. Заключним етапом стало фарбування яєць і зняття з них нанесеного заздалегідь воску.
Текст Віктора Куленко.
"Август 1941 года. Репрессии против мирных жителей Днепродзержинска во время фашистской оккупации". Такой была тема первого апрельского заседания краеведческого клуба "Каменское-Днепродзержинск", состоявшаяся в обновленном читальном зале библиотеки им. Т.Шевченка 13 апреля. О своих исследованиях рассказал Виктор Ольгашко.
"Когда я семь лет назад начал заниматься изучением обороны Днепродзержинска в первые дни войны с немецко-фашистскими захватчиками, то сталкивался с таким фактом, что гитлеровцы сразу же при входе в город начали расстреливать мирных жителей (в основном мужчин) и двигаться дальше, - рассказывает В.Ольгашко (на главном фото). - Меня заинтересовал этот вопрос. Тем более, что в других захваченных населенных пунктах они так не действовали. Этот факт в советские времена был как-то не очень удобным для изучения. Мы даже не знаем точно когда же точно немцы вошли в Днепродзержинск, когда началась его оккупация, когда и почему начались расстрелы жителей. Есть даты начиная с 19 августа, и даже встречаются 24 число. Возникает вопрос, а в какой же точно день она началась. Я попытался найти ответ. Кроме собранных ранее материалов, в последнее время появились картографические материалы с немецких сайтов. Кстати, во время войны немцы педантично расписывали в документах не только даты, а и время, происходящего. все это оказывает немалую помощь в исследовании периода августа 1941 года.
Если немцы при захвате Днепродзержинска заходили со стороны нынешнего железнодорожного вокзала, то я попытался восстановить события происходящие с противоположного края, с улицы Широкой. Там в районе "ЗИПа" находится памятник расстрелянным 45 гражданских лиц и 7 военнослужащих. Это задокументировано в альбоме Днепропетровского военкомата".
Почти все места расстрелов расположены по одной перпендикулярной линии к железнодорожному полотну, по ходу движения немецких войск. Именно на этой оси находятся также памятники на улицах Больничной (возле бывшей 75 медсанчасти), где захоронены более 15 человек, Республиканской (где покоятся 180 человек). О захоронении по ул.Больничной наиболее полно написал в статье "Іду і дивлюся" покойный писатель-дисидент Владимир Сиренко. Благодаря ему и был установлен этот памятный знак. Следующая братская могила была на улице Маяковского, перенесенная в 90-е годы на Соцгородское кладбище. Несколько могил есть и в районе так называемого нового поселка – улиц Кима и Скалика.
Интересные факты, что в это же время, 23 августа, в Карнауховке один из жителей сдал шестерых коммунистов. Немцы их арестовали, но потом отпустили, с условием сдать оружие, если таковое имеется. И это притом, что в Днепродзержинске расстреливали людей, а здесь миловали. Из этого можно понять, что Фашисты панически боялись партизан, а не коммунистов. Поэтому катализатором для расстрелов мирных жителей стал советский истребительный батальон во главе с Долматовым, державший оборону, а первопричиной - боязнь нападения партизан. Видно захватчики приняли разношорстный состав оборонявшихся именно за партизанский отряд. И уже точно установлено, что расстреливали гражданское население солдаты элитной дивизии СС "Викинг".
Тема исследования очень обширная, и по словам краеведа, еще далека от завершения.
Текст Виктора КУЛЕНКА.
12-13 апреля в городе Олешки (Херсконская область) прошла вторая Всеукраинская регата памяти первого президента ФАВУ В.Кохненка.
В соревнованиях "академиков" приняли участие девушки и юноши 1999/2000 годов рождения. Кандидат в мастера спорта Илья Карпов, воспитанник тренеров А.Харченко и Д.Хоросоженко из Каменской КДЮСШ "Металлург" занял первое место в одиночке.
Текст Виктора КУЛЕНКА.
Креатив-мастерская «Рукотворное чудо» работала в библиотеке-филиале № 5 накануне пасхальных праздников.
Библиотекари вместе с читателями рисовали писанки с помощью воска.
Идею проведения такого мероприятия предложила наша постоянная читательница Кузьменко Ульяна, которая уже имела опыт работы в этой технике. Она предложила книгу своего дяди Андрея Бондарука «Как написать писанку», которая очень помогла в подготовке нашей креатив-мастерской.
Техника рисования воском требует много разнообразных материалов: воск, пищевые красители, свечи, уксус, яйца и, главное, специальные писачки. Их на заказ для нас сделал хороший друг нашей библиотеки Иван Иванович Кузьминский.
Количество писачков было ограничено, поэтому мы не смогли пригласить всех желающих.
Рисование писанок оказалось не таким простым делом, как казалось сначала, однако все присутствующие с интересом погрузились в процесс работы и пытались сделать каждый свою писанку как можно лучше. Хотя данная техника и была в чем-то тяжеловатой, но очень увлекательной.
Мы предложили на выбор несколько орнаментов, а каждый ребенок имел возможность добавить к рисунку что-то свое. И в конце у каждого получилась своя неповторимая писанка.
Автор Анна Какуша