DSCF0848

В 1992 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів.

Мета такого рішення очевидна: люди з фізичними або психічними недугами повинні відчувати себе повноправними членами суспільства. Статистика стверджує, що близько 15% населення Землі інваліди. Тільки вдумайтесь у цю цифру! Вона катастрофічна і, треба визнати, зростає з року в рік. Проблеми людей з особливими потребами схожі в кожній державі. Вони стосуються не тільки медицини, освіти, працевлаштування, а й головної комунікативної сфери життя – спілкування. Люди з певними вадами ніяково почуваються в колі здорових, їм здається, що їх намагаються уникати, щоб не образити зайвим словом чи жестом. Часто відбувається і навпаки: здорові люди справді не знають, як спілкуватися з інвалідами, тому уникають їх, воліють не помічати. А між тим люди з особливими потребами здатні навчити багатьох здорових позитивному відношенню до життя. І дуже яскраво це проявляється у спорті.

В цей день у багатьох країнах світу проходять змагання, спартакіади тощо для людей з обмеженими можливостями. Учасники демонструють не тільки фізичну силу, а й внутрішні резерви організму, намагаючись довести всьому світу, що можуть жити повноцінно, яскраво, насичено.

В Україні близько 3 мільйонів людей мають статус інвалідів, і їм потрібна увага (як матеріальна - достойні пенсії, дотації, ліки, спеціальний транспорт, так і духовна – розуміння, спілкування). І не тільки 3 грудня.
Спорт є одним з тих напрямків, де люди з особливими потребами можуть проявити себе, відбутися як особистості. Як розповів начальник Кам'янського центру фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" Юрій Коновалов, не зважаючи на великі проблеми, місцеві спортсмени з інвалідністю складають дуже серйозну конкуренцію іншим спортсменам на обласних, українських та міжнародних змаганнях.

555

"В нашому місті при Департаменті з гуманітарних питань міської ради функціонує Центр "Інваспорт", - розповідає Ю.Коновалов. - З особливими спортсменами там працюють фахівці з різних видів спорту: айкідо, пауерліфтингу, шахів, шашок, настільного тенісу тощо. Команди з "Інваспорту" регулярно виступають на різних рівня змаганнях. Багато наших спортсменів стають там не просто учасниками, а призерами та переможцями. Так, наприклад, в нинішньому році майстер спорту України Кирило Іванов став чемпіоном Європи та світу з шашок, Дмитро Сорока став абсолютним чемпіоном України, та срібним призером Чемпіонату Європи та світу з армреслінгу, виконавши норматив майстра спорту України міжнародного класу. На кубку України з пауерліфтингу серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату майстер спорту України Андрій Петров став срібним призером. На чемпіонаті області його товариш Вадим Гільснєров став першим.

444

Спортсмени, які займаються кульовою стрільбою майстер спорту України міжнародного класу Віталій Плякущій, та майстер спорту України Сергій Лялін з кубку України привезли срібло та бронзу.
Валентина Плякун на чемпіонаті України з шашок стала п’ятою серед 64 учасників, а Марина Сергійчик на чемпіонаті України по шашкам-100 виборола бронзову медаль. Сергій Амелько пу київському марафоні став другим у категорії людей з особливими потребами.

 

111

Спортсмени з ураженням опорно-рухового апарату Сергій Лялін та Вадим Гільснєров приймали участь у "Іграх героїв", де показали гарну фізичну підготовку. А вже в грудні Гільснєров візьме участь у Міжнародних змаганнях "Ігри Героїв" серед параспортсменів та ветеранів АТО. На арені Київського Палацу спорту він буде змагатися з найсильнішими адаптивними атлетами світу (США, Грузії, ОАЕ) з кросфіту, стронгмену, силового фітнесу та стрільби.

У нашому місті цього року проходило багато спортивно-масових заходів. Всі вони проводились при підтримці міського голови Андрія Білоусова, який приділяє велику увагу розвитку спорту в нашому місці і зокрема спорту людей з інвалідністю. Спортсмени міського "Інваспорту" з задоволенням беруть участь у таких заходах. За пропозицією радника міського голови з питань спорту та молодіжної політики Олега Орлова були організовані тренування і запливи у відкритих водоймах на 200, 300, 500 метрів. Допомагав тренувати спортсменів Ігор Кравченко. Команда УТОГ (тренер Ігор Сергійчик) бере участь у міських та обласних змаганнях з міні-футболу, волейболу, водного туризму, шашок та шахів.
Всіх, кого стосується ця тема, міський центр фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" запрошує до спілкування та занять спортом. Наша адреса вулиця Медична, 26".

kostromina 0

 

В Харківській "Акваарені" з 23 по 25 листопада пройшов юніорський чемпіонат України з плавання. В 50-метровому басейні за нагороди боролись і кандидати в майстри спорту з Кам'янського: Назар Селезньов, Вікторія Костроміна, Анастасія Щербинська.

Восьмикласниця колегіуму № 16 Вікторія Костроміна в індивідуальному заліку завоювала дві срібні та одну бронзову медалі. На рахунку юної спортсменки також "срібло" і дві "бронзи" в естафетах. Та найприємніший сюрприз 12-річна Віка піднесла своєму тренеру Андрію Сидорченко, батькам та товаришам, ставши наймолодшим в історії плавання нашого міста майстром спорту. Це звання вона виконала пропливши свою коронну дистанцію 100 метрів батерфляєм за 1 хвилину 04,22 секунди.

В загальнокомандний кошик внесли свій вклад також Анастасія Щербинська і Назар Селезньов, які виграли відповідно одну і дві бронзових нагороди.

Потрібно нагадати, що свою майстерність спортсмени щодня шліфують в басейні "МіКомп".

РЕЗУЛЬТАТИ ПЛАВЦІВ КАМ'ЯНСЬКОГО

КОСТРОМІНА ВІКТОРІЯ (тр. А.Сидорченко, КДЮСШ "Авангард")

2 - 100 м батерфляй (1 хв. 04,22 сек.)
2 - 200 м батерфляй (2 хв. 26,49 сек.)
2 - естафета 4x100 м комбінована - жінки. Дніпропетровська область (4 хв. 35,19 сек.)
3 - естафета 4x100 м комбінована - змішана. Дніпропетровська область (4 хв. 13,80 сек.)
3 - естафета 4х100 м вільний стиль - жінки. Дніпропетровська область
3 - 50 м баттерфляй (28,92 сек.)

ЩЕРБИНСЬКА АНАСТАСІЯ (тр. А.Сидорченко, Г.Вишницька, "Авангард")

3 - 100 м брас (1 хв. 16,07 сек.)

СЕЛЕЗНЬОВ НАЗАР (тр. Г.Коломоєць, "Промінь"-ДВУФК)

3 - естафета 4x100 м комбінована - змішана. Дніпропетровська область (4 хв. 13,80 сек.)
3 - естафета 4x100 м вільний стиль - змішана. Дніпропетровська область (3 хв. 52,19 сек.)

Текст Віктора КУЛЕНКА.

 bckamenskoe12

Во второй домашней игре БК "Каменское" одержал первую в сезоне победу - над гостями из Днепра "Спарта-2". Игра состоялась при помощи депутата горсовета Сергея Мыршавки и компании "МТС БЕТОН".

Второй тур. Группа "Б"


Спарта-2  -  БК "Каменское" 48:63 (11:19,10:16,12:6,15:22)

С первой четверти каменчане захватили игру в свои руки и лишь изредка давали сопернику возможность вести игру.
Изменилась ситуация на площадке после большого перерыва."Спарта" не только смогла прийти в себя, но и почти ликвидировать 16 очковое превосходство хозяев.

Вынужденный тайм-аут от Виктора Давыденко позволил каменчанам собраться с духом и выиграть последнюю четверть 15:22 и есть первая победа в сезоне.
Самые результативные игроки в БК "Каменское"

4 Эльджун Алиев - 22 
15 Александр Чепига - 21
13 Александр Литвиненко - 11
У Спарты лучшая результативность
12 Максим Ткачук - 16
15 Павел Ивлев - 11

 

bckamenskoe1

Также этот день  были сыграны другие матчи Dnipro League
2й тур Группа Б
БК Град - Dream Team 56:78 (16:17, 18:22,4:21, 18:18)

2й тур Группа А
Днепр 3 - Элтрон 93:54 (29:9,29:15,21:15,14:15)
Новомосковск - Выбор 69:84 (14:27, 27:15, 7:19,21:23)
Приватбаскет - Спарта 76:93 (10:18, 18:30, 22:19, 26:26)
Инваспорт - выходной

 

Источник http://sports.dp.ua 

Фото Павел Дорогань

002 dniprovetsj zbirna mista6

Волейбольна товариська зустріч пройшла на паркеті КСЦ "Дніпровець" 22 листопада. Перемогла збірна міста.

Команди грали матч до трьох перемог у сетах. Перший з рахунком 25:17 виграли господарі майданчика, яких за собою вів їх капітан – Володимир Гацура. Але номінальні гості, в складі яких виступали дуже сильні волейболісти, здаватися не збиралися. Вигравши три сети поспіль – 25:18, 25:15, 25:20, вони підвели підсумок зустрічі – 3:1 на їх користь.

В.Попруга
Джерело http://sports.dp.ua 

 Misha Akulenko 56925a19baf5d3b42

Последние несколько лет постоянные слушатели радиостанции «МиКомп» привыкли начинать свой день вместе с диджеем Андреем Дашкевичем, чей голос они узнают даже в общественных местах. В обычной жизни ведущего зовут Михаил Акуленко и вне эфира он такой же, как и на работе: веселый, общительный, активный. Мы встретились с ним на «его территории» - в светлом офисе радио «МиКомп», по случаю профессионального праздника – Дня работников радио, телевидения и связи, который в Украине отмечают 16 ноября, пишет https://www.5692.com.ua/news/1873363 

Когда мечты становятся явью

- Знаете, многие люди включают для «фона» телевизор, но в моей семье всегда было заведено иначе, - делится воспоминаниями Михаил, откидываясь на спинку офисного кресла. – Я привык к радио с детства: мне нравилось это «дело». Тогда, в подростковом возрасте, лет в 14-15, у меня была мечта: работать на радио.

Но прежде чем стать радиоведущим и исполнить детскую мечту, Михаил прошел достаточно долгий путь в поиске себя: дважды поступал в университеты на «точные» специальности, но так и не закончил образование.

- Моя работа – совокупность всей деятельности, которой я занимался, - душевно улыбаясь, делится Михаил. – Участие в КВН и «Лиге смеха» дали мне ту базу, которая была необходима для дальнейшей работы на радиостанции. На радио «МиКомп» я попал в мае 2015 года.

События двухлетней давности Михаил помнит отчетливо: прийти на прослушивание ему посоветовал близкий друг – Влад Грановский, который на тот момент работал на радио «МиКомп».

- Когда шел на первое прослушивание, я уже не рассматривал работу диджея так, как в детстве. Но результаты понравились главному редактору и меня взяли на стажировку. Очень скоро я ввязался в музыкально-развлекательную эйфорию радиостанции и начал вспоминать детство: как мечтал побывать на радио, посмотреть, что и как происходит. В более сознательном возрасте мне казалось, что такая работа требует огромной подготовки, которой у меня нет. Уже после первого прослушивания, главный редактор объяснила, над чем мне нужно поработать, какие моменты в речи, поведении и языке нужно «подтянуть».

Во время стажировки, которая длилась месяц, молодой диджей, тогда еще без опыта работы, понял важную истину: «Достичь можно любой цели, если запастись терпением и уверенностью. Нельзя сходить с выбраного пути».

Первые дни работы на радиостанции не обошлись без переживаний: работа в прямом эфире подразумевает живое общение с тысячами слушателей.

- Перед первым выходом в эфир я сильно волновался от осознания того, что именно меня в эту минуту слушает множество людей. Становилось, как это модно говорить, «стремно». Но волнение быстро исчезло: любые ошибки и оговорки, которые случаются во время прямого эфира, нельзя замечать и делать на них акцент. Правильнее идти дальше, ведь уверенность – та черта характера, которая просто необходима для работы на радио.

- Получается, что боязнь эфира – самое сложное в начале карьеры? – спрашиваю я.

- Думаю, да, ведь волнение – основной враг диджея. Начинающему ведущему нужно верить в себя и быть «красавчиком».

Забавная характеристика навела меня на дополнительный вопрос:

- Как это - быть «красавчиком»?

Михаила такой вопрос нисколько не удивил, не заставил растеряться. Улыбнувшись, он спокойно пояснил свое мнение:

- «Красавчик» – сборное понятие, в которое входит уверенность, импровизация, искрометность и остроумность. Кроме того, ведущему-«красавчику» нужно поднимать интересные темы во время эфира - это привлекает радиослушателей и добавляет передаче интереса.

О «человеческой» работе

- В начале карьеры многие люди, выбравшие для себя творческие профессии, сталкиваются с непониманием родных и близких, которые по-доброму, но настоятельно, советуют выбрать «нормальную» работу. Возникали ли такие ситуации в жизни популярного диджея?

- Да, когда я начал работать на радио, родные говорили мне «классно, что ты этим занимаешься, но лучше бы нашел «человеческую» работу, занимался чем-то более полезным», - становясь более серьезным, говорит Михаил.– Для большинства людей работа в подобных сферах кажется чем-то особенным, что светит только «избранным». У них создается впечатление, что обычным людям попасть на такую работу слишком сложно.

- Сейчас, спустя 2 года на радио, родные и близкие поддерживают тебя?

- Да, мои родные пересмотрели свое отношение. Они поняли, что я выбрал такой путь. От моей работы у них только позитивные впечатления. Вообще, радио «МиКомп» существует достаточно давно и огромное количество людей, работавших здесь ранее, пошли по этой стезе дальше – начали работать на крупных радиостанциях столицы. Я думаю так: радио – магическое место, которое оставляет отпечаток на всех сотрудниках.

Со временем Михаил начал чувствовать себя в эфире гораздо увереннее и даже нашел универсальные рецепты от возможных конфузов.

- Курьезные ситуации в прямом эфире периодически возникают и будут возникать в дальнейшем, ведь моя работа связана с людьми. Если есть 10-15 секунд на то, чтобы придумать искрометный ответ – хорошо, а если времени нет – импровизирую на ходу.

Засмеявшись, Михаил припоминает забавный случай из практики:

- Как-то дозвонившийся человек попросил спеть в прямом эфире. Петь априори не просто, а вот если нет голоса и слуха…, - не переставая улыбаться, Михаил продолжает. – Получается дикое действо. Но меня радует, что такие люди есть, и что они смелые.

- Есть люди, которые, дозвонившись на радио, пытаются поставить ве-дущего в тупик, показать, насколько они остроумны?

- Да, такие люди тоже есть, но в общении с ними нужно найти моментальный компромисс и свести возможный конфликт на «нет». 

Получается, что юмор – универсальный способ решить проблему? - спрашиваю у Михаила.

- Конечно! Юмор – такая штука, которая спасает везде и всегда, а потому конфликты сглаживаю именно так. Но если в прямом эфире происходит что-то максимально критичное, например, слушатель решил сказать что-то неприемлемое, озвучивает призывы к войне или что-то в этом роде, мы выключаем связь и благодарим за телефонный звонок. Потом добавляю «так делать нельзя, вы нехороший мальчик /девочка».

Хочется еще больше, хочется еще круче

У людей, далеких от радиоэфиров, может сложиться впечатление, что в работе радиоведущего нет ничего сложного: сидишь себе в теплом офисе, «починяешь примуса», не трудишься в горячем цеху. Но на самом деле, дела обстоят иначе: рабочий день диджея не знает и минуты покоя:

- На «МиКомпе» радиоведущий выполняет достаточно большой объем работы: ведем передачи, принимаем заказы на музыку, общаемся с радиослушателями, передаем «приветы». До самого завершения смены я нахожусь в постоянном движении: что-то делаю, говорю, придумываю.

Вдохновение, необходимое для такой творческой и насыщенной работы, молодой диджей сравнивает с аппетитом и охотно делится своим виденьем:

- Вдохновение появляется от того, что ты получаешь кайф от самого процесса работы, как аппетит, который приходит во время еды. Когда занимаешься эфиром, выполняешь заказы, играешь в игры, общаешься со слушателями – как будто заводишься изнутри. Хочется еще больше, хочется еще круче. Получается так: ты заводишься с самого утра и до конца рабочего дня продолжаешь синтезировать энергию и позитив, которые достаются радиослушателям.

Про энергию и позитив Михаил не преувеличивает: его речь быстрая и живая, а потому собеседник постепенно привыкает и подстраивается под этот ритм. Такая манера общения характерная для людей, ведущих активный образ жизни. Радиоведущий именно такой человек – помимо основной работы он успевает совмещать сразу несколько видов деятельности: вести корпоративы, участвовать в КВН. Но жесткий график имеет свои особенности, ведь для простых жизненных радостей остается крайне мало времени.

- Стараюсь использовать время максимально эффективно, ведь КВН и «Лига смеха» отнимают уйму времени. Я считаю, что для того, чтобы чего-то добиться, нужно посвящать делу 95, а то и 100% времени. Делать это нужно так, чтобы не опаздывать в других сферах. Свободное время стараюсь посвящать семье и любимой, ведь с друзьями я успеваю увидеться и на работе.

Достаточно трудно представить человека, особенно творческого, который может быть продуктивным 24 часа в сутки. Ведь порой творческие люди склонны чередовать излишнюю активность с полным бездельем.

- Действительно ли не возникает необходимости в праздном «ничегонеделанье»?

- О-о-очень возникает, - широко улыбаясь говорит Михаил. - Иногда мой график слишком напряженный и после я чувствую себя крайне вымотанным, как морально, так и физически. В таких случаях мне нужно минимум полдня, чтобы восстановиться: просто полежать и ничегошеньки не делать. Наверное, если рассматривать распределение времени с точки зрения прагматики – это плохое занятие, но оно необходимо, чтобы нормально трудиться в дальнейшем и заниматься тем, что нравится и приносит удовольствие.

Призери шашкового турніру
 
Минулої неділі, 26 листопада, на спортивній базі по проспекту Конституції, 2а пройшли змагання з шашок серед спортсменів з особливими потребами, присвячені до Міжнародного дня інвалідів.
 
Суддя змагань національний гросмейстер з шашок Людмила Сивук зафіксувала, що серед чоловіків зі сто відсотковим результатом загальну перемогу отримав Віктор Штефан. Друге місце зайняв Ігор Сергєйчик. Третім став Дмитро Космовський. У жінок найкращі результати показала Ольга Маркітан. Другим і третім призерами відповідно стали  Валентина Плякун і Наталя Самоукова. Всі призери отримали медалі та грамоти з рук начальника Кам`янського "Інваспорту" Юрія Коновалова. 

 

Укртелеком после ремонта

Вхід в "Укртелеком". Верхнє фото. 28.07.2005.

 

Відділ науково технічної інформації ДМК

Вулиця Ігнатія Ясюковича. Відділ науково-технічної інформації ДМК. 17.10.2015.

 

Вулиця Басейна

 

Вулиця Басейна. 15.09.2017.

 

Вулиця Чорновола 77

Вулиця Чорновола, 77. 04.07.2014.

 Строение возле Русалки

 

Довгобуд поруч із ВОК "Русалка". 01.07.2005.

Текст і фото Віктора КУЛЕНКА.

Старт август 1959

Старт легкоатлетичного забігу на стадіоні "Перемога". Серпень 1959 року.

 

Таркін

 

Олександр Таркін, керівник спортивно-оздоровчого клубу "Айболить". 21.12.2010.

 

Кубок Прометея 2012

 

Плакат, надрукований до проведення Кубку "Прометея" зі стрітболу. 09.09.2012.

 

 Посвідчення судді першої категорії

Посвідчення № 53 Альони Губарєвої, що вона є суддею першої категорії з шашок. 22.10.2012.

 

Бройтман

18 жовтня 2013 року в Києві пройшла конференція федерації шашок України. За результатами голосування два представника нашого міста увійшли до складу її керівних органів. Леонід Бройтман (на фото) був обраний першим віце-президентом, а Альона Губарєва - секретарем тренерської ради.

Текст Віктора КУЛЕНКА.

 20 річчя ТЮГ
 
В 2017 році колишньому Палацу піонерів, а нині Центру позашкільної роботи та дитячої творчості виповнилось 78 років. Архівні фото  охоплюють період семидесятих-двохтисячних років. Деякі публікуються вперше. Серед них чимало знімків, зроблених гуртківцем Михайлом Лібенсоном.   
 
20-річчя Театра юного глядача (ТЮГ). Жовтень 1979 р. Зустріч гуртківців різних років. Сидять (зліва направо) Володимир Крошинін, Юрій Питель, керівник гуртка крою та шиття, Лідія Дунас, Галина Міхненко. Стоять (справа наліво) директор Палацу піонерів Майя Петрівна Сидоренко, завуч Дар`я Петрівна Дорошенко. Далі гуртківці Людмила Романко (четверта), Михайло Лібенсон (п`ятий). Верхнє фото.
 
Покладення квітів до памятника Леніна
 
Гуртківці Палацу піонерів несуть квіти до пам`ятника Леніна. Позаду палацівський автобус. 
 
Пікнік
 
На пікніку. На задньому плані Майя Сидоренко. Праворуч Микола Триндик, Володимир Лихошерстов.
 
ТЮГ
 
Гуртківці ТЮГ.
 
 
39 Макет корабля
 
Експонат виставки міського Палацу піонерів ім.Кошового. 1987 рік.
 
Текст Віктора КУЛЕНКА.