"БУДЗАГОНІВЦЕМ БУТИ ПОЧЕСНО"
Коли на лівобережжі вперше з`явився будзагін МЖК, мало хто тоді вірив, що вчорашні металурги, хіміки, вагонобудівники спорудять дім своїми руками. Спорудили. Та ще й гарний який! Чотирнадцятиповерховий будинок у першому мікрорайоні став окрасою лівобережжя, гаромонійно вписався у його архітектурний ансамбль.
А справу, що почали перші емжековці, продовжують їх ровесники. Сьогодні тут же, на лівобережжі, вони споруджують два будинки. На одному з них і трудяться хлопці, котрих ви бачите на знімку. Зліва - Сергій Похил. Працює він газорізальником у конвертерному цеху Дзержинки. Це його основна професія. Нині ж, у загоні МЖК, Сергій став муляром. І може, не професіонал він, бо на все потрібен час, та працює бездоганно. Тому й довірили йому передати бодай і невеликий, але все-таки досвід тим, хто споруджуватиме житло наступного року.
Будзагонівцем почесно бути. Але стати ним непросто. Треба сумлінно трудитися, брати активну участь у громадському житті. Таке право заслужив і комсомолець Юрій Лікар (на знімку справа), слюсар по ремонту металургійного устаткування аглоремонтного цеху. Сьогодні він ще не споруджує свого будинку, а лише вчиться як класти цегляне мурування, виконувати інші будівельні роботи. Про всі ці тонкощі йому якраз і розповідають Сергій Похил, його товариші по будзагону.
Цеглинка до цеглинки - і зростає дім на лівобережжі. Мине небагато часу, і десятки молодих, щасливих сімей справлятимуть у ньому новосілля. А на підприємствах, де трудяться емжековці, поменшає черга на житло. Бо ж МЖК сьогодні - один з реальних шляхів вирішення житлової проблеми.
Фото і текст В.Стороженка.
"Дзержинець" 10 липня 1987 року.
"МУЖНІ СЕСТРИ"
"Дзержинець" 15 липня 1987 року.
На річц Оріль з 10 по 12 липня проходив відкритий турнір Кам`янського з ловлі риби (фідером з берега) серед спортсменів з ураженням слуху.
За повідомленням начальника міського "Інваспорту" Юрія Коновалова, в змаганнях взяли участь понад 30 рибалок з Дніпра, Кривого Рогу, Запоріжжя, Новомосковська, Кам'янського. В особистому заліку перше і друге місця зайняли кам'янчани Юрій Сунцов і Андрій Затульний. Замкнув призову трійку гість з Кривого Рогу Віталій Галич.
У командному заліку перемогу здобули місцеві рибалки Юрій Сунцов і Андрій Затульний. "Срібло" на рахунку команди з Кривого Рогу (Віталій Галич, Дмитро Костенко). Третє місце у представників Дніпра (Юрій Рарог, Андрій Вашетьков).
Всі призери отримали в нагороду медалі, грамоти та цінні подарунки.
Велика радість у цих дівчат. Вони успішно закінчили 11-річку. Навчаючись в школі, вони одночасно проходили практику в дитячих садках міста і зараз готуються стати виховательками. Хай щастить їм на благородній ниві виховання підростаючого покоління.
На знімку: група випускників 11 класу школи № 5 (справа наліво) Ліда Голодна, Лариса Діденко, Люда Бограчевська, Оля Біленко, Оля Кучаєва та Люба Дмитрієва.
Фото І.Василенка.
"Дзержинець" 14.07.1966.
Плюс "Весна"
В травні цього року на Дніпродзержинських Черемушках прийняв перших глядачів літній кіномайданчик, філіал кінотеатру імені Т.Г.Шевченка. Йому дали назву "Весна". Жителі Черемушек люблять "Весну" і називають її кінотеатром. Адже це поки що єдине вогнище культури в цьому районі.
"Весна" має стаціонарну кіноустановку, "голубий зал" на 350 місць. Щодня, крім п`ятниці, тут демонструються фільми, ті ж самі, що і в кінотеатрі ім. Т.Г.Шевченка.
За два місяці "Весну" відвідали тисячі жителів. Щовечора тут збираються сотні людей. Не завадило б подумати , як поєднати демонстрування фільмів із кращим проведенням масової політичної роботи серед жителів.
О.Андрієнко.
"Дзержинець" 10 липня 1966 року.
Нас добре обслуговують
Хочеться сказати кілька хороших слів про працівників кафе "Волна", що на лівому березі Дніпра. Кафе працює від їдальні № 5 тресту їдалень. Добре трудиться завідуюча Г.М.Безотосна, бригадир поварів О.І.Пономаренко, буфетниця Зоя Русанова.
В кафе смачно готують страви, різноманітне меню. Тут є не тільки холодні закуски, а й гарячі. Не забули і про дітей. Для них також є великий вибір страв. Приємно тут посидіти відпочиваючим.
Д.Глушко, черговий по вокзалу ст.Дніпродзержинськ.
"Дзержинець" 14 липня 1966 року.
На ігровому майданчику СШ № 24 вчора, 11 липня, відбувся турнір "Футбол - це життя", який організували заступник міского голови Костянтин Саусь і Федерація футболу міста Кам`янске (президент Едуард Коряк).
Чотири команди футболістів-ветеранів (Кам'янські "Хімік", "Металург", "Дзержинець", а також колектив "Дніпро" з обласного центру) за коловою системою зустрічалися між собою. Родзинкою змагань стала участь в команді гостей Олімпійських чемпіонів 1992 року Євгена Яровенка та Олексія Чередника, а також Олега Тарана, який відзначився трьома голами в "золотому" матчі Дніпропетровського "Дніпра" проти Московського "Спартака" в 1983 році.
Початку турніру передувала церемонія його відриття. Присутніх вітали організатори спортивного заходу, які з величезною вдячністю поставилися до всіх футболістів, виявивших бажання зустрітися на футбольному полі. В подальших їхніх діях на зеленому газоні глядачі побачили ту ж невгамовну пристрасть, яку гравці показували в свої минулі роки. "Дай Боже кожному молодому футболісту показати той рівень гри, який наші ветерани продемонстрували сьогодні", - сказав один з вболівальників, подивившись їхнї дії на полі.
Приємним сюрпризом стало нагородження пам'ятними сувенірами футболістів-ветеранів, яким в поточному році виповнилося 50 років. Такої честі удостоїлися Едуард Іванов, Андрій Широкий, Віталій Горохов.
"Я сам не очікував, що на наш турнір приїдуть чемпіони Олімпійських ігор у Сеулі, які тоді в фіналі перемогли самих королів футболу, збірну Бразилії. Навіть сама їх присутність задає тонус в кожній грі. І нехай сьогодні ми проводимо матчі на міні-стадіоні за правилами міні-футболу, але вже восени такі змагання пройдуть на великих полях. Відкрию секрет, до нас приїдуть вже не одна, а чотири команди гостей. Це буде турнір міст", - повідомив Едуард Коряк.
"Дуже приємно, що незважаючи на всі складнощі пов`язані з карантином, ви змогли зібратися на цей турнір. І подвійно приємно зустрітися з моїми давніми друзями, побачити їх в грі, - зазначив у вітальній промові під час відкриття турніру К. Саусь. - Я радий, що свого часу футбол для мене став рідним видом спорту. А ще мені приємно усвідомлювати, що якщо ми ще недавно їздили на турніри в Дніпро та інші міста тільки тому, що в Кам'янському не було відповідних умов, то зараз у нас з'явилися сучасні футбольні поля та майданчики. Хочу сказати, що ми почали велике спортивне будівництво, і до кінця року будуть введені в дію чотири великих універсальних мультістадіони, на яких будуть проводитися не тільки футбольні матчі, а і легкоатлетичні зустрічі. А сьогоднішній турнір - це негласний початок великого розвитку футболу в нашому місті. Як тільки ми презентуємо відкриття нових стадіонів, відразу ж приступимо до створення Академії футболу, про яку давно мріємо".
Враженнями про організацію турніру поделілились гості. Олег Таран, який пограв у командах СРСР, Ізраїлю, Марокко сказав, що такі турніри приносять користь для розвитку футболу, і зокрема на таких прикладах вчаться юні гравці. "А для нас ветеранів, це можливість ще раз зустрітися з друзями. Перед нами не ставляться завдання перемогти будь-якою ціною. Ми граємо в своє задоволення", - сказав він.
Після урочистої частини було оголошено, що турнір починається з матчу між командами "Дніпро" і "Металург". У цій зустрічі вболівальники змогли на власні очі переконатися у нев'янучій грі метрів футболу, які виступали на полях багатьох країн світу, гравців Дніпропетровського "Дніпра" 80-х років Сергія Башкірова, Олексія Чередника, Олега Тарана, Євгенія Яровенка та їх товаришів. І не дивно, що гості перемогли 4:1. Два м'ячі на свій рахунок записав О.Таран.
У наступній грі завдяки голу Євгена Оніпко, перемогу над "Хіміком" здобув майбутній переможець турніру команда "Дзержинець".
Футбольна "заруба" між "Дзержинцем" і "Хіміком" завершилася нічийним рахунком 3:3.
І, як виявиться далі, вирішальною зустріччю стала гра між "Дніпром" і "Дзержинцем". Кам'янчани повністю переграли дніпрян. Остаточний рахунок 3:0. Голи забили Ваврищук і Оніпко (2). І навіть розгром 4:1, вчинений "Дніпром" над "хіміками", не допоміг гостям піднятися вище другого місця. Остання гра між "Металургом" і "Дзержинцем" завершилася "всуху".
Під час церемонії закриття турніру, грамотою був нагороджений ветеран футболу Володимир Антонович Флокій. Свою порцію нагород отримали люди, які висвітлюють спортивне життя міста, журналісти Віктор Куленко і Світлана Брижа, фотограф-аматор Сергій Захарчук. А також заступник президента міської федерації футболу Ігор Ігнатенко, працівники управління молоді та спорту Анна Ванюшкіна, Аліна Жиронкіна, медсестра турніру Дарина Золкіна і суддя змагань Елнур Аллахвердієв.
Красиві статуетки отримали кращі гравці команд - Віталій Горохов ("Хімік"), Євген Оніпко ("Дзержинець"), Юрій Гуляєв ("Металург"), Євген Яровенко ("Дніпро"). Від імені ветеранів "Дніпра" капітан команди Євген Яровенко подякував Костянтина Вікторовича Сауся за організацію даного турніру. "Найголовніше, що у вас є така людина, яка все доводить не словами, а справами. Без минулого немає майбутнього. Сьогодні немає переможців і програвших. Ми всі перемогли. Ми зустрілися, поспілкувалися. Сподіваюся, що і в подальшому будемо зустрічатися вже на великих полях", - сказав Є.Яровенко. А свою нагороду Євген передав Віталію Сахацькому, якого він вважає найкращим у своїй команді.
Разом з капітаном команди-переможниці "Дзержинець" Валерієм Палійчуком, радість перемоги відчули Олег Кришин, Євген Чернишук, Віталій Ваврищук, Ігор Стежко, Сергій Хомчик, Іван Решетило, Владислав Кульбашний.
Футбольне свято завершилось колективною фотосесією.
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ
1 - "Дзержинець" (7 очок)
2 - "Дніпро" (6)
3 - "Металург" (2)
4 - "Хімік" (1)
"Дзержинець" 11 липня 1961 року.
"САНІТАРНА ОСВІТА НА ДЗЕРЖИНЦІ"
"Дзержинець" 11 липня 1961 року.
Микола Купріянович Сутяга, якого ви бачите на знімку вгорі, трудиться будівельником більше двадцяти років. Частка його праці вкладена в багатьох новобудовах нашого міста. Микола Купрянович цінує робочу хвилину, по-господарськи ставиться до сировини і матеріалів. Зараз колектив його бригади працює точно за графіком на спорудженні нової лікарні на проспекті Леніна. Її будівництво веде управління № 3 тресту "Дніпродзержинськміськбуд". Будівельники змагаються за дострокове введення об`єктів. Неодноразово переможницею виходила бригада мулярів М.І.Романенка з цього управління. На знімку ви бачите трудівників передового колективу: (зліва направо) М.А.Бережний, С.В.Бережний, Г.І.Сокирко, Г.М.Бережна, Л.Ф.Куцибіна та Н.В.Іванченко.
Фото А.Циганка.
"Дзержинець" 10 липня 1979 року.
У Кам'янському 6 липня представники громадських спортивних організацій звернулися до мера міста Андрія Білоусова з проханням відновити роботу секцій, що діють на базі комунальних навчальних закладів. Через карантинні обмеження в Кам'янському стало неможливо працювати з дітьми у віці 6-12 років. У неолімпійських видах спорту ця категорія дітей є основною. На думку керівництва Кам'янської федерації кіокушин-кан карате, в умовах децентралізації влади, місцева влада має можливість і повноваження самостійно регулювати і розробляти правила роботи спортивних секцій в умовах карантину. Звернення підписали: Федерація Айкідо «Сакура», Центр бойових мистецтв «СПАРТА», Кам`янська Федерація черлідингу групи підтримки спортивних команд, Кам`янська федерація кіокушин-кан карате.
У Кам'янському карантинні обмеження повністю зірвали роботу спортивних секцій. Найбільше постраждали неолімпійські види спорту, які не представлені в міських спортивних школах. В історії нашого міста вже був сумний випадок, коли в 90-х роках, в період бурхливої приватизації містоутворюючих підприємств, припинили працювати спортивні секції та туристичні клуби, які діяли при профспілках. Саме тоді практично повністю зникли не просто окремі федерації і клуби, а цілі види єдиноборств: бойове ушу, традиційне карате, кікбоксинг, таїландський бокс, рукопашний бій та ін. На межі зникнення виявилося і кіокушин карате, секції якого існували на базі профкому ПХЗ. Це був дуже важкий період, як для тренерів, так і для вихованців, через відсутність умов для занять багато хто був змушений припинити тренуватися. На жаль, не всі тренера і спортсмени змогли успішно перекваліфікуватися і піти працювати в інші сфери. До речі, на думку представників правоохоронних органів, однією з головних причин сплеску криміногенної обстановки в 90-х роках є припинення повноцінної роботи спортивних секцій та клубів. У місцевих засобах масової інформації неодноразово згадувалося, що в той період в Дніпродзержинську налічувалося понад 40 організованих угруповань, що займалися бандитизмом і рекетом. На думку керівництва Кам'янської федерації кіокушин-кан карате, цієї ситуації можна було б уникнути, якби з боку місцевої влади були прийняті відповідні організаційні заходи.
"Нам довелося витратити багато зусиль, щоб відновити в Кам'янському роботу секцій з кіокушин карате і вибудувати чітку спортивну діяльність: семінари, іспити, спортивно-оздоровчі збори, змагання. Однак всі наші спортивні та організаційні досягнення можуть бути повністю перекреслені через карантинні обмеження і неможливості працювати з юними і дорослими вихованцями. Ми не хочемо повторення сумного досвіду 90-х років минулого століття, коли в Кам'янському деякі види єдиноборств практично повністю зникли. Ми впевнені, що сьогодні, в умовах децентралізації, громадськість з місцевою владою можуть вжити заходів, які допоможуть відновити повноцінну роботу спортивних секцій", - заявив Євген Колішевський, президент Кам'янської федерації кіокушин-кан карате.
