Партія і уряд приділяють велику увагу благоустрою нашого міста. Нещодавно одержано повідомлення, що з московського трамвайного парку буде передано нашому місту 12 моторних вагонів. Крім того в цьому кварталі 4 вагони комунальники Дніпродзержинська одержать з Харкова. Трамвайний рух в місті і, зокрема на другому маршруті, буде значно поліпшено.
"Дзержинець" 29.05.1951.
На базе Днепропетровского транспортно-экономического колледжа 28 мая прошла областная спартакиада по военно-спортивному многоборью среди вузов I-II уровня аккредитации.
Как сообщил тренер ДКФВ Сергей Гужва, в соревнованиях, кроме его воспитанников, приняли участие три команды из Днепропетровска и одна из Кривого Рога. В многоборье входили бег на 100 метров, подтягивание на перекладине и стрельба с пневматической винтовки с растояния 10 метров. Каждая команда состояла из восьми человек.
"Первым выдом соревнований был бег на 100 метров, где окончательный результат округлялся и бралось среднее время, - рассказывает С.Гужва. - Здесь наша команда показала лучшый результат этих соревнований, в среднем наши ребята пробежали спринтерскую дистанцию за 12,1 сек.
Во время подтягивания на перекладине мы столкнулись с очень паршивым судейством, в результате парни не могли подтянутся больше 26 раз. В стрельбе
судьи также намудрили с подсчетом очков. В результате команда ДКФВ заняла третье место. По мнению военрука нашей команды А.Валенка, ребята очень достойно выступали в каждом виде, но все испортили арбитры, старавшиеся подсудить в свою пользу".
СОСТАВ КОМАНДЫ ДКФВ
Гаврик Станислав
Коваль Никита
Курдес Богдан
Карпенко Богдан
Лебедь Валерий
Товтын Виталий
Селянкин Владислав
Музыченко Сергей
Тест: Виктор КУЛЕНКО.
Сборная команда ДКФВ принимала участие в легкоатлетических соревнованиях, входящих в зачет областной спартакиады среди вузов I-II уровня аккредитации. Там же, в Днепропетровске, параллельно проходил чемпионат области среди юниоров и молодежи.
Как сообщил тренер ДКФВ Сергей Гужва, на беговые дорожки выходили спортсмены четырех команд из Днепропетровска (монтажный техникум, колледж тихнологии и дизайна, транспортно-экономический колледж, радиоприборостроительный колледж) и двух из Днепродзержинска (ДКФВ и металлургический колледж).
"Сборная ДКФВ выставила команду с 13 спортсменов, - рассказывает С.Гужва. - И 11 человек привезли домой 20 наград. В первый день ребята завоевали 9 медалей. Два "золота" на счету спринтеров и одно в метании молота. На стометровке в финале "А" отличился студент второго курса Станислав Гаврик, показавший результат 11,1 сек, а также Юлия Соколова, пробежавшая 400 м за 1 мин. 01 сек. Светлана Озерная, метнув 3-килограммовый молот на 45 м 15 см, побыла свой личный рекорд и выполнила норматив первого спортивного разряда. Второе место в беге на 400 м занял Виталий Товтын, показавший результат ровно 51 секунду. И В.Товтын и Ю.Соколова завоевали еще и по серебряной медали на дистанции 200 метров. "Бронза" в активе Валерии Устименко, преодолевшей 400 метров за 1 мин 06 сек, и у Лины Дорошенко (1500 м).
Самым интересным и зрелищным легкоатлетическим видом стала эстафета 4х100 м у юношей. Наши ребята (Виталий Товтын, Богдан Курдес, Игорь Рыкус, Валерий Лебедь) до третьего этапа бежали третьими, но на финише показали второй результат - 45,0 сек, пропустив вперед лишь бегунов колледжа технологии и дизайна".
Урожайным на золотые медали для нас стал второй день. "Юлия Кушка на последних метрах трехкилометровой дистанции подвернула ногу, - продолжает рассказывать тренер. Но мужественная девушка продолжила бег и стала первой, кстановив личный рекорд. Валерия Устименко на 800-метровке показала результат 2 мин. 40,5 сек. и завоевала первое место. Валерий Лебедь на 200-метровой дистанции стал первым с результатом 23,2 сек. В тяжелой борьбе Игорь Книжник обогнал всех соперников на дистанции 800 метров и показал результат 2 мин 02 сек. В спринте на 200 метров отличились две "физкультурницы". Первое место с результатом 27,2 сек. заняла Юлия Соколова, а Анастасия Жукова была третей. "Серебро" завоевал Александр Бычек в беге на 800 м (2.03,7 сек). Бронзовыми призерами стали Виктория Ярмола и Владислав Селянкин в беге на 800 м, Игорь Рыкус - на 200 м (23,2 сек.), Богдан Карпенко, толкнувший ядро весом 7 кг 257 гр на отметку 11 м 30 см".
На счету спортсменов ДКФВ пять четвертых мест – Рыкус Игорь (прыжки в длину) Коваль Никита (200 м), Липодат Яна (100 м), Коваль Никита (100 м) и шесть пятых - Курдес Богдан (200 м), Карпенко Богдан (200 м), Книжник Игорь (400 м), Липодат Яна (200 м), Лесовой Евгений (400 м), Волоконский Дмитрий (100 м).
По мнению тренеров команды ДКФВ по легкой атлетике В.Блюдо, С.Наволочки и Ю.Янченко, присутствовавших на соревнованиях, днепродзержинская команда выступила на хорошим уровне и имеет в дальнейшем хорошие перспективы.
МЕСТА, ЗАНЯТЫЕ ЛЕГКОАТЛЕТАМИ ДКФВ
ПЕРВОЕ МЕСТО
Гаврик Станислав (бег 100 м)
Соколова Юлия (бег 400 м)
Озерная Светлана (молот)
Кушка Юлия (бег 3000 м)
Устименко Валерия (бег 800 м)
Лебедь Валерий (бег 200 м)
Книжник Игорь (бег 800 м)
Соколова Юлия (бег 200 м)
ВТОРОЕ МЕСТО
Товтын Виталий (бег 400 м)
Товтын Виталий (бег 200 м)
Соколова Юлия (бег 200 м)
команда в эстафете 4Х100 м
Бычек Александр (бег 800 м)
ТРЕТЬЕ МЕСТО
Устименко Валерия (бег 400 м)
Дорошенко Лина (бег 1500 м)
Жук Анастасия (бег 200 м)
Ярмола Виктория (бег 800 м)
Селянкин Владислав (бег 800 м)
Рыкус Игорь (бег 200 м)
Карпенко Богдан (ядро)
Места, занятые командами:
1 - Днепропетровский монтажный техникум (11705 баллов)
2 - Днепродзержинский колледж физического воспитания (10308)
3 - Днепропетровский колледж технологии и дизайна (9993)
4 - Днепропетровский транспортно-экономический колледж
5 - Днепропетровский радио-приборостроительный колледж
6 - Днепродзержинский металлургический колледж
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Транспортна площа до появи на ній пам`ятника Леніну (1957 рік)
Сьогодні, 29 травня, на сесії Дніпродзержинської міської ради голосами 50 депутатів було прийнято постанову про перейменування площі Леніна, розташованої на перетині проспекту Леніна з вулицями Сировця і Широка, на Майдан Героїв. Це вже третя назва головної площі нашого міста.
Після відкриття в Дніпродзержинську 7 листопада 1958 року пам'ятника Леніну, бронзова фігура вождя світового пролетаріату стала місцем паломництва молодят, які покладали квіти біля її підніжжя, учнів шкіл, вихованців дитячих садків. Найпершою згадкою про таку екскурсію стала замітка "Біля пам'ятника Леніну" виховательки дитячого садка № 16 Т.Головатої, надрукована в "Дзержинці" 20 грудня 1958 року. "Відкриття пам'ятника геніальному вождю трудящих В.І.Леніну є великою радістю для всіх трудящих нашого міста. Вихователі дитячого садка № 16 розповілі дітям про життя і діяльність засновника першої в світі соціалістічної держави, за того, хто всі свои сили і життя віддав для щастя народу, для щасливого дитинства в нашій країні. Діти виявили бажання сходити до пам'ятника, подивитись і покласти біля нього квіти. Таку екскурсію ми провели. Дітям було розказать, хто автори пам'ятника, з якого матеріалу він зроблений. Діти читали вірші про В.І.Леніна, поклали біля підніжжя пам'ятники живі квіти".
Площа Леніна 1958 рік
Площа Леніна 1960-і роки
Але не гоже було знаходитися пам'ятнику вождя світового пролетаріату на якїйсь Транспортній площі. Тому вже в кінці грудня того ж року її "на прохання трудящих" (як це завжди робилось старше покоління знає. - прим. автора) перейменували на площу Леніна. "Виконком Дніпродзержінської міської Ради депутатів трудящих перейменував Транспортного площу в площу імені В.І.Леніна. Це найбільш благоустроєне і найкрасивіше місце в Дніпродзержинську. Площу біля міського театру імені Лесі Українки названо Комсомольська", - таке невелике повідомлення було надруковано в "Дзержинці" 24 грудня 1958 року.
АРХІТЕКТОР ГОЛОВНОЇ ПЛОЩІ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА
Бувають неймовірні збіги, що народжують легенди, - розповідає Людмила Глок. - 25 вересня 1943 взвод старшого техніка-лейтенанта Олега Петрова з 273-ї окремого інженерного батальйону переправляв перших бійців 236-ї дивізії на плацдарм у Сошиновці-Аули. І за цей подвиг командир був представлений до ордена Червоної Зірки.
Демобілізований офіцер, знявши погони, повернувся до своєї спеціальності архітектора в Дніпропетровськ. І там доля звела його з ровесником, головним архітектором Дніпродзержинська Сергієм Брусовим. Петров був родом з Харкова, але закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут. А Брусов закінчив перед війною Харківський будівельний. І йому конче потрібні були професійні архітектори, яких у той час гостро не вистачало для індивідуального проектування житлових будинків, передбачених за новим генпланом.
У Петрова роботи було повнісінько і в обласному центрі, який треба було піднімати з руїн. Але Брусов побачив його проекти в стилі «переможного ампіру» і таки вмовив взятися за новий квартал на новому центральному проспекті, позначеному на плані як вулиця Нова Запорізька.
Зараз, коли О.Б. Петрова називають творцем дніпропетровської архітектурної школи, коли спроектовані ним будівлі є окрасою обласного центру, особливістю його стилю називають вміння підкорити рельєф будь-якої складності функціональної доцільності. «Будинок зі шпилем» у Дніпродзержинську - яскраве тому підтвердження. Архітектор, спорудивши 7 поверхів «вежі», вписав його під кутом у вулицю Широка.
"Будинок зі шпилем"
«Петровський квартал» - три будівлі, розташовані між Широкою і Цегельним провулком. Об'єднані почерком майстра, вони абсолютно не схожі один на інший. І хоча майбутній проспект Леніна замислювався широким, що дозволяє перегляд фасадів нових будинків, "ландшафтні дизайнери", висаджуючи високорослі дерева, на жаль, закрили будівлі. Це заважає їх цілісному сприйняттю. А фасад будинку, що виходить на Цегляний провулок, взагалі не проглядається в створеному архітектором урочистій пишноті, яку видно хіба що на старих фото. На місці цегельного куба п'ятиповерхівки по проекту повинна була знаходитися площа. У декорі «петровського кварталу» багато атрибутики перемоги - лаврове листя, перевите стрічками, зірки на фронтонах, арки. У той же час національний колорит виражений у квітковому орнаменті.
Площа Леніна 1952 рік
«Будинок зі шпилем», точніше, його «вежа» в 7 поверхів, де на шести розташовані квартири, залишався довгі роки єдиною висоткою Дніпродзержинська. Колони на сьомому поверсі вежі - модернізованого коринфського ордера. Лоджії на третьому і четвертому поверхах мають елементи іонічного ордера. Фігурні прикраси, які вінчають стіни останнього поверху вежі - це акротерії. Щодо стилю будівлі, то з формальної сторони це еклектика (дещо від ренесансу, бароко, готики, навіть останні відгомони конструктивізму). Якщо ж розглядати будинок як цілісний твір мистецтва - він являє собою зразок радянської архітектури на рубежі 40-х і 50-х років.
У 1952 році на розі вулиць Заваріхіна і Широкої був побудований багатоповерховий будинок для трудящих заводу ім. Дзержинського, в якому свого часу перебували магазини "Дитячий світ", "Рубін", "Книги". Будівлю прикрашали багато архітектурних деталей, пілястри, в центрі будинку був устанавлений герб Радянського Союзу.
Площа Леніна (магазин "Дитячий світ") 1970-і роки
Площа Леніна 1980-і роки
Площа Леніна 2015 рік
Довідка: Петров Олег Борисович (1914-1994), заслужений архітектор УРСР, професор, завідувач кафедри архітектурного проектування ДІБІ. Автор адміністративного корпусу ПМЗ, співавтор бічних будівель від колишнього Мінчормету в Дніпропетровську, автор літнього театру в парку Чкалова, будинку №55 на пр. Кара Маркса (центральний гастроном) та ін.
Архітектор О.Б.Петров
Автори: Віктор КУЛЕНКО, Людмила ГЛОК
Пам'ятне місце
В "Дзержинці" 20 березня цього року була опублікована замітка робітника заводу імені Дзержинського Є.Левденка про те, щоб змінити назву вулиці Базарний спуск. Чи варто це робити? Я хочу дещо розповісти про події, пов'язані з цими місцями.
Неподалік від центральної міської аптеки № 31, що на проспекті Леніна, до війни стояв одноповерховий будинок. Перед ним росли високі акації, зрубані фашистами під час окупації. В цьому будинку я й народився.
...Вдень поліцаї оголосили, що будуть підривати пам'ятник Прометею. Два глухих вибухи зруйнували колону, але сама фігура не розбилась. І ось тоді я почув історію, пов'язану з пам'ятником. Пам'ятник поставили на місці старого базару. Це не було випадковим. На цьому місці в революційні дні 1917 року проходили масові мітинги. Тут виступали керівники міської більшовицької організації. Ця площа стала для кам'янчан історичною. Вона була розташована поблизу заводу, на якому працювали і боролись за перемогу соціалізму робітники-дніпровці. Саме з таких міркувань колишя базарна площа і була обрана місцем спорудження пам'ятника. Про це ж пише в нарисі "Прометей" Я.С.Фомкін. Зараз до пам'ятника ведуть проспект Пеліна і вулиця Базарний спуск. Коли йдеш по них, згадуєш тих, хто після мітингів поспішав Базарним спуском до доменних і мартенівських печей. Так чи варто перейменовувати цю вулицю? Думаю, що не слід.
В.Шерстюк, машиніст тепловоза Баглійського коксохімзаводу.
"Дзержинець" 29.05.1965.
Днями партбюро відділу технічного контролю заводу ім. Дзержинського провело нараду слухачів гуртків і політшкіл, присвячену підготовці до завершення навчального року в сітці партійної освіти.
На знімку (зліва направо): учасники наради: В.Воронцова, кращий слухач гуртка по вивченню історії ВКП(б) І.Голіков, пропагандист М.Станкевич та А.Циватий.
Фото М.Медлінського.
"Дзержинець" 29.05.1951.
В залі дитячої спортивної школи місквно йшли заняття з спортивної гімнастики. Група дівчат-розрядниць виконувала вправи на кільцях, брусах різної висоти. В зал несміливо війшла восьмирічна Катя Велингура і тихенько попрохала тренера Аліну Іванівну Сокирко:
- У вас тренується моя сестричка Оля, і я хочу бути такою ж гімнасткою.
Тренер відмовила їй, бо за віком Катя була ще малою і фізично слабкою. Дівчинка не відступила від свого наміру і майже півроку приходила разом з Олею на заняття. Вона не тренувалась, але сиділа в залі. Юні спортсмени бачили її наполегливість і умовили Аліну Іванівну дозволити Каті тренуватись Та погодилась. Катя сама побачила, що вона ще мала і складні вправи на спортивних снарядах їй ще не під силу. Вона перейшла тренуватись на другий вид гімнастики - художньої.
Аліна Іванівна розповідає, що це одна з сумлінних і наполегливих спортсменок. Якщо в неї не виходить якийсь елемент, вона тренується додатково, наполегливо.
І от прийшли успіхи. На першості міста виконано другий юнацький, а згодом і перший дорослий спортивний розряд.
Ті, хто знали маленьку Катюшу в 1957 році, тепер не впізнають її в фізично здоровій стрункій гімнастиці. А коли Катя виходить на спортивний килим для виконання вправ, в залі настає мертва тиша, а потім лунає грім оплесків.
У квітні в Києві зібрались 126 найкращих спортсменок з художньої гімнастики з різних міст України. Великого успіху в цих змаганнях добилась Катя Велигура. Вона виконала норму майстра спорту СРСР. В нашому місті це перший майстер спорту серед школярів. Це великий успіх і тренера Аліни Іванівни Сокирко.
Зараз Катя вчиться у 8-ому класі школи № 1, бере активну участь в спортивній і комсомольській роботі школи.
Дальших тобі успіхів, Катя!
В.Роговань, директор дитячої спортивної школи міськвно.
На знімку: Катя Велингура на тренуванні.
Фото В.Овчіннікова
"Дзержинець" 1964.26.05.
Почесна, але й дуже відповідальна служба по охороні Державного кордону нашої країни. Адже воїнам у будь-яку мить треба бути готовими до захисту мирного життя радянського народу. Солдата в зеленому кашкеті по праву називають повпредом держави на кордоні. Своєю відданістю партії й народові, героїзмом, високою пильністю прикордонники завоювали у радянських людей велику повагу.
Несе сьогодні службу на кордоні і дніпродзержинець Олег Чуб. Високу політичну і громадську зрілість, справжню любов до своєї соціалістичної Батьківщини проявив він за час служби на Державному кордоні. Юнакові властиві висока дисципліна, працелюбність, наполегливе оволодіння майстерністюприкордонної служби. Активна життєва позиція молодого воїна підтверджується постійною готовністю прийти на допомогу товаришам, діяльною участю в громадському житті свого колективу, принциповістю. За ці риси його глибоко поважають товариші по службі. Це йому, О.Чубу, правофланговому передз'їздівського соціалістичного змагання, було виявлене високе довір'я підписати Рапорт комсомольців кордону XXVII з'їзду комуністів країни.
У період активної підготовки до партійного форуму Олег став членом великої партії Леніна і своє відповідальне доручення - роботу в комсомолі виконує з властивою йому старанністю й сумлінням.
Відоповідальні й величні завдання поставила партія перед радянським народом на дванадцяту п'ятирічку і дальшу перспективу. Важливе місце серед них відводиться й забезпеченню надійних умов для творчої праці людей. Нин, в період гострої ідеологічної боротьби двох систем, нарощення підривної діяльності західних спецслужб проти Радянського Союзу, завдання по забезпеченню надійної охорони священних рубежів Вітчизни стають все більш відповідальними.
"Ми переконані, - підкреслювалося в Політичній доповіді ЦК партії XXVII з'їзду КПРС, - що радянські чекісти, воїни-прикордонники завжди будуть на висоті вимог, які до них ставляться, виявлятимуть пильність, витримку і твердість у боротьбі з будь-яким посяганням на наш державний і суспільний лад". У центрі, на передньому краї напруженої роботи по забезпеченню міцності й недоторканності рубежів нашої Батьківщини, як завжди, перебувають комуністи. Звання партійця накладає на воїна ще більш важливі обов'язки бути завжди в авангарді. І немає сумніву в тому, що Олег Чуб, пройшовши сувору школу прикордонної служби, стане загартованим, міцним у переборюванні будь-яких труднощів, які стануть на його життєвому шляху, достойно пронесе високе ім'я комуніста-ленінця через усе життя.
В.Осьмушкін, майор Н-ської військової частини.
На знімку: воїн-прикордонник Олег Чуб.
"Дзержинець" 28.05.1986.
Второй год подряд в ДЮСШ № 4 проводится общий выпускной вечер среди учащихся Днепродзержинских детских юношеских спортивных школ. И если в минувшем учебном году в этом мерприятии участвовали учащиеся спортивных школ № 3 и 4, то в нынешнем к ним присоединились спортсмены ДЮСШ № 2.
Выпускной вечер 2015 года стал первой ступенькой в самостоятельную жизнь для двадцати выпускников ДЮСШ № 2, 3 и 4.
Вручая букеты цветов, юные "звездочки" приняли эстафету спортивной славы у своих старших товарищей.
Громкими аплодисментами присутствующие приветствовали появление в зале лучших спортсменов спортивных секций.
Лучших спортсменов года, завоевавших на различных соревнованиях, начиная от городских и заканчивая мировыми, приветствовали и награждали: первый заместитель городского головы Андрей Леонидович Белоусов, старший тренер Днепропетровской области Олег Васильевич Макаров, начальник областного отделения комитета физического воспитания и спорта НОК Украины Евгений Александрович Буря, главный специалист областного отделения комитета физического воспитания и спорта НОК Украины Александр Николаевич Плутахин, советник городского головы, директор КП СК "Прометей" Владимир Октябриевич Бабенко, специалист инспекторско-методической службы управления образования и науки горсовета Вера Владимировна Фиалко, начальник отделения спорта горсовета Наталья Сергеевна Якушенко, заместитель руководителя комитета по борьбе с коррупцией и организованными преступлениями Михаил Николаевич Фаль, директор ДЮСШ № 2 Вячеслав Алексеевич Худолеев, директор ДЮСШ № 3 Николай Николаевич Маймур, председатель родительского комитета ДЮСШ № 4 Виктория Игорьевна Мельничук, директор ДЮСШ № 4 Александр Николаевич Кирпа.
Перед присутствующими с показательными номерами выступили хозяева мероприятия, акробаты, тхеквондисты и гимнастки ДЮСШ № 4.
Тренеры на память вручили выпускникам подарки.
Слова благодарности тренерам от имени выпускников, со слезами на глазах, выразила гимнастка ДЮСШ № 4 Полина Романова.
Выпускной вечер спортивных школ завершился под звуки вальса.
Текст: Виктор КУЛЕНКО.
Фотоальбом - http://vk.com/album84493189_216597723